Оцінка вартості підприємства (бізнесу) (2009)

4.2. Державне антикризове регулювання діяльності господарюючих суб'єктів: форми й методи

Форми державного регулювання діяльності господарюючих суб'єктів підрозділяють на економічні й правові.

Економічні методи державного регулювання умовно можна підрозділити на дві групи:

методи прямого регулювання — оподатковування, надання пільг, субвенцій, цільової допомоги регіонам і галузям, гарантій, державного замовлення, протекціонізм ( стосовно вітчизняних товаровиробників), здійснення цільових програм соціально-економічної спрямованості та ін.;

методи нормативного впливу — законотворчість в економічній сфері як спосіб установлення норм взаємодії господарюючих суб'єктів, міжбюджетна взаємодія центру, суб'єктів Російської Федерації й муніципальних утворів, формування відносин, пов'язаних з керуванням власністю. З одного боку, це акціонери боржника, які послабили контроль над діяльністю найманого робітника — менеджера, систематично не виконували вимог до організації даних відносин, дикуваних ринком, з іншого боку — це відносини із кредиторами, що надали додаткові ресурси для розвитку господарюючого суб'єкта.

Особлива роль серед методів державного регулювання економіки належить методам програмно-цільового керування. На їхній базі проводяться структурні перетворення економіки. Мова йде про цільове формування насамперед інфраструктурних компонентів ринкової економіки. При цьому ключовій є інформаційна сфера, що відіграє вирішальну роль у державнім керуванні економікою, зокрема в реалізації такої управлінської функції, як контроль. Однак розвиток державної статистики тільки за допомогою розширення системи показників неможливо через визнання на ринку такої категорії, як комерційна таємниця господарюючого суб'єкта. Більше того, з метою забезпечення об'єктивності необхідне формування альтернативних інформаційних джерел.

Іншою проблемою державного регулювання фінансового оздоровлення господарюючих суб'єктів, розв'язуваної програмно-цільовими методами, є реструктуризація підприємств.

При цьому передбачається пряме державне втручання, що припускає, з одного боку, надання конкретному державному органу права вирішення проблем даного типу, а з іншого — забезпечення обраного органа ресурсами для такої діяльності.