Економічний ризик: ігрові моделі (2002)

4.4.3. Відносна нормалізація

Метод приведення інформації щодо стратегій до безрозмірної нормованої форми базується на понятті «ідеальна» якість стратегій, яку можна задавати у вигляді вектора



Успішне розв’язання проблеми нормалізації великою мірою залежить від правильного та об’єктивного визначення «ідеальної» якості стратегій. Спосіб визначення ідеального вектора ефективності стратегій і визначає метод відносної нормалізації.

В якості ідеального вектора ефективності стратегій можна використовувати, наприклад, вектор, компонентами якого є максимально можливі значення локальних критеріїв, тобто:



Тоді нормалізовані згідно з цим методом (часто його, власне, називають методом відносної нормалізації) значення показників ефективності обчислюються за формулою



Недоліком такого способу нормалізації є його суттєва залежність від максимально можливого рівня критеріїв, що визначається умовами задачі.

Якщо ж СПР визначає (суб’єктивно) рівні «ідеальної» якості стратегій, задаючи фіксовані величини eqфікс (q = 1,…, Q), то у формулі (4.6) покладають:

еqідеал = еqфікс, q = 1,…, Q.

Суттєвим недоліком цього методу нормалізації є складність і суб’єктивність щодо визначення величин eqфікс (q = 1,…, Q)

Це призводить до суб’єктивних нормалізованих оцінок якостей стратегій.