library.if.ua

Оцінка вартості підприємства (бізнесу) (2009)

2.4. Методи обліку фактору ризику в оцінці підприємства (бізнесу)

Ризик бізнесу відображає нестабільність очікуваних від нього доходів.

Усі ризики бізнесу можуть бути підрозділені на дві групи: систематичні й несистематичні ризики. Систематичні ризики — це зовнішні ризики бізнесу (ризики системи, де працює бізнес): ризики конкуренції, нестабільного платоспроможного попиту й ін. Ці ризики властиві профільному продукту оцінюваного підприємства, який, у свою чергу, визначає його галузеву приналежність.

Несистематичні ризики — це внутрішні ризики бізнесу, обумовлені характером керування підприємством.

Виділяють наступні альтернативні методи обліку ризиків бізнесу:

метод сценаріїв;

спеціальні коректування ставки дисконтування:

для грошового потоку власного капіталу: модель оцінки капітальних активів (САРМ) і метод кумулятивної побудови;

для грошового потоку всього інвестованого капіталу: модель середньозваженої вартості капіталу (WAСС).

Метод сценаріїв припускає облік ризиків бізнесу за допомогою коректування прогнозованих грошових потоків. Усі очікувані показники, що становлять у формулі грошового потоку сумарну прогнозовану величину в кожному майбутньому періоді (t) згідно із цим методом, хороший бізнес план повинні коректуватися на ймовірність появи в майбутньому саме даного значення відповідного показника. Ця ймовірність оцінюється суб'єктивно, экспертно, але на основі документованих маркетингових або інших досліджень. При використанні методу сценаріїв як ставки дисконту для будь-якого бізнесу береться номінальна безризикова ставка прибутковості. Ризики ж конкретного бізнесу (проекту) позначаються тільки на зміні величини, що закладаються в розрахунки очікуваних по проекту грошових потоків і не відображаються на використовуваній ставці дисконту.

Метод сценаріїв запропонований у якості обов'язкового при складанні техніко-економічного обґрунтування проектів, по яких передбачається пряме державне фінансування. Спрощена модифікація методу сценаріїв передбачає виділення трьох сценаріїв: песимістичного (максимальні ризики; мінімальні суми), оптимістичного (мінімальні ризики; максимальні суми) і найбільш імовірного.

Метод спеціальних коректувань ставки дисконту використовується у випадку, якщо ризики бізнесу викликаються насамперед внутрішніми факторами. Ознакою цього є те, що доходи підприємства сильно коливаються, тобто величина їх коливань перевищує 20-30%, а коефіцієнт (Р), характерний для галузі, у якій спеціалізується підприємство, більше одиниці.

При використанні даного методу необхідно попередньо визначити, що несистематичні ризики дійсно є в оцінюваному бізнесі головними й що саме вони визначають спостережувані або очікувані коливання доходів.

У якості реальної безризикової ставки позичкового відсотка в умовах Росії застосовуються:

ринкова ставка прибутковості по найбільш короткострокових державних облігаціях;

ставка рефінансування ЦБ РФ;

ставка по валютних депозитах в Ощадбанку РФ;

норма доходу по валютних депозитах комерційних банків.

Звичайно в числі факторів несистематичного ризику бізнесу визначають наступні показники:

підвищена частка постійних видатків в операційних витратах фірми (операційний леверидж);

підвищена частка довгострокової заборгованості в структурі капіталу (фінансовий леверидж);

якість менеджменту;

недостатня фінансова стабільність бізнесу;

недостатня диверсифікованість продукції ( господарської діяльності) підприємства;

недостатня диверсифікованість ринків збуту;

недостатня диверсифікованість джерел придбання покупних ресурсів (включаючи працю).

Усі перераховані ризики, будучи несистематичними, характеризують невизначеність у діяльності підприємства й можливість несприятливих для нього подій. Премії за окремі несистематичні ризики перебувають в інтервалі до 5/6 від номінальної безризикової ставки, яка властива країні інвестування, тобто до 5% при середньосвітовій безризиковій ставці доходу в 6%.