Облік видів економічної діяльності

2.5.4. Визначення та склад валових витрат

У податковому обліку визначається не собівартість продукції, а валові витрати згідно із Законом [1].

Валові витрати (ВВ) — сума будь-яких витрат платника податку на прибуток у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включають:

— зарплату нараховану;

— відрахування на соціальні заходи;

— матеріали придбані (а не передані у виробництво) за першою подією — оприбуткування або передоплата;

— витрати на відрядження та ін.

Амортизаційні відрахування (АВ) до складу ВВ не включаються, вони виключаються з валового доходу при визначенні оподатковуваного прибутку.

Приклад формування валових витрат у податковому обліку із зазначенням відмінностей від бухгалтерського обліку за основними елементами витрат подано у табл. 2.24.

Таблиця 2.24



Далі наведені деякі інші витрати, що включаються до складу валових витрат:

1. Ремонт основних засобів у сумі до 10% балансової вартості основних засобів.

2. Списання залишкової вартості основних засобів групи 1 у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. Різниця між продажною вартістю основних засобів груп 2 і 3 і балансовою вартістю групи.

4. Витрати з ліквідації основних засобів.

5. Відсотки за кредит.

6. Прострочена дебіторська заборгованість (списання).

7. Придбання ліцензій тощо (крім торгових патентів).

8. Курсові різниці від'ємні.

9. Благодійні внески (від 2 до 5 % прибутку).

10.Податки крім податку на прибуток, на дивіденди тощо.

11.Банківське обслуговування та ін.