У [102] розглядається така задача. Нехай у нашому розпорядженні є три види “старих” товарів s1, s2, s3, які надходять на ринок уже давно і попит на які добре відомий. З певного моменту в торговельну мережу починають надходити “нові” товари θ1, θ2, θ3, які можуть замінити “старі”. Тобто “нові” товари зменшують попит на “старі” товари. З попередніх обстежень попиту відомі ймовірності продажу “старих” товарів у разі появи в торговельній мережі “нових” товарів. Для гри у “старі” та “нові” товари платіжна матриця разом зі значеннями αk (k = 1, 2, 3) та βj (j = 1, 2, 3) запишеться у вигляді табл. 1.1.
Оскільки α = β = 0,7, то гра має сідлову точку, створювану мінімаксними стратегіями sko = s2 та Өjo = Ө2. Ці стратегії є стійкими у тому розумінні, що відхилення від них невигідне для обох гравців.
