Упраління підприємством (процесний аспект) (1998)

Управління виробництвом протікає не стихійно - воно підпорядковане процедурних правил, складається з безлічі етапів, тобто має певну технологію. Технологія управління - це сукупність формалізованих і неформалізованих послідовно і паралельно застосовуваних прийомів управлінської діяльності.

Зміст управлінської діяльності складається з процесів управління:

працею основного і допоміжного персоналу підприємства;

рухом і запасами предметів праці, тобто матеріальними потоками (ресурсами);

^ Будинками, спорудами, обладнанням підприємства, тобто знаряддям і засобами праці;

• процесами виробництва виробів, обслуговування основного і допоміжного виробництва;

^ Економічними зв'язками і відносинами.

Сполучною ланкою між зазначеними елементами об'єкта управління є праця в рамках певної виробничої кооперації. Отже, процес управління підприємством - це насамперед соціальна функція, а управління виробництвом - це головним чином управління людьми. Якість управління і визначає в кінцевому рахунку результат усієї виробничо-господарської діяльності підприємства.

Процес управління , що становить головний зміст діяльності апарату управління, заснований на таких видах поділу праці:

• функціональному (за видами управлінських робіт);

• професійному (за спеціальностями працівників усередині кожної функції);

• кваліфікаційному (за рівнем складності робіт);

• операційно-технологічному (за видами операцій і процедур).

■ Функціональний розподіл праці в процесі управління. Управлінський апарат підприємств складається іноді з десятків лінійних і функціональних ланок, що нараховують на великих підприємствах сотні керівників, фахівців, технічних виконавців. Цей складний організаційний механізм може безперебійно функціонувати лише при чіткій взаємодії між його ланками й ступенями, при злагодженості, ритмічності процесів управління. Функціональний розподіл праці характеризує процес управління з точки зору поєднання певних комплексів процедур і операцій, стійко повторюваних у процесі їх виконання працівниками управлінського апарату.

Планомірність процесу управління вимагає, щоб кожен ступінь, ланка управлінського апарату займалися тільки тими питаннями, які входять до складу їх функцій. Це елементарне життєвого правила є в той же час основою основ науки і практики управління.

■ Професійне розподіл праці в процесі управління (за спеціальностями працівників усередині кожної функції) обумовлено ускладненням управлінської діяльності, диференціацією функцій управління, що вимагає залучення до сфери управління різних фахівців (інженерів, економістів, математиків, юристів, маркетологів, фахівців з реклами, соціологів, психологів

та ін.)

■ Кваліфікаційне розподіл праці в процесі управління здійснюється за рівнем складності роботи. Технологія процесу управління вельми неоднорідна за рівнем складності виконуваних процедур і операцій, і це зумовлює використання в штаті управлінського апарату різних посадових категорій. За посадовою ознаками всі працівники апарату управління виробництвом підрозділяються на кілька категорій:

• керівники (підприємств, організацій, підрозділів), головні спеціалісти;

• фахівці (з планування, організації, технології виробництва, аналізу, проектування, обліку, фінансів, права, маркетингу, реклами);

• технічні виконавці (по роботі з документами, діловодства, секретарській та господарського обслуговування).

Зміст праці зазначених категорій працівників визначається процесами, операціями, прийомами праці, існуючими зв'язками в керуючої системі, які виникають при виконанні тих чи інших функцій управління.

Наприклад, керівники підприємств та їх підрозділів здійснюють підбір і розстановку кадрів, безпосереднє управління процесом виробництва, організацію праці основного і допоміжного персоналу, а також координують роботу різних виконавців та підрозділів, що виконують виховну функцію. Фахівці (економісти, інженери, бухгалтери) здійснюють планування, нормування, готують інформацію для прийняття управлінських рішень, контролюють виконання рішень, ведуть облік і т. п. Технічні виконавці (рахівники, обліковці, секретарі, оператори ПЕОМ, діловоди, друкарки) здійснюють первинний облік , обробку документів, передачу, оформлення та зберігання інформації, розрахунково-обчислювальні, креслярсько-графи-етичні та інші операції.

■ Операційно-технологічне розподіл праці в процесі управління являє собою певну трудову кооперацію в управлінському апараті. Багато працівників виконують ту чи іншу процедуру не повністю, а тільки її частину, кілька операцій. Нормування трудових процесів, технологічне проектування операцій здійснюються на основі дослідження існуючої технології управління.

■ Керівник підприємства і підлеглі йому працівники управлінського апарату виконують свої функції шляхом виконання численних і різноманітних операцій і процедур, що утворюють складний технологічний процес. Поняття «операція», «процедура» є ключовими у вивченні технології управління.

На закінчення відзначимо, що розподіл праці в управлінні фіксується в організаційних структурах. Більшість їх оформлені таким чином, що кожний підрозділ і кожен працівник спеціалізуються на певних галузях діяльності.

Розгляд формальних організаційних схем дає підставу для висновку, що, крім зазначених вище, існують ще й вертикальну та горизонтальну поділ праці. Вертикальне поділ можна уявити, як це показано на рис. 8.

Вертикальне вимір структури організації складається з рівнів повноважень, розташованих у ієрархічному порядку. Повноваження розподіляються між керівниками, які обіймають певні посади в даній організації. На рис. 8 показано чотири чітких вертикальних рівня працівників. Зображена ланцюг діє як «передавальний механізм» для потоку комунікацій і повноважень.

Горизонтальне розподіл праці представлено в графічній формі на рис. 9. На малюнку представлено три функції управління - виробництво, технічне обслуговування та матеріально-технічне постачання. У реальних умовах їх може бути значно більше. Кожна з функцій представлена відповідним підрозділом з певною кількістю працівників різної кваліфікації.