library.if.ua

Облік видів економічної діяльності

2.4.1. Поняття, визнання та оцінка основних засобів

Основні засоби [3] — матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-куль турних функцій, очікуваний строк корисного використанню (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Облік основних засобів (ОЗ) ведеться в розрізі інвентарних об'єктів.

Об'єкт основних засобів — закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, внаслідок чогс кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс — певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно.

Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за такими групами (справа вказано номер бухгалтерського рахунку):

1) Основні засоби 10

Земельні ділянки. 101

Капітальні витрати на поліпшення земель. 102

Будинки, споруди та передавальні пристрої.103

Машини та обладнання. 104

Транспортні засоби. 105

Інструменти, прилади та інвентар (меблі). 106

Робоча і продуктивна худоба. 107

Багаторічні насадження. 108

Інші основні засоби. 109

2) Інші необоротні матеріальні активи 11

Бібліотечні фонди. 111

Малоцінні необоротні матеріальні активи. 112

Тимчасові (нетитульні) споруди.113

Природні ресурси. 114

Інвентарна тара. 115

Предмети прокату. 116

Інші необоротні матеріальні активи. 117

3) Незавершені капітальні інвестиції 15

Вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів, підприємства можуть встановлювати самостійно, тобто в наказі про облікову політику низначати, що необоротні активи, які коштують дорожче встановленої межі, належать до 03, інші — до малоцінних необоротних матеріальних активів.

Визнання основних засобів. Об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена. (Зверніть увагу — критерії визнання ті самі, що для активів взагалі.)

Оцінка основних засобів

Основні засоби оцінюють за такими вартостями:

— первісна;

— залишкова (балансова) — вартість за вирахуванням зносу

— (знос 03 — це втрата ними своїх споживчих якостей, а, відповідно, і вартості; величина зносу відповідає сумі нарахованої амортизації);

— відновлювальна — первісна вартість після переоцінки;

— справедлива вартість — сума, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

До валюти балансу включається залишкова вартість. До первісної вартості придбаного (створеного) об'єкта основних засобів включаються такі витрати:

— суми, що сплачують постачальникам 03 та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

— реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

— суми ввізного мита;

— суми непрямих податків, якщо вони не відшкодовуються підприємству;

— витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

— витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів;

— інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання.

Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання.

Первісною вартістю внесених до статутного капіталу основних засобів визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

Первісна вартість основних засобів, виготовлених на підприємстві або переведених з товарів дорівнює її собівартості, яка визначається згідно з П(С)БО 9 "Запаси" та 16 "Витрати".

Первісна вартість об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об'єкта основних засобів. Якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю отриманого об'єкта основних засобів є справедлива вартість переданого об'єкта з включенням різниці до витрат звітного періоду.

Первісна вартість об'єкта основних засобів, придбаного в обмін на неподібний об'єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об'єкта основних засобів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.

Класифікація та оцінка основних засобів суттєво відрізняються в бухгалтерському та податковому обліку.

Податковий облік 03 ведеться згідно із статтею 8 Закону [1]; в цьому Законі використовується термін "основні фонди" і вони поділяються на чотири групи:

— група 1 — будинки, споруди, передавальні пристрої, вартість капітального поліпшення землі;

— група 2 — автомобільний транспорт та вузли до нього; меблі; побутові електронні, оптичні та електромеханічні прилади та інструменти, телефони, інше офісне обладнання;

— група З — інші основні фонди, що не включені до груп 1, 2 і 4;

— група 4 — обчислювальна техніка та програмне забезпечення для неї, інші інформаційні системи, телефони, мікрофоні і рації, вартість яких вище вартості малоцінних предметів.

Переоцінка основних засобів

У бухгалтерському обліку підприємство може переоцінювати об'єкт основних засобів, якщо його залишкова вартість суттєво відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об'єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.

Сума дооцінки основних засобів включається до складу додаткового капіталу, а сума уцінки — до складу витрат, крім випадків, коли дооцінюються раніше уцінені об'єкти і навпаки.

Приклади

1) Дооцінюється на 15 % об'єкт, первісна вартість якого 1000 грн., знос — 200 грн.

Дооцінена первісна вартість: Д-т 10 К-т 423 150 грн. Дооцінений знос:Д-т 423 К-т 131 ЗО грн.

2) Уцінюється на 20 % об'єкт, первісна вартість якого 2000 грн., знос — 800 грн.

Уцінена первісна вартість: Д-т 975 К-т 10 400 грн.

Дооцінений знос: Д-т 13 К-т 975 160 грн.

Якщо дооцінюються ОЗ, залишкова вартість яких дорівнює нулю, індексація зносу не робиться (дооцінюється тільки первісна вартість).

У податковому обліку може здійснюватися дооцінка ОЗ на початок року, якщо індекс інфляції попереднього року становив більше 110 % , на відсоток, що перевищує 110 % .

Збільшення вартості ОЗ здійснюється:

— у бухгалтерському обліку — на суму витрат на модернізацію, реконструкцію, добудову об'єкта;

— у податковому обліку — на суму витрат на ремонти, яка перевищує 10 % балансової вартості ОЗ на початок року.