library.if.ua

Стратегічний кадровий менеджмент (2005)

2.3 Метод і стратегія. Класифікація стратегій

Проаналізувавши наведені версії, приходимо до висновку про деяку схожість стратегії з методом організації діяльності. Здійснимо додатковий аналіз, щоб визначити відмінності між ними. Для цього розглянемо визначення поняття "метод" відомих вчених.

"Метод виводиться, а правила витікають з методу" (Ф. Берклі).

"Метод є знання, для якого поняття, душа змісту є засобом пізнання, сутністю пізнавальної діяльності:

це необмежену загальне, сила, якої об'єкт не чинить опір;

метод або механізм руху думки є джерелом вимог до змісту;

розвиток тісно пов'язано з методом, а метод - з мисленням;

метод є механізмом розвитку, як діалектична машина;

метод поєднує зміст і форму мислення;

метод - це усвідомлення форми внутрішнього саморуху змісту;

форма методу - троїчність;

до істини можна прийти, лише підкоряючись методу, способу прояви нескінченної сили;

спосіб як субстанціональності речей - це абсолютна сила розуму, а вища, єдине його спонукання полягає в отриманні і пізнання самого себе в усьому через самого себе;

метод є знання, для якого поняття дано не тільки як предмет, але і як власне суб'єктивне действованіе, як знаряддя, средствопознающее діяльність "(Г. Гегель [62; 63]).

Метод бізнес план виведення належить до простору і типології норм. Так само, як і норми, метод підказує, наказує, роз'яснює те, як потрібно користуватися здібностями, є чимось зовнішнім для досягнення цілей діяльності ... Метод, як і будь-яка інша адекватна норма, заощаджує витрати сил, часу за рахунок "випрямлення" траєкторії реального поведінки, дії людини. У методі Г. Гегеля виклад думки враховує емпіричний матеріал, але будується в рамках понятійної конструкції (О. Анісімов [15]).

Таким чином, стратегія є засобом побудови і перетворення конкретних норм. У стратегії, перш за все, вбачається майбутнє дію, а не її безпосередніх-розумова основа [14], як у методі. Метод відповідає за правильність розумових процедур, стратегія - за організуючий початок майбутнього і подальшого дій. Стратегії та методи мають одну логіко-розумову генетичну базу, але з різними фокусування, пов'язаними з відмінністю замовлень на нормативні узагальнення [14].

Методи - це результат усвідомлюваною діяльності абстрактного мислення, при конкретизації якого створюються методики і технології.

Людина, що реалізує стратегію [14]:

не обов'язково усвідомлює, як він це робить;

конкретні ситуації пізнає на концептуальних засадах;

ситуаційні подання змісту діяльності переводить з фази випадкових фіксацій до істотно значимого приписом;

здійснює перехід від концепції до стратегії, з огляду на сутність діяльності, переведення суб'єктивного в об'єктивне, мислення - у волю, соціокультурного буття суб'єкта - у соціокультурне буття діяльності.

Він здійснює рефлексію технології діяльності, проявляє самосвідомість і інтелектуальну волю. При цьому встановлюється "синхронізація" між змістом мислення і самосвідомістю, що супроводжує рух самовизначення людини, суспільства.

У життєдіяльності людей дуже важливим є самовизначення. Багато негативи, що відбуваються в суспільстві, є наслідком неоформівшегося його самовизначення. Самовизначення має здійснюватися, насамперед, щодо стратегії. При цьому людський суб'єктивізм повинен "пристосовуватися" до рівня загальності, до ціннісного самоусвідомить відносини, витіснивши індивідуалізованих динаміку потреб [14]. У цьому випадку самовизначення конкретизується у стратегії і цінностях.

Стратегія і метод, спираючись на концепцію, які сповідує цінності, сприяють самовизначення людини, колективу, суспільства й здійсненню цілеспрямованої діяльності. Враховуючи, що універсум має динаміку свого циклу буття і ціннісні критерії стратегічної діяльності, як правило, спрямовані на життєдіяльність системи, можна виділити такі типи стратегій: становлення, функціонування, розвитку та руйнування. Підставою для побудови таких стратегій можуть стати зовнішні і внутрішні умови, цикли буття в універсумі.

Відповідно до концепції Sinic (зерно, інновація, потреба, втеча, цикл), запропонованої в 1970 р. на міжнародній конференції футурологів в Кіото, сьогодні з'явилася можливість передбачати технології, що визначають специфіку існування суспільства [32]. Відомі десять головних інноваційних зрушень, десять змінюють один одного технологічних суперпарадігм. Україна перебуває на стадії інформаційного суспільства, де змінюються предмет та засоби праці, що інтенсивно розвиваються наука, наукоємні виробництва і т. д. У цій ситуації для успішного розвитку суспільної системи слід розробити відповідну стратегію розвитку. Тим більше, що після конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку (Ріо-де-Жанейро, червень 1992 р.) світове співтовариство приступило до побудови моделі, стратегії сталого розвитку цивілізації. В даний час встановлено, що модель інформаційного суспільства логічно вбудовується в модель сталого розвитку. Якщо взяти до уваги результати прогнозування Sinic, то людство має розробити ще три стратегії, що визначаються революцією в біоніка (2005 р.), революцією, пов'язаної з психонетики (псіхоне-тика - розвиток біонічного концептуально-технологічного комплексу) (2025 р.), і революцією, пов'язаної з метапсіхонетікой

(2033 р.) [32].

У процесі історичного розвитку теорії та практики управління людьми використовувалися стратегії управління: трудовими ресурсами; персоналом; людськими ресурсами; людиною. Їх і зараз використовують багато корпорацій і фірми в різних країнах. Наведені стратегії сприймаються як підхід, як технологія управління персоналом, і це дійсно так. Це дозволяє простежити, як рівень розвитку суспільства, соціальних, економічних, політичних та інших відносин визначає доцільність використання тих чи інших стратегій.

Людина в житті використовує (часом навіть не усвідомлюючи) різні стратегії. Залежно від соціально-економічного становища розрізняють стратегії благополуччя, успіху і самореалізації [243]. Для вирішення життєвих протиріч, конфліктів використовують наступні стратегії: захисні, відмови, пристосування [247].

Досліджуючи проблеми глобальних трансформацій і безпеки, українські вчені запропонували реалізовувати наступні стратегії: безпеки, економічного розвитку, динамічного економічного розвитку, узгодження економічних і соціальних аспектів розвитку, побудови громадянського суспільства та соціальної держави, довгострокового виживання, захисту навколишнього середовища [67].

Найбільш розроблені стратегії у сфері бізнесу. Початок наукового обгрунтування розробки та реалізації стратегій у цій області поклав М. Портер, визначивши наступні стратегії: широкої диференціації, концентрації на єдиному сегменті ринку і стратегії мінімальних витрат. В даний час ці стратегії пропонуються до вивчення всіма підручниками зі стратегічного менеджменту.

У міжнародному бізнесі найбільш розроблені і використовуються стратегії [33]: глобальна, багатонаціональна концентрації, локальна концентрації, локальні високої ринкової частки. Запропоновано також передова кадрова стратегія в сфері бізнесу [291], елементи якої - стратегічні наміри та стратегічні напрями - вивчаються.

У практиці найчастіше використовують класифікацію стратегій, засновану на ієрархії їх формування. Тут виділяються стратегії корпоративні, бізнесу, функціональні та оперативні [288].

Існує безліч функціональних стратегій, що визначаються тією чи іншою функцією. Скільки функцій - стільки і стратегій. Згідно з Б. Карлоф, основними функціями є розвиток, виробництво, маркетинг та адміністрування [130].

Існують і інші класифікації функцій. Наприклад, розрізняють функції управління (планування, організації, мотивації, контролю) [177]; внутрішньофірмового управління (маркетингу, планування, контролю) [+65]; визначення норм, інновацій, планування, прийняття рішень, інформації та комунікації, виконання, координації та дозволи конфліктів, контролю, відповідальності.

Представники різних шкіл управління мають свої класифікації функцій, що діють в їхніх організаціях. Примітно, що ніхто з них не називає функцію управління персоналом. Говорячи про різноманіття функціональних стратегій, називають основні: виробнича, управління персоналом, фінансова [228].