library.if.ua

Проектний аналіз (2000)

6.4. Проведення фінансових розрахунків на прикладі конкретного проекту

Розглянемо особливості підготовки фінансового обґрунтування проекту на умовному прикладі. Слід відзначити, що деякі процедурні розрахунки спрощені з метою демонстрації ключових моментів, які є принциповими для фінансової оцінки проекту. Передбачається, що подана у прикладі вхідна інформація є проміжним підсумком роботи аналітика. Зібрана з різних джерел, вона відображає проведену діагностику ринку, техніко-технологічну оцінку проекту, вивчення правової бази, а також фінансового стану компанії. Наведені дані гіпотетичні, тому можуть не відображати структуру ціни у даному секторі промисловості. Вартісні показники проекту подані в умовних грошових одиницях МАН.

Компанія «Тера» розглядає можливість реалізації проекту купівлі обладнання для помелу пшениці та виробництва борошна. Проект передбачає купівлю та установку в нульовому році млина вартістю 5000тис.дол. та очисної машини вартістю 2000тис.дол., строк служби яких становить 10 років при рівномірному методі списання амортизації. Планується, що нарощування потужності здійснюватиметься поетапно: в перший рік — 50% запланованої потужності (10000тонн), у другий — 80% (16000тонн), а починаючи з третього року компанія виходить на проектну потужність (20000тонн). Для реалізації проекту необхідні щорічні витрати прямої праці в розмірі 21600 МАН на тонну. Вартість сировини, води, електроенергії становить 65,988МАН на тонну. Ціна продажу однієї тонни борошна — 131,976МАН, оплата здійснюється при доставці. Операційні витрати (які включають прямі та накладні витрати) оцінюються в 164,970МАН на рік і починаються з першого року реалізації проекту. Для забезпечення роботи компанії їй необхідний робочий капітал у розмірі 175,968 МАН у перший рік, по 219,960МАН — у другий і третій роки реалізації проекту.

Передбачається, що через чотири роки придбане устаткування буде продане за балансовою вартістю, а вартість робочого капіталу відшкодована повністю. Податок на прибуток становить 25%. Обмінний курс МАН/$ дорівнює 220. Купівля устаткування фінансується порівну (по 50%) за рахунок власних коштів (акціонерний капітал) та довгострокових кредитних ресурсів. Борг по довгострокових зобов’язаннях виплачується за три роки щорічними платежами, починаючи з першого року реалізації проекту. Загальна сума щорічних платежів становить 309,569МАН. Вона включає суму боргу, на яку нараховані процентні платежі. По роках проекту величина процентних платежів буде розподілена таким чином: 1 рік — 76,986МАН, 2 рік — 53,731МАН, 3 рік — 28,143МАН.

Процентна ставка по довгостроковому запозиченню дорівнює 10%, очікувана дохідність акціонерного капіталу — 15%. Робочий капітал повністю фінансується короткостроковими кредитами, процентна ставка по яких — 15%.

Припущення.

Припускається, що всі вартісні показники залишаються незмінними протягом усього періоду, що розглядається. Рівень інфляції в проектний період наближається до нуля. Ринкові умови незмінні, тому обсяги продажу та ціни залишаються на рівні проектних. При розрахунках усі дані округлені.

Розрахунки базуються на таких рівняннях:



Обґрунтування можливості реалізації проекту побудуємо на розрахунку грошового потоку, що утворюється завдяки проекту, а також на підставі прогнозного звіту про прибутки і збитки.

Розробник, готуючи розрахунки грошового потоку, може представити їх у двох форматах: з бухгалтерської точки зору (де враховуються зміни у робочому капіталі) і з точки зору фінансового аналітика, який оцінює грошовий потік за проектом, не розглядаючи змін у робочому капіталі. Останній підхід більш популярний серед проектних аналітиків.

Розрахункові дані табл.8, що відображає прогноз чистого грошового потоку за проектом, свідчать про життєздатність проекту, що дозволяє почати розгляд використання запропонованої схеми фінансування. Слід зауважити, що в табл.8 відсутнє приведення грошових потоків до поточної вартості, оскільки була прийнята умовна оцінка показників у порівняльній чи реальній вартості, тобто виключаючи інфляційні очікування. Водночас проектування грошового потоку передбачає фінансове обґрунтування в поточних цінах, зважаючи на очікувану зміну їх рівня. Для цього необхідно спроектувати грошовий потік з урахуванням зміни цінових категорій, складових проекту.





Проілюструємо зміну руху грошових коштів при очікуванні зростання рівня інфляції (табл.9). Припустимо, що ціна продажу тонни борошна буде зростати на 3% щорічно, а ціна на робочу силу та адміністративні витрати збільшуватися на 5% на рік. Ціни на матеріальні ресурси та енергію не зміняться протягом 3 років. Зростання цін вимагатиме щорічного збільшення робочого капіталу на 3%.У табл.9 представлений алгоритм розрахунку чистого грошового потоку за проектом при зміні цін на продукцію, яка випускається, сировину, а також інші статті витрат на виробництво. Як можна помітити, значення перелічених вище показників змінюється порівняно з попереднім періодом на процент зміни цінового рівня.





Наступним кроком підготовки проектної фінансової документації є план прибутку, в якому відображаються всі витрати та вигоди за проектом. Цей план може бути представлений у поточних та фіксованих вартісних показниках. Вихідною інформацією для підготовки його є розрахунок грошових потоків, а також дані про умови фінансування проекту. Табл.10 відображає трансформацію прибутку у грошовий потік шляхом його коригування на процентні виплати, амортизацію, ліквідаційну вартість, зміни у робочому капіталі та величину капітальних витрат в умовах зміни рівня цін. Проведені перетворення дозволяють визначити чистий грошовий потік з урахуванням інфляційних очікувань, тому підсумкові значення табл.9 і 10 по роках проекту співпадають.





Табл.11 будується на основі потоку грошових коштів за схемою всього капіталу без урахування інфляційних очікувань. Аналітику необхідно вивчити вплив інфляційних очікувань на величину грошового потоку та оцінити можливість його реалізації при різних інфляційних сценаріях.





Табл.12 і 13 відображають умови фінансування проекту: половина постійних активів фінансується за рахунок довгострокового кредиту, а весь робочий капітал — за рахунок короткострокових кредитів (1рік); період боргу обмежений 3 роками. Передбачається, що загальні короткострокові зобов’язання включають поточну частину довгострокового кредиту і залишок несплаченого короткострокового кредиту.



Табл.14 і 15 ілюструють можливість використання двох типів позичок: перша передбачає порядок погашення кредиту з поступовою виплатою боргу рівномірними внесками; друга базується на виплаті суми боргу за схемою нарахування проценту на суму непогашеного боргу.



Визначення структури фінансування та можливості покриття потреб інвестиційного проекту власними, залученими і позичковими ресурсами розглядається у табл. 15. Виходячи зі зробленого припущення, що оборотний капітал компанії «Тера» не має запасів та дебіторської заборгованості, ототожнюємо його з грошовими коштами компанії. Якби реалізація проекту супроводжувалась зростанням матеріальної форми робочого капіталу, запасів та дебіторської заборгованості, вони б знайшли відображення над рядком «Придбання короткострокових активів» розділу «Використання інвестиційних ресурсів».

Побудова табл.15 дозволяє відстежити, як проводиться розподіл фінансових ресурсів проекту та як цей розподіл впливає на зміни в акціонерному капіталі.





Усі дані табл.15 кореспондуються з вищенаведеними таблицями плану про прибутки, прогнозу грошового потоку. Припускається, що загальна сума оборотного капіталу дорівнює робочому капіталу попереднього періоду. Зміни в грошових коштах (покриття фінансовими ресурсами інвестиційних потреб) базується на сумі початкових грошових коштів, яка зростає на суму приросту грошових коштів. У випадку, коли обігові кошти перевищують величину робочого капіталу, необхідного у цьому періоді, зміна грошових коштів залишається у розпорядженні акціонерів, а додатково сплачений капітал дорівнює нулю. Якщо навпаки, величина робочого капіталу перевищує зростання грошових коштів, різниця дорівнює додатково сплаченому капіталу. Табл.15 ілюструє рух грошових коштів у напрямі до власників капіталу. Таким чином, власники акціонерного капіталу у своєму розпорядженні, крім акцій, матимуть ще додатково сплачений капітал.

Грошові потоки, отримані від фінансової діяльності, дозволяють оцінити інвесторам життєздатність проекту. Спроектований баланс компанії «Тера», який наведено у табл.16, поєднує дані з початкової робочої таблиці грошового потоку всього майна, таблиці фінансування та джерел інвестування. На відміну від таблиць прогнозу грошових коштів, прибутків, які прогнозують діяльність по кожному періоду, прогноз балансу відображає дані у форматі накопичення.



Як бачимо, фінансові розрахунки за проектом показали, що величина чистого грошового потоку позитивна, схема фінансування, обрана для проекту, дозволяє його здійснити з вигодою для власників компанії.

Висновки

Фінансовий аналіз проекту здійснюється з метою визначення фінансової життєздатності проекту для прийняття рішення про доцільність його інвестування та фінансування.

Аналітична робота з оцінки фінансових аспектів проекту потребує встановлення найбільш привабливих з можливих альтернатив проекту в умовах невизначеності, а також розробки стратегії управління чи контролю за критичними параметрами проекту.

Фінансовий аналітик, розробляючи проект, керується методологією, в основі якої лежать концепції проектних витрат, зміни вартості грошей у часі, альтернативної вартості, грошового потоку.

Підготовка прогнозних балансу і звіту про прибутки необхідна для оцінки рівня прибутковості проекту, величини витрат з виплати податків та погашення зобов’язань. Ці дані дозволяють акціонерам, інвесторам і фінансовим організаціям отримати необхідні відомості для прийняття рішення про участь у проекті.

Прогноз звіту про прибутки (план прибутків проекту) базується на прогнозах продажу та розрахунку витрат за проектом. Відповідно до основних правил визначення витрат за проектом при підготовці його фінансового обґрунтування необхідно ігнорувати попередні витрати, а вартість ресурсів проекту розраховувати на основі витрат втрачених можливостей.

Після прогнозу звіту про прибтки проектується грошовий потік від проекту, який він генерує. Головними завданнями прогнозу грошових потоків є узагальнення попередніх розрахунків фінансового плану (обсягів продажу, витрат, податків, залучення капіталу), забезпечення необхідних сум коштів в обороті на певні дати, уточнення структури капіталу проекту, підготовка основних показників ефективності проекту.

При прогнозуванні грошового потоку слід застосовувати метод нарахування амортизації, вплив ліквідаційної вартості, потребу в оборотному капіталі, використання номінальних і постійних цін.

Дуже важливою часткою фінансового обґрунтування проекту є прогнозування балансового звіту документа, в якому відображені накопичені активи компанії та джерела їх фінансування, що базується на оцінці руху грошових коштів та інших активів і зміни пасивів. Прогноз балансового звіту відображає припустимий розвиток накопичуваних активів і джерела їх формування.

Підготовка фінансового аналізу проекту обов’язково містить у собі блок з визначення умов фінансування, вибору та раціоналізації джерел фінансування та розробки плану узгодження фінансових надходжень. Фінансування проектів спрямоване на забезпечення потоку інвестицій, необхідного для планомірного виконання проекту; зниження капітальних витрат і ризику проекту за рахунок раціональної структури інвестицій і отримання податкових пільг; забезпечення балансу між обсягом залучених фінансових ресурсів і величиною отриманого прибутку.

Усі джерела формування інвестиційних ресурсів поділяються на три основні групи:

власні, які характеризуються простотою залучення, високим рівнем прибутковості інвестованого капіталу, зменшенням ризику неплатоспроможності і банкрутства під час їх використання, але в той же час мають обмежений обсяг залучених коштів і відсутній зовнішній контроль;

залучені, що відзначаються високими обсягами їх можливого залучення, зовнішнім контролем за використанням ресурсів, певною складністю залучення, частковою втратою управління компанією (при емісії акцій);

позичкові, які за сучасних умов стали основним джерелом фінансування проектів. Вони в основному використовуються для кредитування проектів з низьким рівнем ризику та чітко визначеними шляхами успішної реалізації проекту.

Раціоналізація структури фінансування є одним з етапів стратегії формування інвестиційних ресурсів компанії. Головними критеріями оптимізації співвідношення внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування інвестиційної діяльності є необхідність забезпечення високої фінансової стійкості компанії та максимізація суми прибутку від інвестиційної діяльності, який знаходиться в розпорядженні засновників компанії при різних співвідношеннях внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування.

Раціоналізація формування інвестиційних ресурсів проекту базується за принципом: середньозважена вартість капіталу повинна бути меншою, ніж внутрішня норма рентабельності проекту, оскільки розрахунок середньозваженої вартості капіталу пов’язаний з розрахунком дисконтної ставки для оцінки проекту з урахуванням рівня ризику.

Останнім кроком етапу фінансування проекту є узгодження у часі припливу коштів (оплачений акціонерний капітал, довгострокові та короткострокові позички, надходження від реалізації продукції, кредиторська заборгованість) та їх відтоку (витрати, пов’язані з інвестиціями та експлуатацією підприємства).