Бізнес-планування (2006)
6.1. вимоги до формування виробничо-комерційної політики фірми
У цій частині плану інвестор має одержати відповідь на такі питання:
Який загальний підхід до виробнично-комерційної стратегії передбачається?
Які джерела сировини передбачається використовувати?
Які процеси будуть використовуватися при виробництві товарів (послуг)?
Які вимоги будуть висуватися до чинників виробництва (праця, капітал)?
3 якими виробничими витратами буде здійснюватися процес створення товарів (послуг)?
При написанні цього розділу дуже важливо дотримувати балансу між складними описами виробничих технологій і необхідністю дотримання популярної форми викладу матеріалу. Як і при характеристиці продукту, головним є доказ професіоналізму в обраній галузі. Тому якщо можна замінити великі пояснення про принадність застосовуваних технологій конкретними висновками експертів і результатами продажу зразків, то це необхідно зробити.
Розглядаючи процес виробництва продукту (послуги), необхідно дотримуватися структури виробничого циклу. Він включає такі найбільш важливі для плану, стадії:
розробку продукту;
обслуговування і сервіс;
зовнішні впливи;
правовий захист.
Формуючи виробничу стратегію, необхідно пам'ятати, що метою цього розділу бізнес-плану є одержання зведень про витрати на створення продукту. Тому будь-яку пропозицію про застосовувані засоби роботи або надання додаткових послуг споживачам слід оцінити в конкретних кошторисах і калькуляціях на їх впровадження.
У загальному вигляді структуру розділу можна відобразити схемою, наведеною в табл. 6.1.
Послідовний розгляд перелічених питань допоможе відповісти на основне питання розділу: яким чином і з якими витратами буде організовано виробничий процес?
Основою для упорядкування цього розділу ділового плану є ретельно розроблений та обґрунтований виробничий цикл майбутнього бізнесу. Насамперед треба створити його образ, уявивши всі його фази від розробки продукту та закупівлі сировини до післяпродажного обслуговування. А потім викласти всі ці думки та можливі варіанти на папері. На заключному етапі треба визначити потребу в ресурсах щодо кожної з фаз циклу.
Щоб цей процес розумової роботи пройшов більш плідно, необхідно залучити до його проведення якомога більше учасників майбутньої справи та фахівців (технологів, товарознавців, організаторів виробництва тощо).
Від того наскільки точно буде сформована модель ви-робничного циклу бізнесу, який передбачається діловим планом, багато в чому залежать точність планових розрахунків та безпосередньо дієвість ділового плану. Як свідчить практика, саме внаслідок прорахунків у визначенні фаз виробничого циклу та необхідних для їх здійснення ресурсів відбувається перевищення бюджету проектів та припускаються помилок в оцінці ефективності ділових планів.
Моделювання виробничого циклу допомагає правильно визначити рівень витрат на впровадження бізнес-ідеї. З погляду ділового планування витрати поділяються на: інвестиційні, операційні та витрати підготовчого періоду. Визначення та типи витрат наведено в табл. 6.2.
Ця класифікація певною мірою відрізняється від тієї, що використовується у поточній діяльності згідно з прийнятими стандартами обліку та звітності, що визначається цілями планування ділового розвитку. В ній структура витрат призначена для виявлення потреб у початкових інвестиціях та обґрунтування доцільності впровадження бізнес-ідеї. Крім того, ця структура корисна під час здійснення варіантних розрахунків параметрів впровадження майбутнього проекту.
Досить часто витрати, які визначаються у виробничому розділі ділового плану (насамперед інвестиційні), ототожнюють із потребою в капіталі, але це не зовсім так. На останній показник впливають інші різні фактори, які можуть коригувати його як у менший, так і в більший бік. Наприклад, якщо бізнес передбачає досить значний виробничий цикл (більш ніж два тижні) та визначений період освоєння ринку, то до потреб у капіталі включаються деякі операційні витрати. У будь-якому разі загальний розмір потреби в капіталі визначається у фінансовому розділі ділового плану.