Економічний ризик: ігрові моделі (2002)

Організаційна система — це така система, яка включає техніку, колективи людей, інтереси яких суттєво пов’язані з її функціонуванням. Прикладами можуть бути родина, фірма, вищий навчальний заклад, місто, країна. Кожна оргсистема складається з елементів (котрі, у свою чергу, можуть бути системами).

Для наших досліджень суттєвими є такі аспекти. З одного боку, система існує для досягнення певних цілей (виконує свою місію), тобто можна говорити про інтереси системи у цілому. З іншого боку, елементи системи не рідко мають свої інтереси, котрі, у загальному випадку, не збігаються з інтересами системи у цілому. Тобто можна говорити про конфліктність і зумовлений цим ризик.

Усе це дає підстави для формалізації певних аспектів функціонування оргсистем у термінах теорії гри.

Зупинимося на простій дворівневій (модельній) оргсистемі, що складається з «Центру» і множини однотипових «елементів». Управління такою системою розглядатимемо на прикладі задачі розподілу ресурсів. Зміст цієї задачі полягає у такому. Елементи (далі — Споживачі) пропонують Центру замовлення на отримання певного ресурсу (для спрощення розглядатимемо лише один вид ресурсу). Центр на підставі цих замовлень розподіляє наявний обсяг ресурсу (який вважається абсолютно подільним). Якщо усі замовлення можуть бути повністю виконаними, то Центру, очевидно, потрібно виділити кожному Споживачеві стільки ресурсу, скільки він його замовляє.

Істотно складнішою є ситуація дефіциту, коли сумарний обсяг замовлень перевищує наявний у Центру обсяг ресурсу. В цьому випадку задача розподілу ресурсу стає нетривіальною, виникає ризик неправильного розподілу, недоотримання ресурсу. Цей ризик можна трактувати і з позиції Центру, і з позиції Споживачів. Універсальних рекомендацій тут не існує. Є певні підходи і механізми розподілу ресурсу 113, кожен з яких має певні переваги і недоліки.