library.if.ua

Операційний менеджмент (2000)

6.2 Оперативно-виробниче планування

Центральною ланкою всієї системи ОУП є оперативно-виробниче планування (ОПП). У сучасній теорії організації, підтвердженої вітчизняної та зарубіжної практикою, система ОПП розглядається як багаторівнева, структурізуемая на різні блоки і стадії планових робіт. Розрізняють три рівні оперативного планування: заводський (міжцеховий), цеховий, дільничний.

За характером застосовуваних методів планові роботи підрозділяються на три послідовно виконуваних блоку:

об'ємне планування;

календарне планування;

поточне (або оперативне) планування.

Основна задача об'ємного планування - розподіл виконуваних робіт по підрозділах і плановим періодах з урахуванням завантаження устаткування і площ.

Календарне планування передбачає готові бізнес плани розрахунками 2015 визначення термінів початку та закінчення робіт в цехах і термінів передачі їх продукції іншим цехам при необхідності з коригуванням результатів об'ємних розрахунків. Як планового періоду при календарних розрахунках найчастіше вибирається місяць або квартал.

Задача оперативного планування полягає в розробці конкретних виробничих завдань за номенклатурою робіт і виконавців на короткі планові періоди (декаду, тиждень, добу, робочу зміну, час).

Календарне планування здійснюється як для підприємства в цілому, так і для окремих його цехів. Функції оперативного планування представлені в табл. 9.

Продумане і якісне вирішення основних задач оперативного планування поліпшує майже всі основні

Таблиця 9

Функції оперативного планування виробництва

Сфера действияКалендарное планированиеДиспетчирование
Межцеховое планированиеОпределение исходных данных для расчета заданий. Составление оперативных (как правило, месячных) производственных программ для предприятия в целом и для его цеховУчет и контроль выполнения цехами плановых заданий. Контроль за обеспечением цехов всем необходимым для выполнения программы. Ликвидация отклонений от календарных планов межцеховых подач
Внутрицеховое планированиеСоставление месячных планов производства для участков, линий и бригад. Составление суточ-но-сменных заданий для участков, линий, бригадУчет и контроль выполнения плановых заданий по цеху, участкам и рабочим местам. Текущее регулирование хода производства: ликвидация отклонений от графика и производственных неполадок


показники виробництва (табл. 10), сприяє організації ритмічної роботи та рівномірного завантаження ділянок протягом усього планованого періоду.



Загальний порядок розробки планів, послідовність визначення номенклатури та розробки виробничих програм цехів показано на рис. 30.

Питання про те, хто повинен складати, оформляти, затверджувати і передавати цехам оперативні виробничі плани, вирішується індивідуально на кожному підприємстві в залежності від його організаційної структури (табл. 11).

Оперативне планування виробництва поділяється на стадії - попередніх розрахунків і розробки планів. На перетині структурних утворюють формується цілісна система оперативного планування виробництва (рис. 31), що включає в себе сукупність наступних основних елементів:

вибір і обгрунтування планово-облікових одиниць (ПУЕ);

розрахунки завантаження устаткування і виробничих площ;

розробка календарно-планових нормативів;

розробка цехових і внутрішньоцехових виробничих програм (об'ємні розрахунки);

формування між-і внутрішньоцехових виробничих графіків (календарні розрахунки);

формування оперативних завдань (змінно-добових, часових і ін.)



Суть вибору планово-облікових одиниць полягає в розумному укрупнення або, навпаки, в деталізації номенклатури виробничої програми стосовно до кожного рівня оперативного планування і управління - від більших одиниць на загальнозаводському рівні (замовлення, машинокомплект) до більш дрібних на рівні цеху, дільниці (деталь , операція).

Значення об'ємних розрахунків в оперативному плануванні полягає у визначенні можливостей устаткування, площ, трудових колективів з виконання виробничих завдань в плановому періоді з урахуванням швидкості руху виробництва, яка визначається в блоці календарного планування. Однак громіздкі розрахунки, що проводяться без календарного обгрунтування виробничого процесу, носять лише попередній характер і не можуть замінити або компенсувати відсутність календарного планування.





Суть встановлення календарно-планових нормативів (обсягів партії виробів, тривалості виробничих циклів, випереджень, здолав і ін) полягає у нормуванні ходу дискретного виробничого процесу в часі. В якості критерію економічності при виборі, наприклад, обсягів партії виробів використовуються різні показники:

найменшу кількість переналагоджень обладнання (або час налагодження);

максимальне завантаження устаткування, мінімальна тривалість виробничого циклу;

найменший обсяг незавершеного виробництва або сукупних виробничих витрат.

Зміст календарного планування передбачає визначення на основі календарно-планових нормативів термінів виконання виробничих завдань на планований період в розрізі встановлених планово-облікових одиниць при дотриманні об'ємної розвантаження підрозділів. Потрібно відзначити, що календарно-планові



завдання для невеликих підприємств з невеликою номенклатурою успішно вирішуються вручну, у разі великої номенклатури - легко вирішуються тільки із застосуванням ПЕОМ.

Відзначимо, що в залежності від типу виробництва застосовуються різні системи оперативно-виробничого планування, що з невеликими видозмінами реалізуються на більшості підприємств (табл. 12).