Бібліотекаекономіста

Гриньов В. Ф. «Інноваційний менеджмент (2001)» Предмет «Інноваційний менеджмент»

5.3 Показники прибутковості інноваційного проекту

Інноваційні проекти повинні відбиратися з урахуванням інфляційного чинника.

Інфляція, або підвищення рівня цін, в економіці вимірюється або індексом зміни цін, або рівнем інфляції. Індекс зміни цін характеризується співвідношенням цін, а рівень інфляції - відсотком підвищення цін. При розгляді ролі ставки відсотка та прийнятті рішення щодо інноваційного проекту умовно передбачалося відсутність інфляції. Однак у випадку інфляції номінальна і реальна процентні ставки розрізняються.

Номінальна ставка - це поточна ринкова ставка відсотка без урахування темпів інфляції, або просто процентна ставка, виражена в гривнях (доларах США) за поточним курсом.

Реальна ставка - це номінальна ставка за винятком очікуваних (передбачуваних) темпів інфляції.

Наприклад, номінальна річна ставка дорівнює 9%, річний очікуваний темп інфляції - 5%; звідси реальна ставка становить 9 - 5 = 4%.

Ця відмінність важливо враховувати при порівнянні очікуваного рівня доходу на капітал (норми прибутку) та ставки відсотка, тобто порівнювати доцільніше з реальною, а не номінальною ставкою.

Загальне правило при ухваленні рішення щодо інноваційного проекту: інновації необхідно здійснювати, якщо очікуваний рівень доходу на капітал не нижче (або дорівнює) ринкової ставки відсотка за позиками. Порівняння рівня доходу на капітал із процентною ставкою - один із способів обгрунтування ефективності інновацій.

Крім чистого приведеного доходу для відбору інноваційних проектів використовують і інші показники:

термін окупності (Ток);

період окупності (Пок);

внутрішню норму прибутковості (Вд);

рентабельність (Rн).

Термін окупності показує, за який час можуть окупитися інвестиції в інноваційний проект з урахуванням первинних капітальних вкладень.

Період окупності - це відрізок часу, протягом якого сума чистих доходів, дисконтованих на момент завершення інвестицій, буде рівна сумі інвестицій. Показник застосовується у міжнародній практиці замість терміну окупності.

Внутрішня норма прибутковості - це розрахункова ставка процентів, при якій капіталізація регулярно отримуваного доходу дає суму, рівну інвестиціям, тобто коли інвестиції окупаються. Рекомендується відбирати проекти, внутрішня норма прибутковості яких не нижче 15-20%.

Рентабельність визначається як співвідношення ефекту від реалізації результатів проекту та витрат на нього.

У західній практиці оцінки інноваційних проектів розраховують відношення приведених доходів до інвестиційних витрат (benefit / cost ratio), і цей показник називають індексом прибутковості (profitability index).

При наявності декількох варіантів проекту найбільш ефективний вибирається по мінімуму так званих приведених витрат:
Іншими словами, більш дорогий з інвестицій варіант вважається ефективним тоді, коли додаткові інвестиції в нього окупляться економією на витратах в термін, що не перевищує нормативний.

Коефіцієнт додаткових інвестиційних вкладень в інновації, або коефіцієнт порівняльної ефективності - це величина, обернена терміну окупності, яка розраховується за формулою
додаткові інвестиції в інновації і, отже, більш ємний з інвестицій варіант можна вважати ефективними.

Таким чином, для відбору ефективного варіанту інноваційних заходів використовують показники порівняльної економічної ефективності, які враховують лише змінюються по порівнюємо варіантами вартісні частини:

наведені витрати;

термін окупності додаткових інвестицій в інновації;

коефіцієнт ефективності додаткових інвестицій в інновації.

Приклад. Є три варіанти технології виробництва вироби. За даними табл. 23 розрахувати найбільш ефективний варіант.