Бібліотекаекономіста

Гриньов В. Ф. «Інноваційний менеджмент (2001)» Предмет «Інноваційний менеджмент»

5.1 Задачі та основні методи експертизи

Завдання експертизи - оцінити інноваційний та науково-технічний рівні проекту, а також реальну можливість його виконання та ефективність. На підставі експертизи приймають рішення про доцільність та обсяги фінансування проекту.

У країнах з розвиненою ринковою економікою функціонують стандартні процедури оцінки інноваційних проектів, передбачені пакети юридичного оформлення угод і контрактів, форми і методи контролю за виконанням статей договорів і угод. Методи контролю над ходом реалізації проектів та використанням коштів за цільовим призначенням постійно удосконалюються. При цьому збільшується кількість обов'язкових умов, яким повинен відповідати проект. Велике значення для замовника і виконавців мають терміни проведення експертизи погоджень, а також тривалість періоду від подачі заявок і пропозицій до початку фінансування або надання пільг і субсидій.

Для експертизи інноваційних проектів, що фінансуються з бюджету, використовують такі методи:

описовий;

порівняння положень об'єкта "до" і "після";

порівняльних експертиза.

Описовий метод широко використовують у багатьох країнах. Суть його полягає в тому, що розглядають потенційний вплив результатів проектів, що реалізуються на складну ситуацію у певному сегменті ринку товарів і послуг. Одержані дані узагальнюються, враховуються побічні явища, складаються прогнози. Це метод дозволяє врахувати безліч чинників, наприклад, взаємодія сфери НДДКР із патентним правом і податковим законодавством, освітою, підготовкою та перепідготовкою кадрів.

Основний недолік даного методу полягає в тому, що з його допомогою не можна конкретно і коректно зіставити два і більш альтернативних варіанти проекту.

Метод порівняння положень "до" і "після" дозволяє враховувати не тільки кількісні, а й якісні показники різноманітних проектів. Однак при використанні цього методу можлива суб'єктивна інтерпретація інформації і прогнозів.

Порівняльних експертиза полягає у порівнянні соціально-економічного становища підприємств і організацій, які отримують державне фінансування і не отримують його. Головне в цьому методі - порівнянність потенційних результатів здійснюваного проекту, що дозволяє перевірити економічну обгрунтованість конкретних рішень по фінансуванню короткострокових і швидко окупається проектів. Цей метод має також недоліки, наприклад, він непридатний при виробленні довгострокових пріоритетів державної політики.

Спеціальною комісією Організації економічного співробітництва та розвитку рекомендується керуватися принципами проведення експертизи, основними з яких є наступні:

незалежність групи дослідників, що є арбітрами у спірних ситуаціях з підбору експертів, методів контролю та результатами експертизи;

при розрахунках доданої вартості діяльність в області досліджень і нововведень розглядається як виробнича;

попереднє прогнозування та планування витрат на середньострокову перспективу з метою визначення ефективності і часу проведення контролю;

методи контролю необхідно пов'язувати з майбутнім розвитком системи управління науково-технічною політикою на державному рівні.

Експерти мають право вимагати будь-яку інформацію про проект. До кожної експертної групи може бути підключений представник замовника експертизи. Експерти мають право контролювати виконання робіт за проектом. Експертну оцінку проектів та контроль за їх виконанням, як правило, виконують організації, які фінансують проект. Обов'язковими параметрами при цьому є терміни завершення окремих етапів проекту і проекту в цілому, а також ступінь ризику, пов'язаного із здійсненням проекту.

З метою реалізації науково-технічних програм державний замовник проводить конкурси та укладає державні контракти. При цьому експертна оцінка може бути формалізована у вигляді відповідей на питання експертної анкети з подальшим підсумковим бальними висновком експерта:

5 - проект заслуговує безумовної підтримки;

4 - проект заслуговує на підтримку;

3 - проект може бути підтриманий;

2 - проект не заслуговує на підтримку;

1 - проект не заслуговує розгляду експертною радою.

Така експертна оцінка дається на основі аналізу наукового утримання проекту і наукового потенціалу його автора (авторів). При цьому враховуються:

чіткість викладу задуму проекту (чітке, нечітке);

чіткість визначення методів дослідження (чітке, нечітке);

якісні показники проекту (фундаментальний характер, міждисциплінарний, або системний, і прикладної);

науковий доробок (мається істотний науковий і методологічний заділ у проекті проблеми; публікації по заданій темі; науково-методична проробка рішення проблеми відсутній);

новизна постановки проблеми (автором уперше сформульована і науково обгрунтована проблема дослідження; автором запропоновані оригінальні підходи до вирішення проблеми; сформульована в проекті проблема дослідження відома науці, і автором не запропоновані оригінальні підходи до вирішення проблеми).

Для експериментально-лабораторних досліджень експертизою передбачені наступні питання:

Підготовлені чи програми досліджень?

Підготовлені чи анкети для опитування?

Проведено чи пілотажно дослідження?

Зазвичай державні фонди фундаментальних досліджень проводять експертизу на основі порівняльного аналізу кількох проектів, де передбачені три рівні експертизи.

Перший рівень - попередній розгляд та відбір проектів для участі в експертизі другого рівня; складання мотивованих висновків по відхиленим проектам; визначення експертів по кожному проекту, який претендує на індивідуальний рівень експертизи.

Другий рівень - визначення рейтингу індивідуального проекту.

Третій рівень - складання висновку по проекту (вносяться корективи в загальний рейтинг, приймається рішення про фінансування).

Індивідуальний рейтинг проекту розраховується за формулою