library.if.ua

Проектний аналіз (2000)

5.1. Мета і завдання соціального аналізу

Відбір проектів та їх оцінка потребують проведення аналізу зовнішнього середовища у широкому розумінні, не звужуючи його до рамок екологічного аналізу довкілля. Було б помилкою стверджувати, що проектування у соціалістичній системі ігнорувало соціальні ефекти від проектів. Результати проекту оцінювали з точки зору зміни таких соціальних показників: зміст, умови та організація праці; соціальна структура; культурно-технічний рівень працівників; позаробочий, або вільний, час та його використання; соціально-психологічний клімат; соціальна активність працівників. При розрахунку соціально-економічної ефективності проектів основним принципом зіставлення були соціальні результати та необхідні витрати ресурсів.

Вартісна оцінка соціального ефекту здійснювалася за формулою:

Е = З0 – З1, де З0 — припустимі витрати на споживання без урахування реалізації проекту;

З1 — необхідні витрати на споживання з урахуванням реалізації проекту.

Оцінка соціальних результатів проектів проводилась на основі співвідношення розрахункових показників з нормативними. Причому для позитивних соціальних ефектів використовувалось пряме співвідношення показника з нормативним значенням Сі/Снор, а для негативних соціальних ефектів (Ен), при фіксуванні ступеня гранично допустимої соціальної шкоди, характеристика досягнутого стану здійснювалась за формулою:

Ен = (Снор – Сі/Снор ).

Сучасна практика підготовки проекту, як правило, не відстежує соціальні аспекти (за винятком цільових проектів соціального розвитку). У вітчизняному досвіді розробки проектів практично не розглядається людський фактор і ступінь його впливу на результати проекту, хоча всі проекти, що їх реалізують об’єднані в організацію люди, мають значний вплив на соціальні перетворення та суспільство в цілому.

Метою соціального аналізу є визначення прийнятності варіантів реалізації проекту з погляду користувачів, населення регіону, де здійснюється проект, розробка стратегії реалізації проекту, що дає змогу здобути підтримку населення, досягти цілей проекту та поліпшити характеристики його соціального середовища.

Підготовка соціальних аспектів проекту потребує розробки заходів стимулювання позитивних змін в його соціальному середовищі. Всебічний підхід до оцінки проекту передбачає визначення впливу проекту на людей, що беруть у ньому участь, користуються його результатами, одержують відповідні вигоди, на виробників, постачальників та інших учасників проекту. Досить часто нехтування соціальних аспектів проекту призводить до невдач, оскільки він вступає у суперечність з традиційними цінностями, не бере до уваги соціальну організацію людей, їх мотивацію до реалізації проекту.

Основними компонентами соціального аналізу є:

оцінка населення, що мешкає в зоні реалізації проекту, з точки зору демографічних та соціокультурних особливостей, умов проживання, зайнятості, відпочинку та встановлення ступеня впливу проекту на ці параметри;

визначення рівня адекватності проекту культурі та організації населення в районі його реалізації;

розробка стратегії забезпечення підтримки проекту на всіх стадіях підготовки, реалізації та експлуатації з боку населення регіону.

Проектуючи нову виробничу діяльність, аналітику слід дати відповіді на такі запитання:

Як впливатиме проект на соціальну систему?

Які зміни у соціальному середовищі будуть сприяти реалізації проекту?

Як соціальна система впливає на можливість реалізації проекту та одержання очікуваних результатів?

Основні соціальні результати проекту виступають базою визначення економічної ефективності проекту, його привабливості з точки зору суспільства.

Для встановлення соціальних результатів у практиці проектного аналізу використовують такі показники суспільного життя:

зміна кількості робочих місць у регіоні;

поліпшення житлових та культурно-побутових умов працівників;

зміна структури виробничого персоналу;

зміна надійності постачання споживачів;

зміна рівня здоров’я населення;

збільшення вільного часу населення.

Проведення соціального аналізу ускладнюється неможливістю кількісної характеристики багатьох соціальних змін і результатів, що супроводжують проект. До того ж оцінка наслідків проекту різними соціальними групами може бути діаметрально протилежною, оскільки проект стосується суб’єктивних інтересів. Через те, що в суспільстві доволі часто складно досягти паритету інтересів, перед аналітиками постає питання, чиїм інтересам, якій соціальній групі віддати перевагу.

Проблема суб’єктивності оцінок знаходить свій вияв і в збиранні, опрацюванні та аналізі інформації, яка лежить в основі прийняття проектних рішень. Тому пропозиції з оцінки соціальних аспектів проектування значною мірою залежать від соціальної і культурної орієнтації розробників проекту — адже саме їм необхідно визначити переваги і вади результату реалізації проекту, обрати критерії порівняння, виробити процедуру розробки рішень, визнати необхідність колегіальності їх прийняття.

Соціальний аналіз не обмежується оцінкою можливості реалізації проекту в певному соціальному середовищі, адаптації до нього. Межі аналізу набагато ширші (див. рис. 20), оскільки аналітики проекту мають з’ясувати, чи зможе проект сприяти соціальному розвитку суспільства.