Економічний ризик: ігрові моделі (2002)

Теорія контрактів — розділ теорії управління в соціально-економічних системах, що вивчає механізми стимулювання в активних системах, які функціонують в умовах зовнішньої імовірнісної невизначеності та зумовленого цим ризику. Базовою моделлю теорії контрактів є одноелементна статична задача стимулювання другого роду в АС із зовнішньою імовірнісною невизначеністю і симетричною інформованістю учасників 14,77.

Ця дія, на думку Центру, найвигідніша та реалізовувала.

Отже, спочатку визначається множина дій АЕ, що реалізовані за заданих обмежень, а потім знаходиться оптимальна реалізовувана дія.

Зазначимо, що задача пошуку загальних умов (достатніх і, тим паче, необхідних) щодо оптимальності різних систем стимулювання в імовірнісних активних системах, обтяжених ризиком, на даний час залишається відкритою. Актуальною є розбудова відповідних моделей з урахуванням ризику на всіх рівнях економічного управління, починаючи від проблем глобалістики.