library.if.ua

Управління використанням капіталу

Системи і методи планування використання капіталу

Основу механізму управління використанням капіталу підприємства становить його планування. Планування використання капіталу являє собою процес розробки системи планів і планових показників щодо його розподілу в розрізі найбільш ефективних напрямків майбутнього використання, встановлення необхідного рівня ефективності його використання в операційному і інвестиційному процесі підприємства і забезпечення умов досягнення цього рівня.

Планування використання капіталу підприємства становить невід'ємну частину його внутрішньофірмового фінансового планування і базується на використанні трьох основних його систем:

1. Прогнозування використання капіталу.

2. Поточне планування використання капіталу.

3. Оперативне планування використання капіталу. Кожній з цих систем планування використання

капіталу притаманний певний період і свої форми реалізації його результатів (табл. 3.1).

Таблиця 3.1.

Системи планування використання капіталу та форми реалізації його результатів на підприємстві

Системи планування використання капіталуФорми реалізації результатів планування використання капіталу Період планування
1. Прогнозування використання капіталуРозробка стратегії використання капіталу і фінансової політики по основних аспектах її реалізаціїДо 3-х років
2. Поточне планування використання капіталуРозробка поточних фінансових планів по окремих аспектах використання капіталу1 рік
3. Оперативне планування використання капіталуРозробка доведення до виконавців бюджетів, платіжних календарів і інших форм оперативних планових завдань по всіх основних питаннях використання капіталуМісяць, квартал


Всі системи планування використання капіталу перебувають у взаємозв'язку і реалізуються у певній послідовності. Первісним вихідним етапом цього планування є прогнозування основних напрямків і цільових параметрів використання капіталу шляхом розробки загальної стратегії цього використання на підприємстві, яка покликана визначати завдання і параметри поточного планування. У свою чергу, поточне планування використання капіталу створює основу для розробки і доведення до безпосередніх виконавців оперативних бюджетів по всіх основних аспектах використання капіталу підприємства.

Розглянемо більш детально зміст кожної з систем планування використання капіталу.

1. Система прогнозування використання капіталу є найбільш складною серед розглянутих систем планування і вимагає для своєї реалізації високої кваліфікації виконавців. На кожному підприємстві система фінансового прогнозування в будь-якій сфері фінансової діяльності, у тому числі і в сфері використання капіталу, базується на певній фінансової ідеології.

Фінансова ідеологія підприємства характеризує систему основних принципів здійснення фінансової діяльності конкретного підприємства, обумовлених його "місією" і фінансовим менталітетом його засновників і менеджерів.

Здійснення з урахуванням фінансової ідеології прогнозування фінансової діяльності спрямовано насамперед на розробку фінансової стратегії підприємства.

Фінансова стратегія підприємства являє собою систему довгострокових цілей фінансової діяльності підприємства, обумовлених його фінансової ідеологією, і найбільш ефективних шляхів їх досягнення.

Будучи частиною загальної стратегії економічного розвитку підприємства фінансова стратегія носить стосовно неї підлеглий характер і повинна бути узгоджена з її цілями і напрямами. Разом з тим, фінансова стратегія сама робить істотний вплив на формування загальної стратегії економічного розвитку підприємства.

Це пов'язано з тим, що основна мета загальної стратегії - забезпечення високих темпів економічного розвитку й підвищення конкурентної позиції підприємства пов'язана з тенденціями розвитку відповідного товарного ринку (споживчого чи факторів виробництва). Якщо тенденція розвитку товарного і фінансового ринків не збігається, може виникнути ситуація, коли цілі загальної стратегії розвитку підприємства не можуть бути реалізовані в зв'язку з фінансовими обмеженнями. У цьому випадку фінансова стратегія вносить певні корективи в загальну стратегію розвитку підприємства.

Невід'ємною складовою частиною фінансової стратегії підприємства є стратегія використання його капіталу. Процес розробки стратегії використання капіталу підприємства здійснюється за такими етапами (рис. 3.12):

1. Визначення загального періоду розроблення стратегії використання капіталу. Цей період залежить від ряду умов. Головною умовою його визначення є тривалість періоду, прийнятого для формування загальної стратегії розвитку підприємства. Так як фінансова стратегія (що включає блок використання капіталу) носить по відношенню до неї підлеглий характер, вона не може виходити за межі цього періоду (більш короткий період розробки стратегії використання капіталу припустимо).

Важливою умовою визначення періоду формування стратегії використання капіталу підприємства є передбачуваність розвитку економіки в цілому і кон'юнктури тих сегментів ринку капіталу і капітальних товарів, з якими пов'язана майбутня фінансова діяльність підприємства - в умовах нинішнього нестабільного (а по окремим аспектам непередбаченого) розвитку економіки країни цей період не може бути занадто тривалим і в середньому повинен визначатися рамками 3 років.

Умовами визначення періоду формування стратегії використання капіталу є також галузева приналежність підприємства, його розмір, стадія життєвого циклу й інші.

2. Дослідження факторів зовнішнього фінансового середовища і кон'юнктури ринку. Таке дослідження зумовлює вивчення економіко-правових умов фінансової діяльності підприємства та можливого їх зміни в майбутньому періоді. Крім того, на цьому етапі розробки стратегії аналізується кон'юнктура ринку капіталу і капітальних товарів і фактори її визначальні, а також розробляється прогноз кон'юнктури в розрізі окремих сегментів цього ринку, пов'язаних з майбутньою операційної та інвестиційною діяльністю підприємства.

1. Визначення загального періоду розробки стратегії формування капіталу
2.Дослідження факторів зовнішнього фінансового середовища та кон’юктури ринку
3.Формування стратегічних цілей використання капіталу підприємства
4.Формування пропорцій використання капіталу в операційній і інвестиційній діяльності підприємства
5.Формування системи цільових показників ефективного використання капіталу підприємства
6.Конкретизація цільових показників використання ефективності капіталу за періодами їх реалізації
7.Розробка фінансової політики по окремим аспектам використанням капіталу
8.Розробка системи організаційно-економічних заходів щодо забезпечення стратегії використання капіталу
9.Оцінка розробленої стратегії використання капіталу


Малюнок 3.12. Основні етапи процесу розробки стратегії використання капіталу підприємства.

3. Формування стратегічних цілей використання капіталу підприємства. Головною метою фінансової діяльності є підвищення рівня добробуту власників підприємства і максимізація його ринкової вартості. Разом з тим, ця головна мета потребує певної конкретизації з урахуванням завдань і особливостей фінансової діяльності підприємства у сфері використання його капіталу.

4. Формування пропорцій використання капіталу в операційній і інвестиційної діяльності підприємства. Оптимізація таких пропорцій є найважливішою умовою забезпечення необхідних темпів розвитку підприємства та прогнозування рівня ефективності використання його капіталу в цілому. У процесі формування використання капіталу в операційній і інвестиційної діяльності підприємства враховуються показники загальної стратегії його економічного розвитку; стадія життєвого циклу підприємства; результати прогнозу кон'юнктури ринку і ряд інших вихідних умов.

5. Формування системи цільових показників ефективності використання капіталу підприємства. Ці показники відображаються в системі цільових стратегічних нормативів підприємства в розглянутій області його фінансового розвитку. В якості таких цільових стратегічних нормативів по окремих аспектах використання капіталу можуть бути встановлені:

• мінімальний рівень (або середньорічний темп зростання) рентабельності власного капіталу підприємства;

• мінімальний рівень (або середньорічний темп зростання) рентабельності капіталу в операційній і інвестиційної діяльності підприємства;

• мінімальний рівень капіталовіддачі в операційній діяльності підприємства;

• максимальний період обороту оборотного капіталу;

• граничний рівень фінансових ризиків, пов'язаних з використанням капіталу в операційній і інвестиційної діяльності підприємства.

6. Конкретизація цільових показників ефективності використання капіталу за періодами реалізації. У процесі цієї конкретизації забезпечується динамічність представлення системи цільових стратегічних нормативів використання капіталу, а також їх зовнішня і внутрішня синхронізація у часі.

Зовнішня синхронізація передбачає узгодження у часі реалізації розроблених показників стратегії використання капіталу з показниками загальної і фінансової стратегії розвитку підприємства, а також з прогнозованими змінами кон'юнктури ринку.

Внутрішня синхронізація передбачає узгодження у часі всіх цільових стратегічних нормативів використання капіталу між собою.

7. Розробка фінансової політики по окремим аспектам використання капіталу. Цей етап формування стратегії є найбільш відповідальним.

Фінансова політика являє собою форму реалізації фінансової ідеології і фінансової стратегії підприємства в розрізі найбільш важливих аспектів фінансової діяльності на окремих етапах її здійснення. На відміну від фінансової стратегії в цілому, фінансова політика формується лише по конкретним напрямкам фінансової діяльності підприємства, які вимагають забезпечення найбільш ефективного управління для досягнення головної стратегічної мети цієї діяльності.

Формування фінансової політики по окремим аспектам використання капіталу підприємства може носити багаторівневий характер. Так, наприклад, в рамках політики управління використанням капіталу в операційній діяльності підприємства можуть бути розроблені політика управління основним капіталом, політика управління оборотним капіталом тощо; відповідно політика управління використанням капіталу в інвестиційній діяльності підприємства може включати в якості самостійних блоків політику управління реальними інвестиціями та політику управління фінансовими інвестиціями.

Система розробляється фінансової політики по основним аспектам використання капіталу в рамках загальної його стратегії представлена на малюнку 3.13.

8. Розробка системи організаційно-економічних заходів щодо забезпечення реалізації стратегії використання капіталу. У системі цих заходів передбачається формування на підприємстві "центрів відповідальності" різних типів; визначення прав, обов'язків і міри відповідальності їх керівників за результати фінансової діяльності в цій галузі; розробка системи стимулювання працівників за їхній внесок у підвищення ефективності використання капіталу.



9. Оцінка розробленої стратегії використання капіталу. Вона є заключним етапом розробки даної стратегії підприємства і проводиться за наступними основними параметрами:

• узгодженість стратегії використання капіталу з іншими блоками фінансової стратегії підприємства та загальною стратегією його розвитку. У процесі такої оцінки виявляється ступінь погодженості цілей, напрямків і етапів реалізації цих стратегій;

• узгодженість стратегії використання капіталу з передбачуваними змінами зовнішнього фінансового середовища. У процесі цієї оцінки визначається наскільки розроблена стратегія використання капіталу відповідає прогнозованому розвитку економіки країни і змінам кон'юнктури ринку капіталу і капітальних товарів у розрізі окремих його сегментів;

• внутрішня збалансованість стратегії використання капіталу. При проведенні такої оцінки визначається наскільки погодяться між собою окремі цілі та цільові стратегічні нормативи майбутньої фінансової діяльності в цій галузі; наскільки ці цілі і нормативи кореспондують зі змістом фінансової політики по окремим аспектам використання капіталу; наскільки погоджені між собою по напрямках і в часі заходу щодо забезпечення її реалізації;

• реалізація стратегії використання капіталу. У процесі такої оцінки в першу чергу розглядаються потенційні можливості підприємства у використанні капіталу в необхідних обсягах для забезпечення операційної та інвестиційної його діяльності. Крім того, оцінюється рівень кваліфікації фінансових менеджерів та їх технічної оснащеності з позицій завдань реалізації стратегії;

• прийнятність рівня ризиків, пов'язаних з використанням капіталу в майбутньому періоді. У процесі такої оцінки необхідно визначити, наскільки рівень прогнозування фінансових ризиків, пов'язаних з діяльністю підприємства в цій області, забезпечує достатню фінансову рівновагу в процесі його розвитку і відповідає фінансовому менталітету його власників і відповідальних фінансових менеджерів.

Крім того, необхідно оцінити, наскільки рівень цих ризиків допустимий для фінансової діяльності даного підприємства з позицій можливого розміру фінансових втрат і генерування загрози його банкрутства; результативність розробленої стратегії використання капіталу. Оцінка результативності стратегії може бути оцінена насамперед на основі прогнозних розрахунків раніше розглянутої системи основних фінансових коефіцієнтів. Поряд з цим можуть бути оцінені і нефінансові результати реалізації розробленої стратегії - зростання ділової репутації підприємства, підвищення рівня керованості фінансовою діяльністю структурних його підрозділів (при створенні "центрів відповідальності"); підвищення рівня матеріальної і соціальної задоволеності фінансових менеджерів (за рахунок ефективної системи їх матеріального стимулювання за досягнуті результати у використанні капіталу і т.п.).

Розробка стратегії і фінансової політики по найбільш важливим аспектам використання капіталу дозволяє приймати ефективні управлінські рішення, пов'язані з розвитком підприємства.

2. Система поточного планування використання капіталу базується на розробленій стратегії і фінансовій політиці щодо окремих аспектів цього використання. Це планування полягає в розробці конкретних видів поточних фінансових планів, що включають всі основні планові показники використання капіталу.

Поточні фінансові плани, що включають показники використання капіталу підприємства, розробляються на майбутній рік з розбивкою по кварталах.

Вихідними передумовами поточного планування використання капіталу підприємства є:

• стратегія і цільові стратегічні нормативи використання капіталу на майбутній період;

• фінансова політика по окремих аспектах використання капіталу підприємства;

• плановані обсяги виробництва та реалізації продукції та інші економічні показники операційної діяльності підприємства на майбутній рік;

• плановані обсяги реальних і фінансових інвестицій підприємства на майбутній рік відповідно до його інвестиційною програмою;

• система розроблених на підприємстві норм і нормативів капіталомісткості окремих видів продукції;

• середні ставки відсотка на ринку капіталу за окремими фінансовими інструментами;

• результати аналізу використання капіталу в попередньому періоді.

Оскільки ряд вихідних передумов розробки поточних планів носять імовірнісний характер і розкид їх параметрів в умовах сучасної економічної нестабільності країни досить високий, поточні фінансові плани підприємства за основними показниками використання капіталу бажано розробляти у кількох варіантах - "оптимістичному", "реалістичному", "песимістичному".

Основними видами поточних фінансових планів, в яких одержують відображення показники використання капіталу підприємства, є (рис. 3.14):

ВИДИ ПОТОЧНИХ ФІНАНСОВИХ ПЛАНІВ ПІДПРИЄМСТВА
План доходів і витрат з операційної діяльностіПлан доходів і витрат по інвестиційній діяльності План надходження та витрачання грошових коштівБалансовий план


Малюнок 3.14. Система основних видів поточних фінансових планів підприємства, в яких відображаються показники використання його капіталу.

• План доходів і витрат з операційної діяльності є одним з основних видів поточного фінансового плану підприємства, що складається на початковому етапі поточного планування його фінансової діяльності (так як ряд його показників служить вихідною базою розробки інших видів поточних фінансових планів).

Метою розробки цього плану є визначення суми чистого прибутку від виробничо-комерційної (операційної) діяльності підприємства, яка служить головною базою формування системи показників рентабельності капіталу, який використовується в цьому виді діяльності. Крім того в цьому плані містяться показники обсягу реалізації продукції, які використовуються при плануванні капіталоотдачі і періоду обороту капіталу.

У процесі розробки цього плану має бути забезпечена чітка взаємозв'язок планованих показників доходів від реалізації продукції (валового і чистого), витрат, податкових платежів, балансового і чистого прибутку підприємства.

• План доходів і витрат по інвестиційній діяльності відображає основні аспекти фінансового забезпечення цієї діяльності.

Метою розробки цього плану є визначення обсягу потреб у фінансових ресурсах для реалізації намічених інвестиційних програм, а також можливих надходжень цих ресурсів в процесі здійснення інвестиційної діяльності (доходів від реалізації вибуває майна в процес його заміни, інвестиційного прибутку і т.п.).

У цьому плані відображаються всі витрати, пов'язані із здійсненням реальних інвестицій у майбутньому періоді, а також приростом обсягу довгострокових фінансових вкладень (приріст обсягу короткострокових фінансових вкладень здійснюється за рахунок залишку тимчасово вільних грошових активів у складі оборотних коштів підприємства).

Таким чином, показники плану доходів і витрат по інвестиційній діяльності відображають загальний обсяг капіталу, що використовується в інвестиційному процесі підприємства, і дають можливість спланувати показники рентабельності його використання.

• План надходження та витрачання грошових коштів покликаний відображати у вартісній формі рух капіталу в майбутньому періоді. З позицій використання капіталу метою розробки цього плану є оптимізація його обігу та синхронізація обсягів його надходження і вибуття в часі.

У цьому плані містяться показники додаткової потреби підприємства в капіталі, пов'язаної з розширенням обсягу використання основного та оборотного його видів; обсяг планованого приросту основного капіталу розподіляється в розрізі операційної та інвестиційної діяльності підприємства.

• Балансовий план відображає результати розрахунків загального обсягу використання капіталу підприємством, його розподіл в розрізі основного і оборотного капіталу, а також власного і позикового його видів. При розробці балансового плану використовується укрупнена схема статей балансу підприємства, що відображає вимоги його побудови стосовно специфіки конкретної організаційно-правової форми діяльності (товариства з обмеженою відповідальністю, акціонерного товариства тощо).

Показники балансового плану (у поєднанні з показниками інших раніше розглянутих видів поточних фінансових планів) дають можливість у найбільш агрегованому вигляді визначити прогнозовані рентабельність капіталу, його оборотність, капіталовіддача.

3. Система оперативного планування використання капіталу полягає в розробці комплексу короткострокових планових завдань по забезпеченню основних напрямків цього використання в господарській діяльності підприємства. Головною формою такого планового фінансового завдання є бюджет.

Бюджет являє собою оперативний фінансовий план короткострокового періоду, що розробляється зазвичай в рамках до одного року (як правило, в рамках майбутнього кварталу або місяця), що відображає витрати і надходження фінансових коштів в процесі здійснення конкретних видів господарської діяльності.

Він деталізує показники поточних фінансових планів і є головним плановим документом, що доводяться до "центрів відповідальності" всіх типів.

Розробка планових бюджетів на підприємстві характеризується терміном "бюджетування" і спрямована на вирішення двох основних завдань: а) визначення обсягу і складу витрат фінансових коштів, пов'язаних з удаваним окремих структурних одиниць і підрозділів підприємства; б) забезпечення покриття цих витрат фінансовими ресурсами з різних джерел.

Процес бюджетування має безперервний або ковзний характер. Виходячи з планових фінансових показників, встановлених на рік у процесі поточного фінансового планування, заздалегідь (до настання планового періоду) розробляється система квартальних бюджетів (на майбутній квартал), а в рамках квартальних бюджетів - система місячних бюджетів (на кожний наступний місяць). Процес такого ковзаючого бюджетування гарантує безперервність функціонування системи оперативного планування використання капіталу підприємства, закладає міцну основу для здійснення постійного контролю результатів цієї діяльності.

Застосовувані в процесі оперативного використання капіталу бюджети класифікуються за рядом ознак (рис. 3.15).

За сферами діяльності підприємства виділяються бюджети з операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Ці бюджети розробляються в порядку деталізації відповідних поточних фінансових планів по підприємству в цілому на майбутній квартал або місяць.

• Бюджет по операційній діяльності деталізує в рамках відповідного часового періоду зміст показників, що відображаються у поточному плані доходів і витрат з операційної діяльності.

• Бюджет з інвестиційної діяльності спрямований на відповідну деталізацію показників поточного плану доходів і витрат за цієї діяльності.

• Бюджет за фінансової діяльності покликаний відповідним чином деталізувати показники поточного плану надходження та витрачання грошового капіталу підприємства.

За видами витрат планові бюджети поділяються на поточний і капітальний.

• Поточний бюджет конкретизує план доходів і витрат підприємства, що доводяться до центрів доходів

Класифікація бюджетів по основних класифікаційних ознак
—► За сферами діяльності підприємства
● бюджет з операційної діяльності

● бюджет з інвестиційної діяльності

● бюджету за фінансової діяльності
—►За видами витрат
●поточний бюджет (бюджет поточних витрат)

● капітальний бюджет (бюджет капітальних витрат)
—► За широтою номенклатури витрат
● функціональний бюджет

● комплексний бюджет
—►За методами розробки
● стабільний бюджет

● гнучкий бюджет


Малюнок 3.15. Класифікація основних видів бюджетів, що розробляються на підприємстві в процесі оперативного планування використання капіталу.

витрат і прибутку. Він складається з двох розділів: 1) поточні витрати; 2) доходи від поточної (операційної) господарської діяльності. Поточні витрати являють собою витрати виробництва (обігу) з даного виду операційної діяльності. Доходи від поточної (операційної) господарської діяльності формуються в основному за рахунок реалізації продукції - товарів або послуг. Орієнтовна форма поточного бюджету представлена в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2.

Орієнтовна форма поточного бюджету

ПоказникиВ цілому на кварталВ т.ч. по місяцях
123
"~" 12345
Поточні витрати (витрати)

1 * Матеріальні витрати (за окремими статтями витрат) 2. Амортизація основних засобів і нематеріальних активів 3. Витрати на оплату праці 4. Податкові платежі, що відносяться на витрати 5. Інші прямі витрати 6. Накладні витрати, що відносяться до поточних витрат
Разом поточні витрати
II. Доходи від операційної діяльності

1. Дохід від реалізації продукції 2. Інші доходи від операційної діяльності
Разом операційні доходи
III. Податкові платежі, що входять в ціну продукції (податок на додану вартість, акцизний збір та ДР-)
IV. Чистий дохід (Н-Ш)
V. Валова операційний прибуток (IV-I)
VI. Податкові платежі, що сплачуються за рахунок прибутку
VII. Чистий операційний прибуток (V-VI)


• Капітальний бюджет являє собою форму доведення до конкретних виконавців результатів поточного плану капітальних вкладень, що розробляється на етапі здійснення нового будівництва, реконструкції та модернізації основних засобів, придбання нових видів обладнання і нематеріальних активів тощо Він складається з двох розділів: 1) капітальні витрати (витрати на придбання позаоборотних активів); 2) джерела надходження коштів (інвестиційних ресурсів). Приблизна форма капітального бюджету представлена в таблиці 3.3.

За широтою номенклатури витрат поділяють бюджети функціональний і комплексний.

• Функціональний бюджет розробляється за однією (чи двома) статтями витрат - наприклад бюджет оплати праці персоналу, бюджет рекламних заходів тощо

• Комплексний бюджет розробляється за широкою номенклатурою витрат - наприклад, бюджет виробничої ділянки, бюджет адміністративно-управлінських витрат і т.п.

За методами розробки розрізняють стабільний та гнучкий бюджети.

• Стабільний бюджет не змінюється від зміни обсягів діяльності підприємства - наприклад, бюджет витрат по забезпеченню охорони підприємства.

• Гнучкий бюджет передбачає встановлення запланованих поточних чи капітальних витрат не у твердо фіксованих сумах, а у вигляді нормативу витрат, "прив'язаних" до відповідних об'ємним показниками діяльності. За реальними інвестиційним проектам таким показником може бути обсяг будівельно-монтажних робіт. За операційної діяльності аналогічним показником може виступати обсяг випуску або реалізації продукції. У цьому випадку витрати в цілому плануються за наступним алгоритмом:

Загальний обсяг поточних витрат по конкретному підрозділу операційної сфери діяльності підприємства = (Запланований об'єм постійних статей бюджету + Об'єм випуску або реалізації продукції) Встановлений норматив змінних витрат бюджету.