Методи управління (2003)

Вправа 1. Що викликає у мене радість і сприяє хорошому самопочуття?

Мета: Визначити, що приносить вам радість і гарне самопочуття і які люди підтримують вас.

Результат: ви створюєте собі більш чітку картину, хто, що і як повинні брати участь у вашому майбутньому.

Таблиця 2

Ситуации, когда вы были счаст­ливы и чувст­вовали, что достигли цели	Кто был с вами тогда?	Что именно в этом случае принесло вам радость?	Когда последний раз с вами случалось подобное?	Как можно участить подобные ситуации?

Вправа 2. Коли я не відчуваю себе добре і що мене засмучує?

Мета: Визначити, які ситуації викликають неприємне почуття, і розібратися, які люди, мабуть, ображають вас.

Результат: З'ясувавши ситуації, ви можете починати активно працювати над тим, щоб уникнути їх. Коли ви знаєте, з якими людьми ви почуваєте себе погано, ви можете досліджувати причини цього і вирішити, що ви в змозі зробити, щоб поліпшити ваші стосунки з ними. Або взагалі піти від цього спілкування.

Таблиця 3

Ситуации, когда вы были несча­стливы и испытывали чувство страха, грусть	Кто был с вами тогда?	Что именно в этом случае вызвало такое чувство?	Когда послед­ний раз с вами случалось подобное?	В каких слу­чаях можно ожидать повторения подобных ситуаций?

Вправа 3. Справи, якими я люблю займатися. Мета: Пізнати свої глибинні бажання.

Результат: Коли ви усвідомити, в яких ситуаціях добре себе почуваєте, то самі зможете створювати для себе ці ситуації.

Запишіть у таблицю 10 справ, якими ви любите займатися (читати, малювати, працювати в саду ...). Ви можете також записати в список те, що ви не робили, але хотіли б спробувати (керувати машиною ...).

Перейдіть ступінь важливості окремих справ в списку в залежності від їх значення для вас: А - дуже важливо;

Б - важливо;

В - не так важливо.

3. У місцях, де ви написали А, заповніть третій колонку таб -

ліци (які у вас можливості займатися цими справами частіше

або "спробувати" їх?).

Таблиця 4

Вправа 4. Маленькі фантазії на тему ідеального життя.

Ваші мрії та бажання розкажуть вам про себе самого те, що вами ще не усвідомлюється. Вони можуть виявитися важливою ланкою, що зв'язує вас з вашою підсвідомістю.

Іноді дуже корисно дати своїм думкам можливість "побродити", не контролюючи їх напрям.

Мета: З'ясувати своє найпотаємніше бажання.

Результат: Коли ви побачите внутрішнім зором картину свого ідеального життя, ви зробите перший крок у напрямку до них.

Для цього треба розслабитися і почати фантазувати. При цьому спробуйте відзначити: Як ви виглядаєте? Хто поруч з вами? Чим ви займаєтеся? Які кольори і звуки оточують вас?

опишіть свою фантазію словами.

III. Підвести баланс успіхів і невдач.

Визначивши, "куди ви хочете", спробуйте відповісти: "Де ви знаходитесь?" Це можна зробити, проаналізувавши ваші особисті сильні й слабкі сторони. З цією метою ще раз розглянемо вашу "лінію життя" і з'ясуємо, які здібності, знання, досвід і т. д. були необхідні для досягнення успіхів.

Спеціальні знання:

знання виробництва;

знання техніки збуту;

значення менеджменту;

спеціальні виробничо-економічні знання;

контакти і зв'язки. Особисті якості:

фізична конституція, вміння бути у формі, витривалість;

манера тримати себе, активність, витримка;

комунікабельність, вміння вислухати, інтуїція;

пристосовність, готовність прийти на допомогу;

сприйнятливість до критики, самокритики. Здібності керівника:

пробивна сила, вміння переконувати;

уміння розподіляти обов'язки, давати вказівки;

вміння стимулювати і мотивувати працю окремих людей і колективу;

здатність до роботи в команді та в кооперації. Інтелектуальні здібності:

розсудливість;

творчий потенціал;

логічне мислення;

структурний, системне мислення. Робочі прийоми:

раціональність і системність в роботі;

техніка рішення проблем і прийняття рішень;

вміння концентруватися, раціональне читання;

вміння говорити, техніка ведення дискусій і переговорів. Аналізом своїх здібностей необхідно вказати, що ви взагалі

зможете зробити, тобто яким особистим потенціалом для досягнення своїх цілей ви маєте в своєму розпорядженні. Як надалі розвинути цей потенціал.

Таблиця 5

Баланс особистих успіхів

З іншого боку, ви повинні чітко уявляти собі свої обмеження для вжиття заходів до позбавлення від них або обліку.

Складіть баланс своїх невдач та поразок і відзначте, наслідком відсутності яких якостей вони були. Подумайте над тим, як ви свого часу подолали ту чи іншу невдачу.

Знати свої обмеження - значить зміцнювати свої сильні сторони. Згрупуйте певні ваші достоїнства і недоліки і виділіть два-три найважливіші сильні і слабкі сторони. Подібний "зріз" особистих якостей є передумовою для планування подальших кроків і заходів по досягненню цілей.

2. Бачення майбутнього (прогнозування) Кожна людина народжується з певним часовим горизонтом [34], який характеризується кривої, де ось "У" описує тривалість тимчасового горизонту, а ось "X" - тривалість життя. З роками зростає часовий горизонт, або здатність оглядати тривалі тимчасові періоди. Деякі люди вже з самого початку мають коротку тимчасовим горизонтом. У них відсутнє уявлення про те, що може відбутися через пару років. В цьому випадку можлива, зрозуміло, тільки короткострокова орієнтація. Будь-яка робота вимагає наявності певного мінімального тимчасового горизонту, обов'язкового для успіху. Якщо така вимога і крива тимчасового горизонту не стикуються, то таку людину чекає фіаско.

Оскільки часовий горизонт не пов'язаний з інтелектом, може скластися ситуація, коли дуже розумна людина почне займатися роботою, з якою не впорається з-за вимог тимчасового горизонту.

У даному випадку вимоги роботи, як і часовий горизонт людини, необхідно виміряти за допомогою тестів.

3. Формулювання та постановка особистих життєвих цілей

Цілі призначені для управління процесом життєдіяльності. Цілі: являють собою виклик людині і спонукають до дій; дозволяють визначити критерій оцінки вимірювання трудовитрат; є масштабом для оцінки досягнутого; по

зволяют вибрати прийоми, способи, методи доцільної діяльності; є "підбурювачем" і "актівізатором" діяльності.

Мета описує кінцевий результат. Постановка мети означає погляд в майбутнє, орієнтує і концентрує сили на її досягнення.

Мета лежить в основі цільового управління як людиною, так і навколишнім середовищем. Від мети життя залежить весь подальший процес організації життєдіяльності.

4. Прийняття рішення

Цей етап процесу самоменеджменту має характерні особливості, пов'язані з оцінкою ситуації, де при оцінці своїх можливостей виконується аналіз часових втрат, поглиначів часу та ін Ці методи аналізу добре викладено у праці Л. Зайверта [26]. Мета цих аналізів - забезпечення раціональних витрат наявного часу на досягнення мети. Суть аналізу витрат часу в послідовності аналізів: використання часу, тимчасових втрат, поглиначів часу (рис. 10), у розробці пропозицій по раціоналізації діяльності.

Заносяться в таблицю 8 всі "перешкоди" або перерви в роботі, які гальмують та порушують плановий процес. При цьому позначайте: Н - начальник, Ко - колега, Кл - клієнт, П - підлеглий і т. д. Записувати треба не тільки зовнішні перешкоди, але й власні порушення.

Аналізуючи сильні і слабкі сторони, виробляються пропозиції щодо організації праці, вдосконалення стилю роботи і т. д.

5. Вибір стратегії

Поняття стратегії взято з військового лексикону. Воно означає планування і проведення в життя генеральної лінії, пов'язаної з основною метою, використання всіх доступних засобів і методів (тактики). За аналогією з процесом стратегічного планування діяльності організацій [48], в самоменеджменту слід виділити, крім основної, функціональні та ділові стратегії.

6. Планування

Планування в самоменеджменту здійснюється аналогічно тому, як виконується ця функція в управлінській діяльності людини з управління економічними, господарськими та іншими системами. Природно, різниця в тому, що необхідну інформацію про стан можна отримувати в будь-який час, так як об'єкт і суб'єкт управління суміщені.

При плануванні слід постійно пам'ятати про мету та обраної стратегії її досягнення. Це дозволить "плисти не так, як вітер дме, а як вітрило поставите". "На жаль, багато хто сильно орієнтовані на процес діяльності, - пише автор популярного підручника, - на її корисність і слабко на кінцеву мету, на результат. Вони вважають за краще:

правильно робити справи замість того, щоб робити правильні справи;

вирішувати проблеми замість того, щоб створювати творчі альтернативи;

зберігати сили і кошти замість того, щоб їх оптимально використовувати;

виконувати обов'язок замість того, щоб домагатися результатів;

зменшувати витрати замість того, щоб підвищувати прибуток [26].

Навчіться:

Раціонально використовувати наявне у вашому розпорядженні час.

Мислити цілеспрямованими категоріями і працювати відповідно до цілей.

За допомогою планування набувати впевненості і уникати стресів.

Щодня добиватися успіхів і викроювати вільний час. "

Б. Методи самоорганізації, саморегуляції, самовиховання

Методи саморегуляції стресу

Існує ряд прийомів і методів регулювання стресу, що підвищують або знижують його рівень, запропонованих В. А. Іванченко [27].

1. Зміна напрямку думок

Суть його в відволікання від нав'язливих думок, переживань шляхом відволікання уваги на захоплюючий кінофільм, читання цікавої книги, прослуховування улюбленого музичного твору.

2. Вплив на зовнішні прояви стресу

При отриманні "струси", сильного нервового напруження з'являються ознаки перезбудження. У цьому випадку треба зусиллям волі стримати (загальмувати) їх. Таке стримування жестів, міміки, темпу мови і ін посилює гальмування у мозку.

3. Використання спеціальної розминки

спеціальної розминкою можуть бути: удари по гумовому опудалу президента фірми, фізичні вправи, вправи хатха-йоги і т. п.

4. Самомасаж

Потерти віскі і шию, розім'яти плечі або натиснути 15-20 разів на точки акупресури над центрами зіниць, між очей, на маківці.

5. Застосування дихальних вправ

По суті, це тривалі затримки дихання з напругою і розслаблення м'язів, що викликають гальмування кори головного мозку.

Наприклад. Виконується сидячи або лежачи. Робиться глибокий вдих, затримується дихання, потім злегка напружуються м'язи всього тіла: ніг, ступень, живота, рук, плечей, шиї, щелеп.

Дихання затримується на весь час, поки м'язи напружені. Виконуючий вправу затримує дихання на 5-6 секунд, а потім робить повільний видих, розслабляючи якомога більше м'язів всього тіла. Вправа повторюється 9-10 разів. з кожним разом збільшується час затримки дихання, видиху і розслаблення.

Аутогенне тренування

Аутогенне тренування - активний метод психотерапії, психопрофілактики і психогігієни, що підвищує можливості саморегуляції початково мимовільних функцій організму.

система аутогенной тренування представляє уявне повторення певних формул самонавіювання. вона дозволяє забезпечити стан глибокого внутрішнього заспокоєння, нормалізацію тонусу скелетних м'язів і розслаблення опорно-рухового апарату всього організму як цілісної системи.

Технологія цього методу розписана в багатьох підручниках, і ми не будемо її повторювати [31, 65].

Як приклад наводимо варіант словесної формулювання аутогенной тренування, яку можна проводити, сидячи у зручному кріслі або на дивані.

1. Я відчуваю спокій.

Я відчуваю глибокий спокій. Я розслабляюся.

2. Всі мої думки спрямовані на спокій.

Я зовсім одна (один) зі своїм внутрішнім спокоєм.

3. Розслаблюють м'язи рук.

руки стають все тепліше і тепліше. Яскраво відчуваю гаряче тепло в моїх руках.

4. Я розслаблюють м'язи ніг.

ноги стають все тепліше і тепліше. Яскраво відчуваю тепло в моїх ногах.

У всій ямі живота і грудей відчуваю приємне тепло.

Яскраво відчуваю приємне тепло у всьому моєму тілі.

Мені добре.

Відчуваю себе легко і вільно.

серце б'ється рівно й спокійно. Дихаю мимоволі.

Я абсолютно спокійний (спокійна). Мені добре.