library.if.ua

Методи управління (2003)

4.1. Фактори, що впливають на вдосконалення методів управління

Матеріали наявних досліджень впровадження методів в практику і їх вдосконалення дозволяють зробити висновок про вплив на цей процес безлічі факторів. Уявити вплив основних факторів на застосування і вдосконалення методів діяльності можемо у вигляді системи (рис. 28).

У різних умовах на діяльність персоналу діє система взаємопов'язаних і взаємозалежних факторів:

людський фактор (ЧФ);

інформаційний фактор (ІФ);



фактор засобів праці (ФСТ);

група системних факторів (СФ). Склад факторів представлений на ріс.29.

Людський фактор

Людський фактор представляє собою дію інтелектуальних, фізичних і духовних сил, що виявляються у професійній та духовних сферах діяльності персоналу, в готовності сприймати і використовувати підходи до вдосконалення методів діяльності.

Незважаючи на велику кількість літератури, присвяченої людського фактору, немає чітких рекомендацій щодо його обліку в управлінській практиці.

В основному і теоретики, і практики погодилися, що людину треба мотивувати, спонукати до діяльності. Вивчаються моделі мотивації, розроблені в США та інших країнах, робляться спроби застосовувати їх на новому людському матеріалі, в нових умовах. З одного боку - це добре, досягнення передового досвіду використовуються, з іншого боку, знаючи, наскільки відрізняються системи управління персоналом у США і тієї ж Японії



(системи управління, що враховують національні особливості народів), застосування чужого досвіду бажає більш творчого підходу.

Отже, менеджер має спільне завдання - забезпечити збіг цілей кожної окремої людини, групи з цілями організації.

Інформаційний фактор

Процес управління організацією для персоналу, в першу чергу, пов'язаний з переробкою інформації, що циркулює в каналах системи управління.

Менеджеру інформація необхідна для прийняття рішення. При цьому рішення має бути своєчасно і обгрунтовано.

Це вимагає відповідної характеристики інформації: кількості та якості інформації, повноти, своєчасності, достовірності, точності, щільності та цінності.

Дослідження практики призвело до висновків про необхідність управління потоками інформації. Для обліку дії інформаційного фактора слід привести трудомісткість, ритмічність та інтенсивність праці персоналу управління, характеристики потоків інформації у відповідність з виконуваними функціями управління органами управління. Необхідний рівень інформаційного забезпечення при цьому має відповідати структурі та цілі управління.

Успішно це можна реалізувати програмно-цільовим підходом до організації інформаційного забезпечення.

Фактор засобів праці

Під факторний дією засобів праці розуміються причини, які спонукають удосконалювати методи керівництва при впровадженні нової техніки, механізації та автоматизації процесу управління.

З року в рік ускладнюють процес управління закономірно призводить до створення більш досконалих зразків засобів механізації та автоматизації робочих місць, передачі, прийому та обробки, зберігання інформації, виконання розрахунків. Це природно приводить до необхідності вдосконалювати прийоми, способи і методи роботи управлінського персоналу.

Системні фактори

Сутність системного впливу чинників пояснюється положеннями теорії систем. Як окремі елементи, об'єднані в систему, надають їй нові властивості, так і система чинників, що діють на персонал, приносить нові характеристики, впливаючи на використовувані ним методи. До системних факторів ми відносимо: фактор відповідності систем і наукову організацію

праці.

Фактор відповідності систем

Необхідність узгодження двох підсистем - керуючої і керованої - пояснюється вимогами законів управління (закон гармонії і необхідної різноманітності). Ще А. А. Богданов відзначав [7], що будь-яка організація, як би вона не була досконала в момент свого створення або кульмінації своєї діяльності, як би вона добре не відповідала своєї первісної задачі, одного разу потребуватиме корінної перебудови. При цьому чим складніше система, тим більше шансів у процесі її розвитку зіткнутися з кризовою ситуацією, з необхідністю перебудови організації.

У країнах з розвиненою ринковою економікою є звичною справою через 2-4 роки (залежно від розмірів фірми) перебудовувати організаційну структуру у відповідності з навколишнім середовищем, метою організації.

Перебудовуючи організацію, менеджери приводять у відповідність керуючу систему з керованою. Відповідність має бути методологічне (облік вимог закономірностей управління), організаційне (проявляється через організаційні зв'язки, закріплені організаційною формою), функціональне (виявляється через взаємозв'язок цілей, функцій і методів управління), соціально-психологічний (проявляється в єдності мети організації і кожного виконавця), інформаційно-технологічне (проявляється у відповідності кількісних, якісних характеристик), правове (проявляється у взаємодії всього персоналу, досягається визначенням кожному прав і відповідальності).

Вимоги відповідності систем призводять до того, що методи управління та праці мають відповідати існуючій системі управління. Менеджер, який вирішив запровадити нові, більш досконалі прийоми, способи, методи управління, має створити відповідний механізм управління, перебудувати систему управління.

Більш того, менеджер, приходячи в будь-яку організацію, потрапляє в поле сформованих відносин. Він повинен дотримуватися писані й неписані закони. Він має враховувати закони функціонування об'єкта управління і навколишнього середовища.

Наукова організація управлінської праці (Ноут)

У колишньому СРСР багато писалося й говорилося про наукової організації праці. Теоретики марксизму-ленінізму вважали (і небезпідставно), що можна побудувати соціалізм, спираючись на науку. Для практиків організація праці ... була самим головним, корінним і злободенних питанням всього суспільного життя.

Ймовірно, справді наукову організацію праці вони, як і соціалізм у нас, не збудували через невідповідність системи управління оголошеної мети.

Управлінська праця має свої особливості. Вони походять з специфіки процесу управління. Персонал управління бере участь у створенні матеріальних цінностей передбачуваних послуг не безпосередньо, а через організацію праці інших людей.

Предметом праці менеджера, спеціаліста управління, є інформація. Трудові витрати на її вивчення, добір, опрацювання, зберігання, передачу складають до 80% всіх витрат робочого часу. Засобами управлінської праці є організаційна техніка. Управлінська праця складається з безлічі конкретних робіт (понад 200). Ці роботи, у свою чергу, поділяються на операції, операції складаються з окремих елементів. Кожна робота виконується сукупністю прийомів і способів. При належній організації останніх отримаємо більш досконалий метод роботи.

Науковість в організації управлінської праці можна розглядати в двох аспектах - в статиці і динаміці. Ноут в статиці - це сума наукових знань, що відносяться: до розподілу праці і встановлення певних зв'язків між учасниками трудового процесу; створення необхідних умов для високопродуктивної праці; забезпечення необхідного кваліфікаційного і професійного рівня персоналу; охорони праці, його стимулювання, правильному поєднанню матеріальних і моральних стимулів праці.

Ноута в динаміці - це процес раціоналізації праці, процес вдосконалення його організації.

Здійснюється цей процес шляхом впровадження нових досягнень науки, техніки, організаційних заходів, що сприяють досягненню більш високих результатів праці при мінімальних витратах і найбільш ефективних прийомах, способи та методи.

Ноут в практичній діяльності - це сукупність постійно удосконалюються дій організаційного, економічного, соціально-психологічного характеру, що представляють впровадження новітніх досягнень науки і передового досвіду, з метою підвищення ефективності управління.

Наукова організація немислима без пошуку найбільш доцільною організації прийомів і способів досягнення цілей організації, так само, як і без застосування і вдосконалення методів управління та роботи.

Таким чином, Ноут передбачає вдосконалення методів діяльності як би зсередини, розробляючи, впроваджуючи нові прийоми, способи, методи розв'язання конкретних операцій, окремих робіт, рішення задач ззовні і створюючи додатково стимулюючу обстановку для творчого пошуку.

Вивчаючи підходи до вдосконалення методів діяльності, слід зауважити, що основним і первісним напрямком є їх теоретична обгрунтованість.

Заміна системи управління для впровадження нових методів і підвищення ефективності діяльності потребує вдосконалення теорії. Проста реорганізація системи нічого не дасть, якщо стара методологія зберігається. Кризи практики управління спочатку викликаються кризою теорії. Тому, стверджують фахівці [74], в даний час найрадикальніший прийом підвищення ефективності управління - заміна загальної теорії систем.

У передових фірмах фахівці з управління переходять від управління виробничою системою до управління виробничим процесом. При розгляді виробництва з позицій системи та її основних елементів - людей, техніки, технології та середовища методологічно і механічно експлуатація машин переноситься на експлуатацію, в першу чергу, робочої сили. Експлуатація людей вже давно визнана малоефективним і застарілим методом управління.

Підвищення ефективності роботи організацій, поліпшення якості продукції пов'язані з розкріпаченням робочої сили. Прикладом може служити японська, фінський і американський підходи до вирішення проблеми якості.

Основу сучасного виробництва складають експлуатація машин, застосування новітніх технологій. Управління зараз і в майбутньому є процес управління процесами. Це, у свою чергу, тягне за собою розробку і застосування нових методів доцільної діяльності.

4.1.1. Облік факторів, що впливають

на вдосконалення методів управління

Все розмаїття цілей складної організаційної системи можна пов'язати у вигляді "дерева цілей" основою якої є мета організації. Таке "дерево цілей" є основою механізм управління організацією і, як відомо, відноситься до програмно-цільового управління. Цей механізм базується на програмно-цільовому підході (системі принципів, що визначають стратегію діяльності) і використовує програмно-цільові методи, засновані на комплексному аналізі впливають факторів і побудові складної сукупності заходів і дій, що призводять до досягнення поставленої мети. Враховуючи, що фактори, що впливають на вдосконалення методів управління, носять системний характер, то цілком обгрунтовано використання цільових комплексних програм (ЦКП) як механізму врахування впливу даної системи чинників (рис. 30).