library.if.ua

Основи кадрового менеджменту (2004)

Організація управління трудовою дисципліною

Трудова дисципліна являє собою відносини взаємної відповідальності працівників, засновані на свідомому і добровільному виконанні ними передбачених чинним законодавством

і нормативними актами про працю правил поведінки відповідно до їх трудовими функціями і обов'язками. Рівень і стан трудової дисципліни залежать від багатьох факторів: організації праці та виробництва, системи матеріального і морального заохочення, ступеня механізації та автоматизації виробничих процесів, системи планування і управління, рівня виховної роботи, самосвідомості членів трудового колективу та ін

Наприклад, на підприємствах, де механізацією охоплено більше 60% робочих місць, втрати робочого часу через прогули в 4-8 разів менше, ніж там, де рівень механізації не перевищує 30-40%. Як показали дослідження, проведені серед будівельних робітників, порушники трудової дисципліни мають низький рівень освіти (24,9% - не вище дев'яти класів середньої школи), як правило, вони не продовжують навчання в вечірніх школах і мають невисоку кваліфікацію. Їх середній тарифний розряд дорівнює 1,7, причому 30,5% порушників не підвищували ще жодного разу. Це дозволяє зробити висновок, що зміцнення трудової дисципліни тісно пов'язане з підвищенням рівня освіти і кваліфікації робітників [11].

У дослідженні зафіксовані дві вікові групи з помітно більшою часткою недисциплінованих робітників: перша - молоді робітники віком до 18 років, другому - люди у віці 40-50 років. Серед недисциплінованих робочих майже половину складають мають стаж безперервної роботи в даній організації менше двох років, що вказує на недоліки в профорієнтаційній роботі і в організації наставництва на виробництві [9].

Дослідженнями також відзначена позитивна роль сім'ї у відношенні працівника до праці. Неодружених серед порушників у 1,5 рази більше (37%), ніж серед сумлінних працівників (25%). Значна частина холостих порушників проживає в гуртожитках, де виховна робота та дозвілля організовані недостатньо добре. Тому на підприємствах почали створюватися заводські служби сім'ї, основними напрямками діяльності яких є надання практичної допомоги сім'ям, підвищення ефективності роботи заводських дошкільних установ, індивідуальні медико-психологічні консультації з питань сімейних відносин, виховання підлітків, підготовки молоді до шлюбу та ін

Зниженню втрат робочого часу, зміцненню трудової дисципліни, а також підвищенню продуктивності праці (на 7-8%) сприяє добре налагоджене на виробництві громадське харчування. А там, де громадського харчування приділяється недостатньо уваги, втрати через раннього виходу на обід і запізнень з обіду досягають 40-70% [17].

Основними виробничими чинниками, що визначають рівень дисципліни, є організація праці, санітарно-побутові умови і в цілому задоволеність працею. На стан трудової дисципліни істотно впливає також ступінь реального залучення робітників в управління виробничим процесом, що вказує на необхідність комплексного і системного підходу до вирішення даних проблем на основі планів економічного і соціального розвитку колективів.

Управління трудовою дисципліною і раціональним використанням робочого часу тісно пов'язане із системою заходів щодо формування стабільних трудових колективів, що обумовлено їх взаємозалежністю. Давно помічено: чим вище рівень дисципліни, тим менше плинність кадрів, і навпаки. Різними дослідженнями доведено тісний зв'язок стану трудової дисципліни з підвищенням рівня освіти і кваліфікації робітників, організацією наставництва, рівнем виховної роботи в робітничих гуртожитках та організацією дозвілля, умовами праці та санітарно-побутовими умовами та в цілому задоволеністю працею. Іншими словами, робота щодо зміцнення трудової дисципліни і формування стабільних трудових колективів передбачає розробку і здійснення єдиного комплексу заходів технічного, економічного, соціального та виховного характеру.

Головна увага в організації роботи щодо зміцнення трудової дисципліни має бути спрямована на усунення причин, що породжують прояв різних видів порушень. До основних видів порушень трудової дисципліни відносяться:

^ Запізнення на роботу на початку зміни і після обідньої перерви;

^ Передчасний відхід з роботи на обідню перерву і в кінці зміни;

^ Прогули;

♦ поява на роботі в нетверезому стані;

^ Несвоєчасне або не в повному обсязі виконання трудових обов'язків, неповне і нераціональне використання робочого часу для продуктивної праці.

Управління процесом зміцнення трудової дисципліни та раціональним використанням робочого часу в організаціях та на підприємствах забезпечується за рахунок:

♦ аналізу та оцінки стану трудової дисципліни в організації і її структурних підрозділах;

♦ обліку робочого часу та контролю за його використанням, обліку порушень трудової дисципліни;

♦ планування та організації виконання заходів, спрямованих на зміцнення трудової дисципліни.

Оцінити стан трудової дисципліни в організації (на підприємстві) та її структурних підрозділах можна за формулою



Інформація для розрахунку До д міститься в наказах з кадрів, в табелях обліку робочого часу, а також у звітах про виконання плану по праці [3].

Рівень трудової дисципліни крім кількісних показників аналізується і за якісними ознаками, до яких відносяться види порушень трудової дисципліни та громадського порядку; характеристика порушників (за статтю, віком, освітою, спеціальності, кваліфікації, стажу роботи і т. д.); характеристика умов виникнення порушень трудової дисципліни (рівень використання робочого часу, умови праці та побуту на виробництві, соціально-психологічний клімат у колективі, виховна робота на виробництві та в робітничих гуртожитках та ін.) Орієнтовна схема роботи в організації щодо зміцнення трудової дисципліни показана на рис. 16.