library.if.ua

Міжнародний менеджмент (2002)

Розділ 3 Інноваційний менеджмент (зарубіжний досвід)

В останні десятиліття почався перехід до нового типу виробництва. На зміну масового потокового виробництва на базі жорсткої автоматизації прийшло високоефективне, гнучке виробництво, розраховане на створення продукту високої якості для індивідуалізованого попиту. Замість жорсткої управлінської системи стала впроваджуватися "виробнича демократія" - широку участь трудящих в управлінні та прийнятті ділових рішень.

В основі цих якісних змін в системі суспільного виробництва - науково-технічний прогрес. Глибина пов'язаних з ним перетворень, широкі наслідки для національних економік і їх місця у світовому капіталістичному господарстві роблять життєво необхідним для кожної країни не тільки участь в цьому процесі, а й вивчення і сприйняття міжнародного досвіду організації науково-технічного розвитку. Успіх на цьому шляху в значній мірі залежить від механізму, що з'єднує в єдиний потік розвиток наукової ідеї, прикладну розробку на її основі і впровадження результату у виробництво. Знання інноваційного механізму, його важелів, стимулів і провідних каналів має сьогодні велике значення.

Загалом бізнес план з суспільствознавства інноваційному потоці особливого значення набуває інфраструктура - система підготовки відповідних кадрів, канали розповсюдження наукової інформації, фінансові системи активізації наукового пошуку. Без цього будь-який винахід може стати лише надбанням історії науки і техніки.

Своєрідність сучасного етапу інноваційного процесу полягає в тому, що ключове значення набувають фундаментальні науки. Це пояснюється багатьма причинами, у тому числі і економічними. По-перше, швидкість появи нових винаходів сприяє збільшенню швидкості морального зносу вже наявних технологій і техніки. Наступний за цим знецінення постійного капіталу викликає зростання витрат, падіння конкурентоспроможності. Тому глибока наукова опрацювання природи використовуваних процесів, загальних принципів організації різних видів матерії стає умовою вдосконалення вже існуючих технологій чи швидкої їх заміни новими. Такий інтерес до фундаментальної стороні наукових і технічних знань настільки серйозний, що багато в чому визначає організаційні форми інноваційного процесу, способи взаємодії науки і виробництва [13, 19].

По-друге, нові технології - це не ізольовані, відокремлені потоки. У цілому вони пов'язані і збагачують один одного.

По-третє, сучасний науково-технічний прогрес дає можливість альтернативних шляхів розвитку та застосування однієї і тієї ж науково-технічної ідеї в різних галузях з різними результатами з точки зору ефективності. Ризик неточного вибору напрямку розробки надзвичайно великий і може привести до втрати позицій на ринку, втрати самостійності перед обличчям більш щасливого конкурента.

Від значимості наукових розробок залежать форми сполучення їх з прикладними розробками та виробництвом. За останні 10-15 років у розвинених країнах Західної Європи відібрано ряд ефективних методів включення науки, в тому числі і фундаментальної, в загальний потік виробництва.