library.if.ua

Міжнародні розрахунки та валютні операції (2002)

11.1.2. Форвардний курс

Форвардний курс не є прогнозованим курсом спот, а лише відображенням валютних курсів та процентних ставок на ринку на дату укладення форвардної угоди.

Форвардні контракти є похідними інструментами ринку депозитів. В основі форвардного валютного курсу, який фіксується при укладенні контракту, лежить валютний курс спот на дату укладення угоди, скоригований на форвардні пункти, що називаються «премія» (pm) чи «дисконт» (dis) (залежно від того, додаються вони до курсу спот чи віднімаються), які залежать від різниці процентних ставок за валютами, що беруть участь у контракті.

Премія/дисконт розраховується за формулою:

pm/dis = S Ч ∆R Ч D / (B Ч 100) + (Rb Ч D),

деS — курс спот;

R — різниця процентних ставок (процентна ставка валюти котирування — процентна ставка бази котирування);

D — кількість днів періоду;

B — базова кількість днів у році (360 або 365);

Rb — процентна ставка бази котирування.

Якщо процентна ставка за валютою, яка є базою котирування, вища за процентну ставку за валютою котирування, то курс форвард буде нижчим за курс спот, відповідно форвардні пункти будуть відніматися від курсу спот (валюта буде котируватися на форвардному ринку з дисконтом).

Якщо процентна ставка за валютою, яка є базою котирування, нижча за процентну ставку за валютою котирування, то курс форвард буде вищим за курс спот (валюта буде котируватися на форвардному ринку з премією).

Якщо процентні ставки валюти бази і валюти котирування збігаються, то форвардний курс дорівнюватиме курсу спот на дату укладення угоди.

Доведемо на прикладі, що в основі форвардної операції лежать операції ринку депозитів.

Клієнт банку — компанія, що здійснює експортно-імпортну діяльність. Компанія імпортує напівфабрикати з США та експортує продукцію в Німеччину. Таким чином, компанія отримує кошти в євро, а платежі здійснює в доларах США. Уявимо, що через три місяці компанії необхідно здійснити платіж в 10 000 000 дол. США.

Припустимо, що на дату укладення угоди на ринку склалася така ситуація:



Звичайно, компанія може залишити свою позицію відкритою, а при настанні терміну платежу купити долари США за євро за курсом спот. Але, якщо компанія хоче захиститися від валютного ризику, вона може використати один з двох варіантів:

по-перше, компанія може сьогодні взяти позику 10000000 євро, конвертувати її в долари та покласти долари на тримісячний депозит. По закінченні терміну дії депозиту розрахуватися за своїми зобов’язаннями перед торговельними партнерами в доларах, а позику погасити за рахунок надходження в євро.

по-друге, компанія може укласти форвардну угоду на купівлю доларів США за євро.

Приклад. 1. Випадок з ринком депозитів:

Клієнт конвертує євро в долари за курсом 1,000, витрати на кредит в євро дорівнюватимуть:

1 000 000 • 4,0 • 90 / 360 • 100 = 10 000.

Після закінчення терміну дії кредиту сума, скоригована на процентні витрати, буде такою:

1 000 000 + 10 000 = 1 010 000.

Доходи за депозитом у доларах США дорівнюватимуть:

1 000 000 • 5,8 • 90 /360 • 100 = 14 500.

Після закінчення терміну депозиту сума, скоригована на процентні доходи, дорівнює:

1 000 000 + 14 500 = 1 014 500.

Якщо зіставити ці суми, то курс EUR/USD дорівнюватиме:

1 014 500 / 1 010 000 = 1,004 455.

2. Хеджування форвардним контрактом.

Курс форвардного контракту на три місяці дорівнюватиме:

(1,000 Ч (5,8 – 4) Ч 90) / ((360 Ч 100) + (4 Ч 90)) = 0,004455,

1,0000 + 0,00455 = 1,004455

Отже, ефект від депозитної та форвардної угод є однаковим, що доводить твердження про форвардний контракт як похідний інструмент ринку депозитів в іноземній валюті.

Зрозуміло, що на дату виконання угоди курс спот може (і, як правило, буде) відрізнятися від курсу контракту, тому одна зі сторін контракту зазнає втрат, оскільки буде зобов’язана купити іноземну валюту за курсом, вищим за спот, або продати за нижчим. Але клієнт банку бажає вже на момент укладення контракту за зовнішньоторговельною операцією прорахувати свої надходження або платежі. Компанія не ставить за мету одержання прибутку за рахунок курсової різниці, а намагається лише захистити себе від несприятливої зміни валютного курсу.

Банк може залишити позицію відкритою, якщо сподівається на сприятливі зміни валютних курсів, або захистити себе від валютного ризику, за допомогою ф’ючерсів чи опціонів, проте найпростіший шлях захисту від валютного ризику — котирування форвардного курсу купівлі (bid) та продажу (offer). Слід також зазначити, що укладення форвардної угоди є безоплатним, тобто клієнт не сплачує банку комісійну або будь-яку іншу винагороду. Таким чином, джерелом прибутку банку від форвадних операцій є різниця між курсом купівлі та продажу (спред).

При котируванні форвардного курсу, як і при котируванні валютних курсів та процентних ставок, використовуються так само стандартні позначення.

Наприклад, котирування тримісячного форвардного курсу долара США до британського фунта стерлінгів матиме такий вигляд:

GBP/USD 3m fwd 1,4538.

Як валютні курси, так і процентні ставки мають дві сторони котирування — bid та offer, отже, зрозуміло, що розраховувати двостороннє котирування форвардного курсу необхідно із застосуванням відповідних сторін котирування валютного курсу та процентних ставок:



Розрахуємо на прикладі котирування bid та offer.

Приклад. Нехай на ринку спот котируються такі валютні курси та процентні ставки:

USD/UAH 5,4910 — 5,4940,

USD 1m 5,5 — 6% p.a.,

UAH 1m 15 — 16% p.a.

Розрахуємо форвардний курс USD/UAH на один місяць:



Тобто банк котирує курс спот та форвардні пункти.

Якщо форвардні пункти bid вищі за форвардні пункти offer, то має місце дисконт, якщо пункти bid нижчі за offer — то премія.

У наведеному прикладі пункти bid нижчі за пункти offer, тобто долар котирується до євро з премією.

Доведемо це.

Припустимо, що має місце дисконт та розрахуємо за таких умов одномісячний форвардний курс долара США до євро: