Бібліотекаекономіста

Гриньов В. Ф. «Інноваційний менеджмент (2001)» Предмет «Інноваційний менеджмент»

6.3 Ефект від виходу інноваційних технологій на зовнішній ринок

Результатати інноваційної діяльності фірми на внутрішньому і зовнішньому ринках можуть бути представлені у вигляді передачі науково-технічних знань і досвіду, нових технологій чи нових послуг. Передача технологій може здійснюватися як у межах однієї країни, так і на міжнародному рівні. Для авторитету фірми і її персоналу важливий вихід на зовнішній ліцензійний ринок.

Ліцензійна торгівля з'явилася порівняно недавно і являє собою головну форму міжнародної торгівлі інноваціями. Вона охоплює угоди з ноу-хау, з патентами на винаходи та іншими результатами інтелектуальної діяльності. Швидкий розвиток ліцензійних операцій визначається їх високою прибутковістю і тим, що ці операції менш ризиковані в порівнянні з прямим інвестуванням.

Організаційні форми і практика продажу ліцензій на зовнішньому ринку різні. Наприклад, великі промислові фірми створюють ліцензійні (патентні) відділи, відділення закордонного ліцензування та дочірні компанії по закордонному ліцензуванню. Ліцензійні відділи великих фірм виконують такі функції:

збір і надання інформації технічним, виробничим і економічним службам;

вивчення торгівлі патентами і ліцензіями;

виявлення фірм, які цікавляться купівлею ліцензій, і проведення операцій з купівлі-продажу;

забезпечення патентної охорони інноваційних досягнень своєї фірми.

Політику в сфері ліцензування розробляє керівництво фірми. Основна функція дочірніх компаній по закордонному ліцензуванню полягає у здійсненні операцій з продажу ліцензій.

Посередниками у торгівлі патентами і ліцензіями є ліцензійні чи патентні агенти (брокери). Їх послугами користуються індивідуальні патентовласника, дрібні та середні фірми, а також великі фірми, що не займаються у великих масштабах науково-дослідницькою діяльністю.

У міжнародній торгівлі широко застосовуються ліцензійні угоди, що передбачають комплексну передачу одного або декількох патентів винаходів і пов'язаних з ними ноу-хау. Цими угодами передбачено також інжинірингові послуги з організації ліцензійного виробництва, постачання обладнання і т. д. Крім науково-технічних аспектів комплекс ліцензійних угод відображає також фінансові та виробничі аспекти з реалізації продукції.

Типові ліцензійні угоди розробляють різні організації (комісії ООН, галузеві асоціації промислових фірм та ін.)

У якості відшкодування за використання предмета угоди ліцензіат платить певну винагороду, розміри якого визначаються на основі фактичного економічного результату використання ліцензії (періодичні відсотки, участь у прибутку). Винагорода може бути не пов'язане з фактичним використанням ліцензії, а заздалегідь зазначено в договорі.

Періодичні процентні або поточні відносини (роялті) встановлюються у вигляді певних фіксованих ставок (у відсотках) і виплачуються ліцензіатом через певні проміжки часу (щорічно, щоквартально, щомісячно або до певної дати).

Процентні відносини розраховуються:

з вартості виробленої за ліцензією продукції;

із суми продажу ліцензованої продукції;

з встановленої потужності запатентованого обладнання, з обсягу переробленої по запатентованому способу сировини і т. п.

Ставки поточних відрахувань диференціюються в залежності від виду ліцензії, строку дії угоди, обсягу виробництва ліцензованої продукції, її реалізаційних цін, експортних або внутрішніх продажів. У сучасній практиці рівень ставок поточних відрахувань може становити 2-10%.

У ліцензійній угоді може обговорюватися мінімальна сума винагороди, яка в будь-якому випадку (успішною і неуспішною діяльності) повинна бути виплачена ліцензіатом. Твердо зафіксована в угоді сума ліцензійної винагороди називається паушальний платежем. Цей платіж встановлюється в наступних випадках:

при передачі ліцензії разом з постачанням обладнання (ця угода носить одноразовий характер, що вимагає одночасного визначення її вартості);

при продажу ліцензії на базі секрету виробництва (як гарантія від збитків у разі розголошення таємниці);

при скруті переказу прибутків з країни ліцензіата.

Паушальний платіж може проводитися в разовому порядку і в розстрочку, наприклад: 50% після підписання угоди; 40% - після поставки обладнання і передачі технічної документації; 10% - після пуску обладнання.

Початковий платіж готівкою передбачає оплату ліцензіатом встановленої в угоді суми у вигляді одноразового внеску або частинами протягом встановленого в угоді терміну або після виконання певних умов.

В даний час намітилася тенденція до скорочення терміну дії ліцензійних угод у зв'язку з швидким моральним старінням обладнання і державним регулюванням ліцензійних угод. Найбільш поширені строки 5-10 років.

Інноваційна технологія є специфічним товаром світового ринку і її розглядають з урахуванням:

споживчої вартості;

праці по створенню;

процесу споживання технологічних знань.

На використання технології впливають темпи її старіння та швидкість розповсюдження, що зумовлює втрату додаткового доходу ліцензіата.

Виходячи з викладеного формується ціна на ліцензію. Особливість цієї ціни полягає в наступному:

ціна не визначає затрати праці на створення технології;

граничною ціною ліцензії є частина додаткового прибутку, отриманої всіма ліцензіатами;

ціна ліцензії є монопольною;

ціна складається з щорічних відрахувань від доходу ліцензіата протягом періоду дії угоди, тобто з роялті.

Інформація про фактичного прибутку ліцензіата у зв'язку з використанням конкретної ліцензії або ноу-хау є комерційною таємницею.

Найбільш поширений розрахунок роялті у відсотках від вартості продажу ліцензійної продукції: