library.if.ua

Основи кадрового менеджменту (2004)

Планування чисельності та складу працівників

Головною формою планування й організації діяльності підприємств є план економічного і соціального розвитку. Підприємство самостійно розробляє і затверджує плани на основі використання різних вихідних даних, контрольних цифр, державних замовлень, а також прямих замовлень споживачів на продукцію, роботи або послуги. При плануванні економічного і соціального розвитку підприємство визначає загальну чисельність працівників, їх професійний та кваліфікаційний склад, затверджує штати.



Більш точно чисельність персоналу слід розраховувати за категоріями: робітників-відрядників - виходячи з трудомісткості продукції, фонду робочого часу і рівня виконання норм; почасових робітників - з урахуванням закріплених зон і трудомісткості обслуговування, норм чисельності персоналу, трудомісткості нормованих завдань, фонду робочого часу; учнів - з урахуванням потреби в підготовці нових робочих і планових термінів навчання; обслуговуючого персоналу та пожежно-сторожової охорони - виходячи з типових норм і штатних розкладів.

Крім загальної розрізняють також додаткову потребу в кадрах, яка представляє собою різницю між загальною потребою і фактичною наявністю кадрів на початок планового періоду. Її розраховують на плановий рік і на кожен квартал, тому що обсяг виробництва і зменшення робочих по кварталах нерівномірні. Додаткову потребу у фахівцях і службовців визначають на плановий рік за кількістю вакантних посад виходячи із затверджених штатів, а також з урахуванням очікуваного вибуття цих працівників з різних причин і часткової заміни практиків.

Загальна потреба у фахівцях і службовців визначається залежно від трудомісткості закріплених функцій, норм керованості, ступеня автоматизації управління і з урахуванням типових штатних розкладів. Сьогодні при зростанні ролі системи вищої освіти необхідно підвищити рівень планування підготовки фахівців та ефективність їх використання. Загальна потреба в спеціалістах (А) являє собою суму чисельності фахівців і додаткової потреби в них:

А = Чс + Д,

де Ч с - чисельність фахівців у галузі, регіоні, на підприємстві на початок планованого періоду; Д - додаткова потреба у фахівцях. Розрахунок додаткової потреби у фахівцях включає три основні елементи:

• розвиток галузі, тобто науково обгрунтоване визначення необхідної потреби на приріст (або зменшення) посад, що заміщаються фахівцями у зв'язку з розширенням виробництва або збільшенням (зменшенням) обсягу робіт;

• часткову заміну практиків, які займають посади фахівців з вищою освітою;

• відшкодування природного вибуття працівників, що займають посади спеціалістів і керівників.