Бізнес-планування (2006)

6.5. обґрунтування системи матеріально-технічного забезпечення

Такий підрозділ не дуже часто зустрічається в практиці формування зовнішніх бізнес-планів. Це пояснюється як його специфічністю, так і наявністю ряду обставин, що належать до категорії комерційної таємниці. Винятком є випадки підготовки проектів, що припускають залучення значних інвестицій під збільшення оборотних коштів.

Навпаки, при підготовці внутрішнього бізнес-плану ресурсне забезпечення бізнесу найчастіше містить значні резерви підвищення ефективності функціонування фірми. У зв'язку з цим дуже корисним видається аналіз діючої системи матеріально-технічного забезпечення. Він проводиться для з'ясовування таких основних параметрів:

економічність постачань;

надійність постачань;

раціональність рівня запасів.

Економічність постачань припускає їхню відносну дешевизну при порівнянному рівні якості. Вибір найбільш вигідних постачальників за цим критерієм провадиться за допомогою порівняння їхніх умов продажу. Можлива форма для здійснення аналізу наведена в табл. 6.5.



До складу інших витрат на одиницю продукції включається широкий перелік витрат підприємства, пов'язаних з особливостями використання конкретних ресурсів в умовах фірми-спо-живача. До них, зокрема, належать митні збори, складські послуги, комісійні винагороди тощо.

Особливу статтю інших витрат становлять витрати фірми у зв'язку з розходженням у термінах оплати рахунків і необхідністю формувати підвищені розміри запасів через високий розмір мінімальної партії закупівель. їх можна визначити через вартість капіталу, необхідного для фінансування потреби в поточних активах:

ДВ = (Пм:Дп-ТО + ТП)ДпкВК : 100, (6.5)

де ДВ — додаткові витрати, викликані умовами продажу;

J7M — розмір мінімальної партії постачань;

Дп — середньоденна потреба;

ТО — термін оплати рахунків за договором;

ТП — термін постачання;

Дпк — середньоденна потреба в коштах на забезпечення закупівель цього товару;

ВК — вартість капіталу.

Обґрунтовуючи ступінь надійності постачань, необхідно враховувати не тільки суб'єктивні якості постачальників, а й об'єктивну ринкову непевність. У практиці підприємництва ризикованою вважається ситуація, за якої більше 70 % обсягу постачань будь-якого товару здійснюється з одного джерела.

Тому за результатами розгляду економічності постачань необхідно відбирати не одного, а як мінімум двох — трьох постачальників.

Визначення раціонального рівня виробничих запасів необхідне не тільки з погляду управління, а й для подальших розрахунків параметрів бізнес-плану. Це пов'язано з тим, що розмір запасів потребує або притягнення інвестицій, або активізації фінансового левериджу. У фінансовому розділі бізнес-плану, аналізуючи всі дані з попередніх розділів, можна буде одержати відповідь і на це питання.

Для визначення оптимального рівня виробничих запасів потрібно опрацювати дані договорів постачань матеріально-технічних ресурсів. У них вміщується вся необхідна інформація для спрощеного розрахунку виробничих запасів, до яких належить:

середньоденна потреба в ресурсах;

ціна за одиницю;

розмір товарної партії;

періодичність постачань.

Частіше за все, особливо в умовах широкої номенклатури товарів, які закуповуються, розрахунки провадяться за основними з них, що мають у сукупності не менше 70 % у загальному обсязі витрат. Отримані параметри коригуються на всю сукупність сировини, матеріалів, товарів.