Основи кадрового менеджменту (2004)

Робота з молодими фахівцями

Важливим джерелом поповнення керівних і інженерно-технічних кадрів організацій і підприємств є молоді спеціалісти з вищою освітою.

Робота з ними будується так, щоб на кожному етапі навчання студентів їх виробнича підготовка здійснювалася спільно з базовими підприємствами, організаціями на принципі поєднання навчання з продуктивною працею з неповним робочим днем або неповним робочим тижнем. За час навчання необхідно забезпечити кожному студентові одержання робітничої професії за профілем спеціальності, а також оволодіння первинними навичками професійної діяльності відповідно до характеру майбутньої роботи на виробництві - технологічної, експлуатаційної, управлінської, конструкторської та ін У зв'язку з цим кардинального поліпшення вимагає відбір на навчання найбільш підготовленої частини робочої молоді підприємств і організацій на основі розвитку і вдосконалення довготривалих форм професійної орієнтації на відповідні професії, виявлення найбільш гідних претендентів для вступу до вищих навчальних закладів потрібного профілю.

З метою практичного закріплення професійних знань і навичок по в отриманій спеціальності у випускників вищих навчальних закладів, підвищення їх відповідальності за результати трудової діяльності, поліпшення використання фахівців на виробництві прийнято, що після трьох років роботи за місцем розподілу молодий спеціаліст проходить спеціальну атестацію, за результатами якої визначається його подальша ділова кар'єра.

Основним завданням спільної роботи організацій, підприємств та вищих навчальних закладів з підготовки майбутніх фахівців виробництва є навчання їх самостійного прийняття рішень, вміння відповідати за свої дії, забезпечення глибоких професійних знань, а також розвиток матеріальної бази навчальних закладів.

Робота з молодими спеціалістами в організаціях та на підприємствах проводиться в такий спосіб. На підставі укладених договорів з відповідними навчальними закладами начальники відділів кадрів підприємств і організацій разом з головними інженерами або заступниками керівників з кадрів проводять попередній відбір майбутніх молодих фахівців і беруть участь у роботі комісій з персонального розподілу при навчальних закладах. Одночасно з наказом про призначення на посаду кожному молодшого спеціаліста призначається наставник з числа висококваліфікованих майстрів, виконробів та інших безпосередніх керівників на ділянці роботи, а кожному фахівцю з вищою освітою - керівник стажування на строк до одного року.

Молоді спеціалісти, які закінчили технікуми та училища, можуть бути направлені на роботу в якості робочих відповідно до переліками професій і кваліфікацій, затвердженими галузевими міністерствами і відомствами. Наставники протягом року працюють з молодими фахівцями, передаючи їм досвід професійної діяльності.

Відділ кадрів стежить за своєчасним складанням молодим спеціалістом та його керівником індивідуального плану стажування за отриманою спеціальністю і затвердженням його одним з керівників підприємства. Виконання індивідуального плану систематично контролює керівник стажування. Копія плану зберігається в особистій справі молодого фахівця. Після закінчення терміну стажування останній складає звіт і представляє його комісії з підведення підсумків стажування, що дає рекомендацію про подальше використання цього працівника. Рішення комісії оформляється відповідним наказом.

Основним завданням стажування молодих спеціалістів є набуття ними необхідних практичних та організаторських навичок для виконання обов'язків по займаній посаді, поглиблення знань економіки виробництва, наукової організації праці та управління, ознайомлення з науковими, технічними та виробничими досягненнями. Разом з тим за час стажування виявляються ділові та особистісні якості випускників вузу.

Керівники підприємств контролюють роботу керівника стажування та підтримують зв'язок з вузом, який закінчив молодий спеціаліст. З питань вдосконалення методики проведення стажування відділи кадрів представляють вузам відповідні звіти про хід стажування.

З метою підвищення активності молодих фахівців в освоєнні професійної діяльності, сприяння їх кваліфікаційним та культурному росту на підприємствах і в організаціях, де працює не менше 10 молодих спеціалістів, створюються ради молодих фахівців. Ці поради приваблюють випускників вузів до участі у науково-технічних конференціях, різних технічних і економічних гуртках; приділяють увагу молодим фахівцям, що виявили здібності до раціоналізаторської та винахідницької роботи, сприяють розвитку у них творчої ініціативи, постійному підвищенню ділової кваліфікації, створення умов для якнайшвидшого набуття досвіду роботи та вміння керувати трудовими колективами. Після закінчення одного року роботи проводиться зустріч керівників організацій, підприємств з молодими фахівцями для співбесіди за результатами роботи, житловим умовам, питань побуту і т. д. Головні інженери і менеджери з кадрів організацій і підприємств направляють роботу рад молодих фахівців, контролюють зміст і виконання планів роботи. В об'єднаннях та на підприємствах, в міністерствах і відомствах створюються комісії по роботі з молодими фахівцями.

Загальна схема роботи з молодими фахівцями на підприємстві представлена на рис. 11.



Молоді фахівці, які добре проявили себе в практичній роботі, є основним джерелом поповнення резерву кадрів на висунення. Можливі наступні шляхи просування молодого спеціаліста: працівник росте як фахівець, послідовно підвищуючи і поглиблюючи знання з обраної спеціальності; працівник на певному етапі своєї діяльності в якості спеціаліста може прийняти на себе виконання ряду адміністративних функцій, перейшовши тим самим до групи керівників нижнього рівня (функціональне керівництво ); молодий спеціаліст просувається по ієрархії посад лінійних керівників виробництва.

Організація роботи з майстрами

Найбільш численним загоном командирів виробництва є майстри виробничих дільниць. Від них багато в чому залежить виконання планів і зобов'язань, а також культура виробництва. Велика їх роль і у виховній роботі. Основні напрямки роботи організацій та підприємств щодо підвищення ролі майстра передбачають наступне.

На посади майстрів приймаються особи, які мають вищу освіту, а також здатності до роботи з людьми. При прийомі на цю посаду молоді фахівці заздалегідь навчаються в школах молодих майстрів при навчально-курсових комбінатах або безпосередньо на виробництві. Важливим фактором, що впливає на рівень підготовленості майстра до вирішення виробничих питань, є постійне підвищення кваліфікації. Тому відділи кадрів при прийомі на роботу майстра планують йому строки підвищення кваліфікації та контролюють їх дотримання.

Для надання майстрам практичної допомоги, вивчення та розповсюдження передового досвіду організаціям встановлюється періодичність проведення семінарів-нарад з технічних, економічних, психолого-педагогічних питань та обміну досвідом на всіх рівнях управління, а також розробляється система контролю за роботою з майстрами.