Ціноутворення (2008)

При укладенні договорів і контрактів підприємці повинні володіти інформацією про рівень цін. Види цін залежно від інформаційного здобуття представлені в таблиці. 2.3.

Таблиця 2.3

Види цін	Різновиди цін
Публіковані	Прейскурантрі ціни
	Ціни каталогів
	Довідкові ціни: номінальні та ціни пройшовши угод
	Ціни біржових котувань
	Ціни пропозицій фірм
Розрахункові

Публіковані – це ціни, інформація про яких поміщається в спеціальних інформаційних виданнях, і вони відображають середній рівень світових цін або цін усередині країни. До них відносяться:

ціни прейскурантів, каталогів, проспектів, встановлюються на стандартизовану кінцеву продукцію виробниками і розсилаються зацікавленим споживачам у вигляді друкарських видань, де, окрім цін, вказуються основні характеристики товарів, виробів і дається їх опис. Ціни, вказані в прейскурантах, проспектах, каталогах, по суті, є базою для реалізаційної ціни ціни при укладенні конкретної оборудки, т. е. носять умовний характер і, як правило, вище за реальні ціни реалізації на 10–15 %;

довідкові ціни– це ціни товарів, що публікуються в довідкових виданнях, видаваних об'єднаннями виробників, інформаційними агентствами, консультаційними або брокерськими фірмами. Вони відображають інтереси постачальника або продавця, а для покупця є орієнтовною ціною і бувають двох видів:

Номінальні, використовувані як базові для встановлення ціни на аналогічні товари, надалі в процесі торгів до цих цін встановлюють різні види знижок, що досягають 10–30 %, а в окремих випадках і 50 %. При визначенні номінальної ціни виробники (продавці) прагнуть встановити максимальну величину.

Ціни минулих операцій відображають реальні ціни за минулий період (тиждень, місяць) і публікуються періодично.

В цілому довідкові ціни грають роль відправної крапки, з якою починається процес реалізаційної ціни.

Ціни біржових котирувань (розглядалися в пункті 2.7) публікуються в спеціальних бюлетенях бірж.

Ціни пропозицій фірм встановлюються підприємствами-виробниками без узгодження із споживачами і розсилаються потенційним покупцем по їх запитах. Визначаючи ціну пропозиції, підприємства-виробники враховують свої витрати, умови постачання, тривалість перебування товару, продукції на ринку, тобто тенденції виробництва, ціни конкурентів, умови виробництва в країні покупців.

Як вважає Заступник генерального директора INTERFI-NANCE (ТОВ «ІНТЕРФІНАНС МВ») Шевчук Денис Олександрович, ціни пропозиції, по суті, носять довідковий характер, але відрізняються тим, що більшою мірою, чим довідкові ціни орієнтовані на конкретних споживачів, і їх публікація не носить регулярний характер.

Розрахункові ціни застосовують при висновку контрактів, договорів на виготовлення нестандартного устаткування, вироблюваного по індивідуальних замовленнях. Ці ціни розробляються і обгрунтовуються постачальниками для кожного конкретного випадку з врахуванням технічних і комерційних умов постачань. Інформація за розрахунковими цінами є досить закритою і рідко публікується у пресі.

До розрахункових також відносяться спеціально розраховані середньостатистичні ціни, отримані на основі опублікованих даних про ціни або за підсумками фактично проведених операцій. Вони застосовуються в тих випадках, коли відсутня інша інформація, необхідна для укладення контракту.