library.if.ua

Ціноутворення (2003)

Висновки до розділу 3

Ціна — це грошове вираження вартості товару. У її основі лежить закон вартості, що діє в умовах товарного виробництва.

Ціна повинна забезпечувати виробникові відшкодування витрат з певною прибутковістю, а споживачеві — економічну вигоду від користування даним товаром.

Ціна виконує такі функції: облікову, розподільну, стимулюючу і регулюючу. Облікова функція забезпечує еквівалентність обміну, розподільна — виражає напрями розподілу доходу на користь виготівника і споживача, стимулююча — зацікавлює товаровиробника у випуску прогресивних видів продукції, регулююча, — балансує попит і пропозиція.

Ринковий механізм ціноутворення базується на співвідношенні попиту і пропозиції, що складаються на ринку.

Дія ринкового механізму ціноутворення обумовлена рядом чинників, найважливішими з яких є кількість суб'єктів ринку і їх незалежність, міра індивідуалізації продукції (робіт, послуг), пропонованої ринку, зовнішні обмеження.

Процес вироблення промислової стратегії в області ціноутворення складається з ряду послідовних етапів: встановлення цілей ціноутворення; оцінки попиту; вивчення цін на товари конкурентів; вибору методу ціноутворення; обліку чинників, що впливають на встановлення ціни; остаточного встановлення ціни.

Держава будує свої стосунки з товаровиробниками за допомогою податкової і фінансово-кредитної системи, цін і правил ціноутворення, соціальних і екологічних норм і нормативів, різних державних і регіональних програм, держзамовлень для державних потреб і ін.

Держава обмежує дії ринкового механізму ціноутворення з метою соціального захисту населення.

Ціни регулюються прямими і непрямими методами. Пряме регулювання цін передбачає встановлення цін і тарифів на продукцію і послуги підприємств державної власності, а також ПДВ, розробку переліку акцизних товарів і встановлення розмірів акцизного збору, встановлення граничних цін і тарифів на певні товари, обмеження розмірів надбавок (націнок) в торгівельних організаціях, встановлення дотацій виробникам і споживачам і ін. До непрямого регулювання відносяться методи впливу на ціни через закони антимонопольного і антидемпінгового характеру і ін.

Державний контроль за цінами покладається на органи, визначувані урядом.