library.if.ua

Облік видів економічної діяльності

2.5.1. Поняття та класифікація витрат

Витрати — зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, що призводять до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу між власниками).

Визнання витрат [1]

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Якщо витрати неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, вони відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Класифікація витрат на виробництво [2] за різними ознаками:

1. За центрами відповідальності (місцем виникнення витрат) — витрати окремих виробництв, цехів, дільниць, технологічних переділів тощо, з розподілом на витрати:

— основного виробництва (тобто тих, що беруть безпосередню участь у виготовленні продукції;

— допоміжного (підсобного) виробництва — призначеного для обслуговування цехів основного виробництва (ремонтні цехи, експериментальні, енергетичні, транспортні підрозділи тощо).

2. За видами продукції, робіт, послуг — витрати на окремі вироби, типові представники виробів, групи однорідних виробів, напівфабрикати, одноразові замовлення тощо.

3. За єдністю складу — одноелементні та комплексні (які складаються з кількох економічних елементів).

4. За видами витрат — за економічними елементами, за статтями калькуляції (попередньо розглянуто в розділі 1).

5. За способами перенесення вартості на продукцію — прямі і непрямі (які не можуть бути віднесені безпосередньо до певного об'єкта витрат економічно можливим шляхом).

6.За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат — змінні і постійні:

— змінні витрати — це витрати, абсолютна величина яких зростає зі збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується з його зниженням (витрати на сировину, матеріали, технологічне паливо і енергію, на оплату праці виробничого персоналу з відрахуваннями на соціальні заходи тощо);

— постійні витрати — це витрати, абсолютна величина яких зі збільшенням (зменшенням) обсягу випуску продукції істотно не змінюється (це витрати, пов'язані з обслуговуванням і управлінням виробництвом, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва).

7. За календарними періодами:

— поточні — в яких періодичність менше місяця;

— довгострокові — пов'язані з виконанням довгострокового договору (контракту), який не планується завершити раніш ніж через 9 місяців з моменту здійснення перших витрат або отримання авансу (передоплати);

— одноразові — здійснюються один раз з періодичністю більше місяця і спрямовуються на забезпечення процесу виробництва протягом тривалого часу.

8. За доцільністю витрачання:

— продуктивні — передбачені технологією та організацією виробництва;

— непродуктивні — необов'язкові, що виникають у результаті недоліків в організації виробництва, порушення технології тощо.

9. За визначенням відношення до собівартості:

— витрати на продукцію — прямі і загальновиробничі витрати (рахунки 23, 91), з них складається виробнича собівартість продукції (робіт, послуг);

— витрати періоду — витрати, які не включаються до виробничої собівартості і розглядаються як витрати того періоду, в якому вони були здійснені; це адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати (рахунки 92, 93, 94).

Групування витрат за економічними елементами

Нагадуємо, що всі витрати групуються за п'ятьма елементами:

1. Матеріальні витрати (рахунки 20, 22...).

2. Витрати на оплату праці (субрахунок 661).

3. Відрахування на соціальні заходи (рахунок 65).

4. Амортизація (рахунок 13).

5. Інші операційні витрати (рахунки 63, 685, 372, 64...).

При визначенні собівартості продукції до кожного з елементів витрат включаються описані нижче витрати.

1. Матеріальні витрати — витрати на сировину, матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, придбані у сторонніх організацій паливо і енергію, тару, будівельні матеріали, запасні частини, МШП, використані в операційній діяльності підприємства.

Не включаються до матеріальних витрат:

— куповані матеріали, паливо, енергія, які реалізуються без додаткової обробки на даному підприємстві;

— зворотні відходи — це залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, теплоносіїв та інших матеріальних цінностей, що утворилися в процесі виробництва продукції, втратили повністю чи частково споживчі властивості і через це використовуються з підвищеними витратами або зовсім не використовуються.

Оцінка матеріалів при їх придбанні та витрачанні здійснюється згідно з П(С)БО 9 "Запаси" і описана в розділі 2, параграф 2.3.1.

2. Витрати на оплату праці — нарахована основна, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати (ці питання докладно розглянуто в розділі 2, параграф 2.2.1).

3.Відрахування на соціальні заходи — нарахування на фонд оплати праці до спеціальних фондів (параграф 2.2.6). Ще раз нагадаємо, що до цього елемента витрат включаються нарахування на ФОП; утримання із заробітної плати до соціальних фондів були віднесені на витрати в складі нарахованої заробітної плати.

4. До елемента "амортизація" включається сума нарахованої амортизації основних засобів, інших необоротних матеріаль-них активів та нематеріальних активів (див. розділ 2, підрозділ 2.4) з використанням методів, визначених П(С)БО 7 та 8.

5. Інші операційні витрати включають:

— витрати на відрядження (розділ 2, параграф 2.1.2);

— оплату послуг банків;

— податки, збори та інші обов'язкові платежі (розділ 2, параграф 2.1.4);

— витрати на рекламу, на організацію прийомів, презентацій і свят;

— витрати на зв'язок;

— витрати на оплату послуг транспортних, страхових та посередницьких організацій;

— оплату участі в семінарах, витрати на професійну підготовку та перепідготовку працівників;

— витрати на проведення аудиту;

— сплачену орендну плату (за оперативну оренду);

— оплату мита та митних зборів при експорті;

— витрати на охорону праці, на перевезення працівників тощо.

Групування витрат за статтями калькулювання [П(С)БО 16]:

1. Прямі витрати (рахунок 23).

2. Загальновиробничі витрати (рахунок 91).

Ці витрати разом становлять виробничу собівартість продукції (робіт, послуг).

3. Інші витрати, що не включаються до собівартості продукції:

3.1.Адміністративні витрати (рахунок 92).

3.2. Витрати на збут (рахунок 93).

3.3. Інші операційні витрати (рахунок 94).

Нагадуємо, що крім операційних витрат, виділяють витрати:

— фінансові (рахунки 95, 96);

— інші (рахунок 97);

— витрати на сплату податку на прибуток (рахунок 98);

— надзвичайні витрати (рахунок 99).

Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

Склад загальновиробничих витрат:

— витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи, медичне страхування, витрати на оплату службових відряджень цього апарату управління тощо);

— амортизація основних засобів та нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;

— витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду необоротних активів загальновиробничого призначення;

— витрати на вдосконалення технології й організації виробництва;

— витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водо-відведення та інше утримання виробничих приміщень;

— витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища;

— інші витрати (втрати від браку, оплата простоїв тощо).

Загальновиробничі витрати поділяють на постійні та змінні.

Змінні та постійні розподілені загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) виходячи з фактичної потужності звітного періоду (списуються в дебет рахунку 23).

Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення (списуються в дебет рахунку 90).

Приклад розподілу загальновиробничих витрат наведено в додатку 1 до П(С)БО 16.

Склад адміністративних витрат:

— загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

— витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

— витрати на утримання необоротних активів загальногосподарського використання, винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

— витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

— витрати на врегулювання спорів у судових органах;

— податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

— плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

— інші витрати загальногосподарського призначення.

Склад витрат на збут докладніше розглянуто в розділі 3.