library.if.ua

Обґрунтування інвестиційних проектів у процесі трансформації форм власності (1998)

6.2. Порядок проведення санації підприємства

Здійснення фінансового оздоровлення (санації) фірми зв’язано з упровадженням комплексної системи економіко-організаційних заходів (рис.6.1).



Концепція санації розробляється поетапно, а саме: ідентифікація кризи, первинний аналіз, проектування термінових заходів, точний діагноз проблеми, розробка концепції санації, вибір альтернативних варіантів, деталізація і впровадження концепції, контроль і здійснення нових заходів.

Важливим фактором, який може зумовити банкрутство підприємств, є рівень приватизації. Низький рівень приватизації і наявність державних монополій в Україні створюють багато перешкод (особливо для нових підприємств), зв’язаних з відсутністю достатнього конкурентного середовища, проведення політики протекціонізму.

Водночас держава заінтересована в проведенні санації підприємств за певних умов, а саме:

— забезпечення подальшого розвитку пріоритетних галузей народного господарства;

—галузевої або міжгалузевої переорієнтації діяльності підприємства;

— здійснення антимонопольних заходів тощо.

Порядок проведення санації державних підприємств, крім випадків санації підприємства-боржника у разі порушення справи про його банкрутство, регулюється відповідним положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8.02.1994 р. №67.

Відповідно до цього положення комісія з санації проводить аналіз фінансово-господарського стану підприємства, який починається з основних показників його діяльності та майново-фінансового стану:

1. За даними бухгалтерського балансу визначається загальна вартість майна, сума оборотних активів та величина власних і позикових коштів, вкладених у майно підприємства.

2. Аналіз фінансового стану підприємства проводиться за показниками абсолютної ліквідності на початок та кінець звітного періоду та за показником платоспроможності. Порядок розрахунку цих показників подано у табл. 6.1.



За даними аналітичного обліку на останню звітну дату проводиться розшифровка дебіторської та кредиторської заборгованості із зазначенням дати її виникнення та суми. Якщо наявних активів у ліквідній формі недостатньо для задоволення в установлений термін вимог, пред’явлених до юридичної особи кредиторами, та виконання зобов’язань перед бюджетом, такий суб’єкт підприємницької діяльності визнається неплатоспроможним.

З метою конкретизації основних показників ліквідності проводиться аналіз коштів на розрахунковому, поточному валютному, спеціальному та інших рахунках, на акредитивах, а також аналіз заборгованості за позиками банків і дебіторської заборгованості.

3. Комісія визначає суму витрат у собівартості продукції, не зв’язану з виробничо-господарською діяльністю. При цьому аналізу підлягає фактична (у натуральному та вартісному виразі) наявність сировини, матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів, запасних частин, малоцінних та швидкозношуваних предметів, товарів, інших товарно-матеріальних цінностей, що не мають відношення до виробництва продукції. Виходячи з цього, даються рекомендації щодо їх подальшого використання, в тому числі продажу чи передавання в оренду.

4. На основі даних аналізу фінансово-господарського стану підприємства комісія подає висновки та пропозиції органу, вповноваженому управляти державним майном, який приймає рішення щодо проведення санації даного підприємства. Фінансові та матеріально-технічні джерела санації визначаються індивідуально для кожного підприємства під цільові плани і проекти.