library.if.ua

Бізнес-планування (2006)

11.4. чистий приведений прибуток

Як основний вимірювач прибутковості проекту, скоригова-ного з урахуванням тимчасового чинника, використовують показник чистого приведеного прибутку (net present value, NPV). Цей показник характеризує загальний абсолютний результат інвестиційної діяльності, її кінцевий ефект. Під NPV розуміють різницю дисконтованих на один момент часу показників прибутку В(<) і витрат С(/). Якщо прибутки і витрати подано у вигляді потоку надходжень, то NPV дорівнює сучасній величині цього потоку. Величина NPV є основою для визначення інших вимірювань ефективності.

Яку ставку варто прийняти в конкретній ситуації — справа економічного судження й прогнозу. Чим вона вища, тим більшою мірою відображається такий чинник, як час. Тобто більш віддалені платежі усе менше впливають на розмір потоку.

Із зазначеного видно, що одержувані величини прибутків від капіталовкладень є умовними характеристиками, оскільки значно залежать від прийнятої ставки порівняння. Залежно від конкретної ситуації врахування чинника часу може змінюватися, і те, що здавалось кращим в одних умовах, може не виявитися таким в інших.

При виборі ставки порівняння в принципі орієнтуються на наявний або очікуваний усереднений рівень відсотка за позиками. У літературі рекомендують застосовувати так звану мінімально привабливу ставку прибутковості (minimum attractive rate of return). Однак питання про те, який цей мінімальний рівень, залишається при цьому невизначеним. Практично вибирають конкретні орієнтири (прибутковість визначених видів цінних паперів, банківських операцій тощо) з урахуванням умов діяльності відповідних корпорацій. Як показало опитування найбільших нафтових фірм США (до його результатів ми ще повернемося пізніше), найчастіше при аналізі ефективності застосовують три варіанти ставки:

усереднену вартість капіталу (cost of capital), тобто усереднений показник прибутковості акцій, процентних ставок за кредитом тощо;

суб'єктивні оцінки, що ґрунтуються на досвіді корпорації;

існуючі ставки за довгостроковими позиками.

Ставка порівняння, яка використовується в практиці проектного аналізу, значною мірою залежить від господарської кон'юнктури, фінансового стану інвестора, його спроможності врахувати майбутнє тощо.

Важливим моментом при визначенні процентної ставки, застосовуваної для дисконтування, є врахування ризику. Оскільки ризик в інвестиційному процесі незалежно від його конкретних форм зрештою виявляється у вигляді можливого зменшення реальної віддачі від капіталу порівняно з очікуваною (причому це зменшення виявляється в часі), як загальна рекомендація щодо врахування можливих втрат від скорочення віддачі, інфляційне знецінення грошей тощо, пропонується вводити поправку до рівня процентної ставки, що характеризує прибутковість за безризиковими вкладеннями (наприклад, у короткострокові державні цінні папери). Ці дії додають деяку ризикову премію, що враховує як специфічний ризик, пов'язаний з непевністю одержання прибутку від конкретного капіталовкладення, так і ринковий ризик, пов'язаний з кон'юнктурою.