library.if.ua

Ціноутворення (2003)

4.3. Види цін (тарифів) залежно від ступеня самостійності підприємства

По мірі самостійності підприємства в ціноутворенні ціни (тарифи) можуть бути вільними (самостійно встановлюваними), договірними (контрактними), регульованими і фіксованими.

Вільні ціни в ринкових умовах встановлюються виробником товару (послуги) самостійно відповідно до прийнятої на підприємстві цінової політики. Регулювальниками вільних цін є лише попит і пропозиція на товари певної якості.

Різновиди вільних цін — це прейскурантні ціни і ціни каталога (проспекту).

Прейскурантні ціни застосовуються при купівлі-продажі товарів як на внутрішньому ринку, так і в міжнародній торгівлі, і містяться в прейскурантах, що видаються підприємствами (фірмами). Вони відносяться до категорії довідкових цін, що публікуються продавцем. Прейскуранти фірм є інформацією неперіодичного характеру, досить деталізованою і достовірною. Ці ціни широко використовуються в автомобільній промисловості, сільськогосподарському машинобудуванні, виробництві електронно-обчислювальної техніки і тому подібне

Ціни каталога (проспекту) — це офіційні ціни, що публікуються в каталогах і проспектах фірм, підприємств і організацій оптової торгівлі. Вони є різновидом цін довідкового характеру, що публікуються нерегулярний, — як правило, продавцем. Використовуються як на внутрішньому ринку, так і в міжнародній торгівлі.

До цієї ж категорії цін відносяться ціни покупця, ціни продавця, ціни нетто.

Ціни покупця є фактичною грошовою сумою покупки товару на ринку, по якій здійснюються операції купівлі-продажу або по якій покупець готовий придбати товар. Формування ринкової ціни як ціни покупця (на ринку покупця) означає, що фактична ціна товару складається на зниженому рівні, що відображає економічні інтереси покупця.

Ціни продавця формуються в умовах перевищення попиту над пропозицією (ринку продавця). Така ціна стимулює розширення виробництва даного товару і відображає економічні інтереси продавця, прагнучого продати його дорожче.

Ціни нетто не включають знижки і надбавки, пов'язані з відмінністю базисних умов постачання (див. подразд. 4.7). Це чиста ціна товару на місці його купівлі-продажу. Ціна нетто для покупця є сумою, фактично сплаченою продавцеві, а для продавця — фактичною виручкою від продажу товару за вирахуванням витрат, понесених у зв'язку із здійсненням операції.

Договірні ціни встановлюються в договорі між продавцем і покупцем за погодженням сторін. Якщо такий договір полягає між суб'єктами, які мають різне громадянство, а платежі здійснюються в іноземній валюті, він називається контрактом, а ціни, вказані в нім, контрактними. Договірні (контрактні) ціни називаються ще цінами купівлі-продажу (цінами реалізації, ринковими цінами); вони визначаються умовами постачання товару.

Регульовані ціни можуть вагатися в певних межах, не перевищуючи заданого рівня. Їх номенклатура визначається на державному (або місцевому) рівні і у міру розвитку ринкових стосунків постійно розширюється за рахунок фіксованих цін.

Фіксовані ціни затверджуються державними або місцевими органами влади як постійні і діють впродовж певного часу.

Як регульовані, так і фіксовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, що надають визначальну дію на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, які мають вирішальне значення, а також на продукцію, роботи і послуги, виробництво яких зосереджене на підприємствах, що займають монопольне положення на ринку.

Особливим виглядом цін на послуги транспорту, зв'язки, на електричну, теплову енергію і тому подібне є тарифи. Їх розмір визначається виходячи із загальних принципів ціноутворення.

При здійсненні на підприємствах капітального будівництва розрахунки за здану будівельну продукцію виробляються за кошторисною вартістю, яка виконує роль ціни продукції будівництва. Вона визначається на підставі кошторисних цін і розцінок в капітальному будівництві.