Управління бізнесом (2004)

Ефективність діяльності системи управління підприємством залежить від побудови керуючих органів, їх організаційної структури. Органи управління, необхідні для здійснення певних функцій менеджменту на підприємстві малого бізнесу і у великій компанії, зображені відповідно на рис. 4 і 5.

В основу побудови організаційних структур апарату менеджменту повинні бути покладені такі принципи: забезпечення оптимальної керованості соціотехніческой системою (підприємством або його підрозділом), мінімальна кількість ступенів і ланок управління, підвищення ступеня централізації лінійного та функціонального менеджменту з одночасним розвитком делегування повноважень нижчим ланкам, поділ і кооперація праці в апараті менеджменту, а також між лінійними і функціональними менеджерами.

Основними елементами структури управління є ланки (по горизонталі) і ступені, або рівні (по вертикалі). Під ланкою управління розуміється самостійний функціональний орган управління, безпосередньо підпорядковується линів -

ному керівнику. Ступінь (рівень) управління - це певний рівень ієрархії менеджменту, на якому може бути один або декілька лінійних керівників і функціональних підрозділів. Кількість ступенів управління є основною ознакою, за яким визначається тип структури з точки зору її складності.

У процесі створення та оптимізації структури апарату менеджменту підприємств малого бізнесу необхідно дотримуватися певних правил, враховуючи при цьому розміри, профіль і характер діяльності фірми та відштовхуючись від цього обрати необхідний формат бізнес плану. Наведемо найбільш значущі з цих правил:

в посадових інструкціях і положеннях для працівників апарату повинні бути чітко обумовлені їх обов'язки, права та відповідальність;

лінійне керівництво у відділах і службах визначає єдиноначальність для підлеглих працівників перед керівником;

доцільно закріпити основні управлінські роботи за постійними їх виконавцями;

при визначенні керованості у відділах і службах необхідно враховувати доцільні її обмеження;

кількість ланок у системі управління і кількість рівнів між виробництвом та керівником не повинні перевищувати чотирьох;

на першому етапі проектування системи управління спочатку визначається необхідна структура, а потім виконавці, яким буде доручена реалізація передбачених у неї функцій;

повну відповідність наданих керівникам та управлінським ланкам прав розпоряджатися ресурсами та відповідальності за їх використання;

зосередження в одного працівника чи підрозділу всієї повноти відповідальності за досягнення визначеного кінцевого результату діяльності (виготовлення виду продукції);

виключення дублювання різними органами управління однакових функцій, спеціалізація з управління виробництвом певних видів продукції;

мінімізація кількості рівнів управління, на яких приймаються рішення, які належать до певного кінцевого результату;

розподіл відповідальності між працівниками та підрозділами за вирішення стратегічних та оперативних завдань;

забезпечення максимально можливої узгодженості цілей та інтересів органів управління, взаємозв'язаних як по вертикалі, так і по горизонталі;

спеціалізація органів управління та працівників на вирішенні завдань, що вимагають максимально однорідних видів діяльності;

підключення в кожному органі управління права ухвалення рішення з відповідальністю за його виконання або бездіяльність.