Оцінка вартості підприємства (бізнесу) (2009)

1.1. Поняття оцінки майна підприємства

Під майном підприємства розуміються матеріальні й нематеріальні активи, що є об'єктами власності підприємства.

Активами підприємства вважаються господарські кошти, контроль над якими організація одержала в результаті фактов, доконаних, її господарської діяльності і які повинні принести їй економічні вигоди в майбутньому. Це економічні ресурси, сформовані за рахунок інвестованого в них капіталу, що характеризуються вартістю, продуктивністю й здатністю генерувати дохід. Постійний оборот активів у процесі їх використання пов'язаний з факторами часу, ризику, ліквідності.

Активи матеріальні — група активів підприємства, що мають речовинну (матеріальну) форму. У групу матеріальних активів входять:

- основні кошти;

незавершене будівництво;

устаткування, призначене до монтажу; виробничі запаси сировини й матеріалів;

запаси товарів;

обсяг незавершеного проведення;

запаси готової продукції, призначеної до реалізації, та інші необоротні й оборотні активи.

Активи як майнові об'єкти підприємства ухвалюються до бухгалтерського обліку в якості основних коштів, якщо одночасно виконуються наступні умови:

об'єкт призначений для проведення продукції, виконання робіт, надання послуг або для управлінських потреб організації;

об'єкт призначений для використання протягом тривалого часу, тобто строку корисного використання тривалістю понад 12 місяці або звичайний операційний цикл, якщо він перевищує 12 місяців;

не передбачається наступний перепродаж даного об'єкта;

об'єкт здатний приносити організації економічні вигоди (дохід) у майбутньому.

Одиницею бухгалтерського обліку основних коштів є інвентарний об'єкт.

Дані по основних коштах як діюч, так і перебувають на консервації або в запасі відображаються в балансі підприємства по залишковій вартості. У розмірі фактичних витрат на придбання показуються земельні ділянки, об'єкти природокористування (вода, надра й інші природні ресурси).

Розшифрування руху основних коштів підприємства протягом звітного року, а також їх склад на кінець року приводяться в додатку до бухгалтерського балансу (форма № 5).

Активи необоротні (довгострокові) — сукупність майнових цінностей підприємства, багаторазово що брав участь у процесі його господарської діяльності, що й переносять на продукцію використану вартість частинами.

У практиці обліку до них відносять майнові цінності (активи) усіх видів зі строком використання більш одного року.

Активи оборотні (поточні) — сукупність майнових цінностей підприємства, що обслуговують поточний господарський процес і повністю споживаних протягом одного операційного (виробничо-комерційного) циклу. У практиці обліку до них відносять майнові цінності (активи всіх видів зі строком використання менш одного року).

Нематеріальні активи підприємства — частина його майна, що представляє собою ідентифіковані негрошові, що не мають фізичної форми об'єкти, які використовуються в проведенні, при наданні товарів або послуг, для здачі в оренду іншим сторонам в адміністративних цілях.

До нематеріальних активів, використовуваних при проведенні продукції, виконанні робіт, наданні послуг протягом періоду господарської діяльності (перевищуючого 12 місяців), що й приносять економічні вигоди (дохід), ставляться:

технічні знання;

розробки нових процесів або систем;

об'єкти інтелектуальної власності;

комп'ютерне програмне забезпечення;

патенти;

авторські права;

кінофільми;

виключні права на здійснення діяльності або обслуговування;

товарні знаки;

фірмові марки;

ділова репутація (гудвіл) і т.п. Положення по бухгалтерському облікові (ПБУ 14/2007) "Облік нематеріальних активів").

Склад нематеріальних активів підприємства протягом звітного року й на кінець року приводиться в додатку до бухгалтерського балансу (форма № 5).

Оцінка вартості активів (майна) підприємства й операцій з ними має принципове значення для суб'єктів ринку:

покупця й продавця — при встановленні обґрунтованої ціни угоди;

кредитора — при ухваленні рішення про надання кредиту;

страховика — при відшкодуванні збитку;

податкових органів — при оподатковуванні угод з нерухомістю;

для ухвалення управлінського рішення.

При висновку орендного договору із включенням положення про підвищення орендної плати остання може бути встановлена у відсотках від ринкової вартості нерухомості.

Коли одна компанія прагне придбати іншу, те першої може знадобитися оцінка поточної вартості активів, що належать другий.

Оцінка вартості будь-якого об'єкта являє собою цілеспрямований процес визначення в грошовім вираженні його ціни з обліком потенційного й реального доходу, принесеного їм у цей момент часу.

Об'єктом оцінки є будь-який об'єкт власності в сукупності із правами, якими наділений власник (спонукуване й нерухоме майно, нематеріальні активи, цінні папери і т.д.). Оцінка не обмежується тільки обліком одних витрат на створення або придбання об'єкта. Обов'язково враховується сукупність ринкових факторів: часу й ризику, рівня конкуренції, особливостей оцінюваного об'єкта й ін.

Підприємство в цілому або його частина можуть бути об'єктом купівлі-продажу, застави, оренди й інших угод, пов'язаних із установленням, зміною й припиненням речових прав. Підприємство як майновий комплекс включає всі види майна, призначені для його діяльності, — у тому числі земельні ділянки, будинки, спорудження, устаткування, реманент, сировина й матеріали, продукцію, права вимоги, борги і т.д.

Результат оцінки вартості підприємства може бути його ймовірною продажною ціною, яка відображає властивості підприємства як товару:

а) корисність для покупця;

б) витрати, що супроводжують цієї корисності.

Ринкова ціна підприємства — це грошовий захід його

вартості, установлена покупцем даного виду власності в процесі торговельної угоди ( купівлі-продажу), компромісу між продавцем і покупцем. Ринкова ціна підприємства- це грошова сума, сплачена власникові підприємства за відчуження його власності на користь покупця, здійснене на відкритому ринку в умовах конкуренції.

Таким чином, ринкова вартість оцінюваного підприємства (об'єкта), як правило, є розрахунковим показником, а його ринкова ціна — результатом домовленості, торгу, компромісу між продавцем і покупцем.