library.if.ua

Інноваційний менеджмент (2015)

Інноваційні процеси. Вступна частина

Динамічний науково-технічний прогрес являється причиною глибоких змін в усіх світових економіках.

Якщо державні органи і менеджери компаній (незалежно від форми власності) мляво і пасивно реагують на цілий ряд нових вимог до процесу господарювання і продукту, який виробляється, а також запізнення адаптації по відношенню до нових умов – причина того, що організація не може уникнути економічного спаду (різке падіння прибутку від власного продукту, в порівнянні з аналогічним прибутком компанії, що динамічно розвивається і слідкує за конкурентоздатністю). Переважаюча кількість компаній і організацій в українській промисловості, які вважаються лідерами уже усвідомили те, що інноваційний менеджмент являється єдиним шляхом, по якому може йти успішне підприємство, правда в’яло протікаючи реформи, відсутність чіткої програми вимоги до бізнес плану перебудови структури економіки, та ряд інших чинників, причиною яких є національний менталітет – нездоланна перепона перед приєднанням до світових інноваційних процесів.

Нестабільна законодавча діяльність українських законотворців у межах перехідного періоду ставить менеджерів підприємств перед складними проблемами, неправильне розв’язання яких може призвести навіть до закриття компанії. Згідно з результатами соціологічних досліджень, на кожну з подібних проблем впливають не тільки об’єктивні чинники, але і низький рівень адміністрування, нездатність великої кількості керівників підприємств до використання творчого потенціалу співробітників підприємств. Основна задача інноваційного менеджменту - саме вирішення накопичених соціальних проблем трудового колективу підприємства, що стагнує, процес оздоровлення в цілому українського суспільства, надання шансу і надії щодо економічного зростання. До першочергових завдань українського інноваційного менеджера можна віднести наступне:
  1. підтримання життєдіяльності своєї компанії в умовах, коли присутня внутрішня і зовнішня конкуренція;
  2. процес розробки і послідовної реалізації програм розвитку персоналу компанії (організації), враховуючи соціальні проблеми своєї компанії (організації) і суспільства;
  3. здатність до розумного ризику та здатність до нівелювання впливу ризиків на фінансовий стан компанії (організації).

Вивчаючи теоретичні основи курсу, а також виконуючи контрольні та самостійні роботи, студент в подальшій роботі зможе практично розробляти інноваційні заходи і здійснювати керівництво інноваційними процесами в своїй компанії, галузі, країні.
← prev content next →