library.if.ua

Основи управління якістю (2002)

1.2. Міжнародна стандартизація

Питаннями розробки, прийняття і видання міжнародних стандартів займаються міжнародні організації зі стандартизації. Існують дві рівноправні міжнародні організації зі стандартизації, що розрізняються галузями діяльності:

ISO (International Standard Organization) - Міжнародна організація по стандартизації;

IEC (International Electrotechnical Commission) - Міжнародна електротехнічна комісія.

Міжнародна електротехнічна комісія (IEC) була створена в 1906 р. в Лондоні на конференції представників 13 країн. Прообразом ISO є Міжнародна федерація національних асоціацій із стандартизації, створена в 1926 р. Федерація була перетворена в комітет з координації стандартів при ООН у 1944 р., а потім в 1946 р. - в ISO. Міжнародна електротехнічна комісія приєдналася до ISO на автономних правах, зберігаючи незалежність у фінансових та організаційних питаннях і співпрацюючи на добровільних засадах. У 1993 р. були прийняті зміни у структурі та організації роботи ISO, спрямовані на прискорення розробки міжнародних стандартів і вдосконалення діяльності організації у зв'язку з радикальними змінами, що відбулися в економічних і політичних сферах, а також зростаючими вимогами до міжнародної стандартизації з боку ринку.

Відповідно до швейцарського праву міжнародні організації зі стандартизації IEC та ISO є цивільно-правовими об'єднаннями. Територіально їх секретаріати знаходяться в Женеві в одному будинку. По загальних питань стандартизації ISO і IEC виступають узгоджено. Інтереси кожної окремо взятої країни в галузі стандартизації висловлює її офіційний представник.

Детальну інформацію про діяльність ISO і про міжнародні стандарти в різних областях можна отримати через Internet за адресою http://www.iso.ch/.

Міжнародна організація по стандартизації (ISO)

Головна мета ISO полягає в розробці міжнародних стандартів і активного сприяння їх добровільного прийняття і використання для досягнення максимально можливого рівня ефективності промисловості і торгівлі в усьому світі.

Основні напрямки діяльності ISO:

розробка і публікація міжнародних стандартів у всіх областях технічної та економічної діяльності (за винятком електротехніки та електроніки);

сприяння прийняттю міжнародних стандартів національними системами стандартизації;

міжнародне співробітництво.

Склад ISO. В даний час членами ISO є 120 країн; її діяльність пов'язана з 500 міжнародними організаціями. До числа нових членів ISO увійшли деякі країни СНД, у тому числі Республіка Білорусь, Україна, Туркменістан і Республіка Узбекистан. У рамках ISO працює 185 технічних комітетів. Основними органами ISO є Генеральна асамблея, Рада і Виконавче бюро (комітет). На рис. 14 представлена структура ISO і сірим кольором виділені комітети ISO, в яких Україна представлена Держстандартом.

Рада ISO складається з 18 представників комітетів-членів. П'ять з них призначаються автоматично з числа тих, хто займає перші п'ять місць в ранжуванні складу ISO. Зараз це DIN (Німеччина), AFNOR (Франція), ANSI (США), BSI (Велика Британія), JISC (Японія). Інші 13 членів Ради обираються на Генеральній асамблеї ISO строком на 2 роки. Секретаріати технічних органів ISO ведуть 34 країни (Німеччина - 20% секретаріату, Великобританія - 18%, США та Франція - по 13%).

Провідні фірми прагнуть володіти секретаріатами у своїй області, не рахуючись з фінансовими витратами, що дозволяє їм перетворювати свої національні стандарти в міжнародні з тими вимогами, які ці фірми вже освоїли і, таким чином, досягається вигідне для них участь у міжнародному поділі праці.

Головна мета 1ЕС полягає в розробці міжнародних стандартів у сфері електротехніки та електроніки та активного сприяння їх добровільному прийняттю і використання.

Склад 1ЕС. Членами 1ЕС є більше 40 національних комітетів, у якості яких виступають національні організації зі стандартизації, які представляють в основному промислово розвинені країни, а також ряд країн, що розвиваються. У цих країнах проживає 80% населення земної кулі, що споживає 95% світового виробництва електроенергії і використовує майже 90% усіх випущених виробів електроніки й електротехніки.

Структура технічних органів IEC така ж, як і ISO, тобто в неї входять технічні комітети (ТК), підкомітети (ПК), робочі групи (РГ). У IEC діє понад 85 ТК, 114 ПК і більше 600 РГ. У діяльності кожного ТК бере участь в середньому 15-25 країн.

Переважна більшість ТК і ПК очолюють європейські країни, і насамперед Франція, Німеччина, Великобританія, що входять до Європейського Союзу (ЄС), що є їх важливим технічним, торговельним та економічним перевагою.