Управління бізнесом (2004)

Професійна орієнтація (в широкому розумінні) являє собою комплексну систему, що складається з ПроФін-формації, профсовета і профконсультірованія, профвідбору і профподбора, початкового працевлаштування та профадаптаціі різних груп населення. При цьому всі складові системи орієнтовані на відповідні вікові групи працездатного населення, насамперед - на молодь, і сприяють правильному вибору професії, профілю професійної підготовки, сфери застосування праці, а також ефективному професійному просуванню.

Адаптація нових працівників на виробництві полягає в їх активного входження в соціально-виробниче середовище підприємства та прийнятті ціннісних орієнтацій фірми. Вона складається з трьох основних етапів: попередньої соціальної (перші 10 днів роботи), соціально-професійної (період освоєння професії) і соціально-виробничої (завершується присвоєнням чергового кваліфікаційного розряду або посадової категорії). Кожен період забезпечується спеціальними адаптаційними програмами та відповідними методиками.

Основна мета програм підготовки та підвищення кваліфікації працівників - надати їм можливість вивчити механізм вдосконалення конкретних виробничо-технологічних процесів, а також організаційну структуру, стратегію і тактику розвитку фірми. Структурні зміни в суспільстві і нові технології припускають наявність не тільки професійної кваліфікації, а й соціальної компетенції, громадянської відповідальності, вміння бачити взаємозв'язки, творчо мислити. Тому витрати на навчання персоналу необхідно розглядати як інвестиції в основний капітал.