library.if.ua

Проектний аналіз (2000)

5.3. Соціальне середовище проекту та його оцінка

Головна увага аналітиків при підготовці проекту спрямована на дослідження соціального середовища за синтетичними соціологічними характеристиками, такими як спосіб і рівень життя населення, а також соціальної структури суспільства, яка є інтегрованим результатом способу і рівня життя.

Особливістю впливу соціальної структури суспільства на результати проекту є те, що саме вона визначає шкалу преференцій тієї чи іншої групи населення. Оскільки спершу проект все ж таки орієнтований на певне коло споживачів (хоча після його реалізації або під час її менеджери проекту намагаються залучити всіх потенційних клієнтів через систему реклами, пропаганди і т. ін.), то він має відповідати їх найвищим вимогам, які аналітики повинні покласти в основу проекту.

Аналізуючи вплив соціального середовища на реалізацію проекту, слід зазначити, що спосіб і рівень життя населення, соціальна структура є об’єктивними умовами, до яких пристосовується проект. Змінити їх кардинально можливо лише при реалізації масштабних, комплексних програм (проектів) соціального розвитку.

Ключовим моментом визначення соціального середовища проекту є характеристика населення, що проживає в даному районі, його чисельність та склад.

Аналіз соціального середовища розробники починають зі встановлення кількісного та якісного складу населення в районі проекту. Для цього аналітик визначає всі групи населення, яких безпосередньо або опосередковано стосується проект. До такого населення належать:

особи, що проживають в районі і залучаються до роботи на будівництві або експлуатації об’єкта, а також члени їх родин;

робоча сила, яку залучають для проектних робіт з інших місць;

люди, в способі життя яких відбуваються зміни внаслідок реалізації проекту;

споживачі продукції проекту.

Групи людей, чиї інтереси зачіпає проект, дістали назву населення проекту (від англ. project population). Завдання аналітика на цьому етапі провести сегментування, визначити цільові групи населення, на які спрямоване проектне рішення, виявити зміни, які можуть відбутися в соціальній організації та способі життя проектного населення внаслідок реалізації проекту.

Метою сегментування є виявлення груп населення, які зазнають найбільшого впливу результатів проекту. Його звичайно проводять за етнічно-демографічною характеристикою, соціально-культурним рівнем, соціально-організаційною структурою. Населення є значною мірою різнорідним за етнічними ознаками, родом занять, освітою, сімейним станом та особливістю відношення до проекту. В умовах індустріалізації та інтеграції життя надзвичайно складно визначити дійсні межі етнічних груп. І хоча сучасна стадія розвитку етнічності свідчить про інтеграційні тенденції суспільного життя та домінування єднання людей і груп через громадянство, а не за етнічними характеристиками, розглянемо підходи до аналізу населення з погляду прийнятності проекту. Так, скажімо, саме належність до певної етнічної групи зумовлює склад сімейних господарств, залучення жінок до суспільного виробництва, кількість дітей у сім’ї і т. п. Наявність багатодітних сімей, де жінка, як правило, не працює, збільшує частку утриманців у загальному населенні регіону. При проектуванні ці моменти мають бути по-різному враховані для проектів, що реалізуються.

Особливої уваги заслуговує етнічно-демографічна характеристика при реалізації проектів, що передбачають переселення людей. У разі примусового переселення (проект переселення жителів Прип’яті та інших забруднених районів після аварії на Чорнобильській АЕС) виникають серйозні соціальні проблеми: відчуження, втрата соціальних зв’язків, почуття безпорадності, що значною мірою знижує потенціал цієї частини населення. Максимально знизити негативні наслідки соціологи можуть шляхом ретельного опрацювання всіх елементів проекту переселення, які б не дозволили погіршити умови життя переселенців, включаючи тип житла, компенсаційні виплати, створення робочих місць для забезпечення зайнятості.

У 50—80-і роки при переселенні у зв’язку з будівництвом великих промислових об’єктів (у недавньому минулому це — організовані набори робітників на будівництво Байкало-Амурської магістралі, промислових гігантів на зразок Волзького автомобільного заводу в м. Тольятті) практично не враховувалися ні етнічні, ні соціальні характеристики залучених до проекту людей. Прикладом відсутності належного опрацювання питань складу домогосподарств, орієнтації на «ядерні», ізольовані сім’ї, в яких відсутні тісні соціальні зв’язки, є проект повернення на постійне місце проживання кримських татар. Прогнози спирались на ізольовані, а не «рознесені» сім’ї, що спричинило напругу внаслідок перенаселення регіонів, погіршення соціального забезпечення та різкого зниження рівня споживання в даному регіоні.

Пильна увага до населення району, його належності до тієї чи іншої культури зумовила визначення його ціннісних орієнтацій, норм і поведінкових структур громадськості. Ігнорування питань соціально-етнічної належності населення, що залучалося до реалізації проекту і проживало в його районі, призводило в ті часи до значних негативних соціальних наслідків. Освоєння цілинних та перелогових земель Казахстану, що відбувалося із залученням українських і російських працівників, спричиняло іноді до руйнування сталих уявлень. Знайомство з іншим способом життя, засвоєння нових форм поведінки, як правило, відбувається в певних вікових групах у процесі спілкування або роботи в новому середовищі. Повернення людини до свого оточення призводить до зміщення уявлень, втрати колишніх авторитетів, що може стати причиною депресії людини.

Культурні традиції та поведінкові мотиви зумовлені соціокультурним середовищем. Культурні традиції лишаються незмінними протягом життя багатьох поколінь внаслідок незмінності середовища, в якому перебуває спільнота, однак в умовах соціокультурних інновацій на зміну стабільним формам і соціальним структурам приходять нові. Це звичайно пов’язано з переходом до нових видів і способів діяльності, коли в суспільну діяльність включаються нові демографічні групи. Наприклад, сучасний розвиток підприємництва в Україні активно залучив підлітків у сферу суспільного виробництва (сімейний бізнес, розповсюдження газет, сфера обслуговування). Це дістало відображення в зниженні рівня освіченості, зміщенні етнічних і моральних норм.

Надзвичайно важливим аспектом вивчення регіону є характеристика демографічних процесів, які належать до числа найбільш стійких, оскільки формуються десятиліттями під впливом безлічі різноманітних факторів (природнокліматичних, соціально-економічних, історико-релігійних). Глибина демографічних досліджень коливається від «статистичного вивчення населення» до «вивчення людських колективів». Етнографічну структуру населення звичайно подають за статтю, віком, належністю до певної етнографічної групи, станом здоров’я, рівнем освіти та територіальним розподілом населення. Ця структура може бути доповнена показниками демографічної поведінки: сімейним станом, кількістю дітей і типом сім’ї. При дослідженні демографічної ситуації розглядаються культурні традиції, структура зайнятості, рівень доходів, житлові умови. Демографічний аналіз може засвідчити забезпеченість робочими місцями, рівень конкуренції поколінь, соціальної мобільності та міграційних потоків.

Завдання аналітиків полягає у визначенні впливу найважливіших етнічно-демографічних і соціокультурних характеристик на структуру і темпи економічного розвитку, структуру споживання, ставлення до праці, види діяльності, яким віддається перевага.

Індикаторами демографічних процесів можуть бути:

чисельність населення, в т. ч. частка міського і сільського населення;

очікувана тривалість життя при народженні;

міграція населення;

зростання частки міського населення;

скорочення чисельності населення.