library.if.ua

Оцінка вартості підприємства (бізнесу) (2009)

10.4. Оцінка активів структурного капіталу підприємства

Структурний капітал (СК), будучи проявом організаційного потенціалу підприємства, включає: систему менеджменту, організаційну структуру підприємства, корпоративну культуру.

Оцінка активів структурного капіталу (СК) здійснюється по його компонентах, тобто проводиться оцінка:

системи менеджменту;

гнучкості організаційної структури підприємства;

рівня корпоративної культури.

Оцінити роль і вплив організаційної структури компанії, її адміністративно-управлінського персоналу на створення доданої вартості — досить складне завдання.

Багато рутинних операцій, управлінські процедури (оформлення контрактів, замовлень, накладних, збір і обробка інформації, внутрішнфірмова звітність і інша подібна діяльність), що не виступають у ролі товару, коштують чималих грошей. Об'єктивних критеріїв для визначення цінності таких операцій не існує, і компанії, що продають свої послуги з реорганізації інших підприємств, користуються методикою, яка по непрямих ознаках дозволяє визначити, наскільки ефективне підприємство використовує нематеріальні інтелектуальні фонди з метою власного розвитку.

В основі методики лежить гіпотеза про те, що розмір доданої вартості еквівалентний змінам на підприємстві, як і технологія, яка по визначенню є поопераційний процес змін одних (вхідних) елементів, які переходять в інші, — новий продукт (вихідний), що має більш високу цінність.

Немає змін — немає й доданої вартості. Якщо інформація змінилася або її стало більше, отже, створена додана вартість.

Вимірюючи кількість нової або зміненої інформації, згідно з даною гіпотезою, можна давати наближену оцінку впливу організаційної структури (організаційного ресурсу) на діяльність підприємства.

Таким чином, вартісна оцінка структурного капіталу ( організаційної структури, організаційного ресурсу) може бути дана на основі внеску організаційного ресурсу в

додану вартість.

Корпоративна культура — елемент структурного капіталу й визначається як образ дій, характерний для організації. Вона включає, що бізнес план з розрахунками 2016 з прикладами визнаються всіма працівниками прогресивні цінності, ідеали, звичаї, ритуали. Звідси випливають функції корпоративної культури:

регламентуюч, регулює поведінка працівників підприємства;

пізнавальна (пізнання й засвоєння корпоративної культури працівником на етапі його адаптації в колективі);

світоглядна (корпоративні цінності перетворюються в цінності кожного працівника;

комунікаційна (корпоративні цінності забезпечують взаєморозуміння й взаємодія працівників).

Узагальненими індикаторами рівня розвитку корпоративної культури виступають:

фактична реалізація функцій корпоративної культури на підприємстві;

наявність місії, цілей організації;

рейтинг підприємства (компанії), публикований у засобах масової інформації за результатами досліджень; імідж; наявність сертифіката якості за міжнародними стандартами ISO і ін.

До специфічних індикаторів рівня розвитку корпоративної культури відносять:

наявність і якість трудового договору;

утримування нормативних документів на підприємстві;

відношення працівників до праці;

кадрову політику й ін.

Соціальний капітал підприємства включає кількість і якість соціальних взаємодій (соціальні зв'язки, що виражаються в поділюваних цінностях і нормах, відповідальності й довірі). Довіра розглядається як узагальнений показник багатьох норм, поглядів і цінностей, які лежать в основі соціального співробітництва.

В основі поняття "соціальний капітал" може лежати очікувана віддача від інвестицій у соціальні відносини. Соціальні зв'язки працівника свідчать про те, що він має у своєму розпорядженні додаткові ресурси, на які може розраховувати підприємство, найнявши його.

Велике значення мають об'єднання людей по інтересах (спортклуби, професійні асоціації, суспільства взаємодопомоги, профспілки), що сприяють нагромадженню соціального капіталу через горизонтальні зв'язки цивільного залучення, які допомагають працівникам діяти колективно, проявляючи цивільну участь, домагаючись найбільшого впливу на продуктивність праці й рівень добробуту в співтоваристві.

Нерівність по доходах зменшує соціальний капітал і соціальну активність.

Таким чином, показниками рівня розвитку соціального капіталу служать: довіра, партнерство, цивільна активність і соціальні зв'язки.

Клієнтський (ринковий, споживчий) капітал створюється прихильниками продукції або послуг підприємства, його постійними клієнтами. Якщо діяльність підприємства в основному орієнтована на своїх власних клієнтів, а відсоток випадкових клієнтів дуже низок і не може виявити істотного впливу на показники підприємства, зростання економічних показників цілком залежить від росту економічного становища клієнтів ( за винятком товарів і послуг, що не володіють еластичним попитом).

Клієнтський капітал як частина гудвіла підприємства може визначатися доходом, одержуваним за рахунок продажів продукції постійним клієнтам — прихильникам торговельної марки.

Процес оцінки клієнтського капіталу включає наступні етапи:

визначення періоду прогнозування (3-5 років залежно від стабільності економіки або цілей оцінки);

аналіз структури обслуговування ринку (наявність постійних і нових клієнтів), динаміки структури, обсягу угод, доходів і витрат на обслуговування різних категорій клієнтів;

визначення доходів від наявності постійних клієнтів;

визначення капіталізації, отриманої величини доходу (прибутки).

Зазначена методика не може застосовуватися в тих випадках, коли підприємство є монополістом або в клієнтів з якої-небудь причини немає свободи вибору.

Проявляються переваги клієнтів такими способами:

клієнти звертаються до послуг головним чином тільки "свого" підприємства;

бізнес підприємства росте за рахунок частки його постійних клієнтів;

клієнти несприйнятливі до закликів і обіцянкам конкурентів (цінова толерантність).

Чим більше економічний потенціал замовників і клієнтів підприємства, тем більшим споживчим капіталом воно має.

Методика визначення споживчого капіталу включає декількох етапів:

визначення періоду прогнозування, який повинен співвідноситися з життєвим циклом продукції підприємства, усією системою планування на підприємстві;

проведення вибіркового статистичного дослідження процесу обслуговування постійних клієнтів і новачків, обсягу угод і операцій з тими й іншими, вартості обслуговування, прибутки й видатків на обслуговування цих складових клієнтського капіталу підприємства;

у видаткову частину включаються видатки на рекламу, торговельні витрати на залучення нових клієнтів, роботу з їхнього оформлення, перевірку їх благонадійності й т.п. (вартість підтримки відносин із клієнтом у наступні роки буде знижуватися й наближатися до нуля);

визначається дохід, одержуваний від підтримки відносин з постійними клієнтами;

знаючи величину прибутки на один споживача в рік і середній відсоток прибутки від використання основних фондів підприємства (з обліком їх вибування й відновлення), можна розрахувати річну "вартість споживача" і на прогнозний період.

Підраховане (США), що в області реклами п'ятивідсоткове збільшення показника "утримання" клієнта дає ріст вартості споживчого капіталу до 75%.