library.if.ua

Основи кадрового менеджменту (2004)

Методи розрахунку потреби в робочих кадрах

У сучасних умовах розвитку виробництва науково-технічний прогрес є найважливішим чинником і матеріальною основою зміни професійної структури робочих кадрів, що зумовлює підвищення рівня їх підготовки, раціонального розподілу і використання. Вирішенню цих завдань сприяє розробка балансових розрахунків потреби за професіями, які виконують для того, щоб виявити додаткову потребу підприємства, організації, галузі в робочих кадрах і пов'язати її з фактичною наявністю та структурою місцевих трудових ресурсів; вдосконалення і розвиток всіх діючих форм професійної підготовки робітників.

Балансові розрахунки підприємств і організацій повинні входити складовою частиною в комплексні плани економічного і соціального розвитку відповідних трудових колективів і тісно ув'язуватися з перспективами розвитку виробництва, заходами по впровадженню нової техніки, технології та організації управління, що забезпечують підвищення продуктивності праці. Необхідна чисельність робітників підприємства або організації з трудовими ресурсами регіону ув'язується шляхом розробки балансу робочих місць і трудових ресурсів, зведеного балансу трудових ресурсів і балансових розрахунків: додаткової потреби в робітників і джерел її забезпечення; потреби в підготовці кваліфікованих робітників і джерел її забезпечення; залучення молоді до навчання і виробництво.

Балансовий розрахунок потреби в підготовці кваліфікованих робітників

в організаціях та на підприємствах розробляється за професіями і спеціальностями, а в міністерствах і відомствах - по основних групах професій і передбачає визначення: чисельності робітників на початок і кінець планового періоду; додаткової потреби у кваліфікованих робітників на приріст чисельності і заміну тих, що вибувають; джерел забезпечення додаткової потреби в кваліфікованих робітників; форм і пропорцій підготовки кваліфікованих кадрів; чисельності робітників, що вивільняються в результаті впровадження нових методів господарювання, масштабів перерозподілу та перепідготовки вивільнюваних робітників.

Порядок балансових розрахунків потреби в робочих кадрах за професіями і джерел її забезпечення:

1. Планову чисельність робітників кадрів показують на початок і кінець року. При її визначенні потрібно також одночасно виявити нові професії, що з'являються у зв'язку з впровадженням нової техніки і технології.

2. Додаткову потребу в кадрах розраховують з урахуванням приросту чисельності кадрів, заміни планованої втрати та відшкодування втрат від плинності кадрів.

Додаткова потреба на приріст чисельності робочих кадрів обчислюється як різниця між чисельністю кадрів на кінець і початок року. Якщо чисельність робітників тієї чи іншої професії на кінець року менше їх чисельності на початок року, це означає скорочення чисельності робітників з даної професії. При цьому чисельність робітників окремих професій повинна збільшуватися за рахунок зміни чисельності робітників неперспективних професій.

Додаткова потреба в робочих на заміну планованої убутку визначається виходячи з аналізу вікового складу робітників з кожної професії, звітних даних підприємств та організацій по руху кадрів за запланованим причин за останні три-п'ять років та інших показників. У плановану спад включаються природні втрати (вибуття у зв'язку з відходом на пенсію за віком або за станом здоров'я, у зв'язку зі смертю працівників); вибуття на навчання з відривом від виробництва, у зв'язку з призовом до Збройних Сил, у зв'язку із закінченням строку трудового договору, з інших причин, пов'язаних з виробничою необхідністю і передбачених чинним законодавством (переклад робітників на посади керівників, спеціалістів та службовців після закінчення вищих навчальних закладів, планове перерозподіл робочої сили та ін.)

Додаткова потреба на відшкодування плинності кадрів розраховується на підставі матеріалів первинного обліку працівників за останні два-три роки. При цьому необхідно враховувати результативність впровадження заходів, спрямованих на стабілізацію виробничих колективів.

Загальний підсумок додаткової потреби в робітників з кожної професії визначається підсумовуванням показників всіх трьох видів потреби (на приріст чисельності, на заміну планованої убутку і відшкодування текучості). Якщо сума показників виявиться негативною, це буде означати, що замість загальної додаткової потреби фактично утворився відносний надлишок кадрів з даної професії, під яким розуміють плановане вивільнення робітників певних професій, зумовлене технічним прогресом, удосконаленням організації праці, структурними змінами в виробництва та іншими факторами. Відносним цей надлишок називається тому, що він частково або повністю може бути використаний на даному підприємстві шляхом перепідготовки вивільнюваних робітників за новими, дефіцитним професіям.

3. Джерела забезпечення додаткової потреби в робочих кадрах

включають: робітників з числа що вивільняються, переподготавліваемих на нові професії безпосередньо на виробництві; випускників денних загальноосвітніх шкіл поточного року, які будуть прийняті на роботу в якості учнів; випускників професійно-технічних училищ, спрямованих на виробництво в установленому порядку; випускників технікумів, які направляються на роботу за професіями кваліфікованих робітників; робітників, прийнятих з боку (окремо показуються мають необхідні професії і не мають таких). Кількість робітників, прийнятих з боку, визначається виходячи з потреб і реальних можливостей набору. При цьому для робітників, які не мають необхідних професій, планується підготовка безпосередньо на виробництві [10].

Процес визначення додаткової потреби в робітничих кадрах і джерел її забезпечення схематично показано на рис. 8.



Складання й застосування балансових розрахунків потреби в робочих кадрах передбачають постійне вдосконалення професійно-кваліфікаційної структури виробничого колективу. Основними напрямками такої роботи є збільшення частки кваліфікованих робітників за рахунок відповідного зниження кількості некваліфікованих; збільшення кількості перспективних професій за рахунок скорочення зайнятості за неперспективним; послідовне скорочення чисельності робітників, зайнятих важкою і некваліфікованим працею (перш за все на допоміжних і підсобних роботах); розроблення та здійснення заходів щодо професійної орієнтації молоді на професії, що характеризуються браком робочих кадрів. На основі аналізу професійно-кваліфікаційної структури можна визначити можливі внутрішні резерви робочої сили на плановий період, показати найбільш ймовірні джерела вивільнення робітників, зумовлені технічним прогресом, намітити основні шляхи найбільш раціонального і ефективного використання робочих кадрів.

Дисбаланси між різними факторами виробництва виявляються або в перевищенні кількості робочих місць над потребою населення, або в їх нестачі. Тому підвищення рівня планування, підготовки, раціонального розподілу і використання робочих кадрів є сьогодні могутнім фактором кадрової політики.