Облік видів економічної діяльності

Сільське господарство (сільськогосподарське виробництво) [2] — це вид господарської діяльності з виробництва продукції, яка пов'язана з біологічними процесами її вирощування й призначена для споживання в сирому і переробленому вигляді та для використання на нехарчові цілі (секція А за КВЕД).

Сільськогосподарське підприємство (включаючи селянське (фермерське), риболовне й рибальське господарство) — це юридична особа, основним видом діяльності якої є вирощування й переробка сільськогосподарської продукції, виручка від реалізації якої становить не менше ніж 75 % загальної суми виручки.

Особливості обліку, пов'язані головним чином з обліком засобів виробництва, витрат і готової продукції:

1) Головним засобом виробництва в сільському господарстві є земля; вона не зношується, амортизація на неї не нараховується ні в бухгалтерському, ні в податковому обліку.

Земельні ділянки мають різну продуктивність, яку можна підвищувати при розумному використанні.

Земельні ділянки територіально знаходяться в різних місцях, тому виробництво здійснюється на великих площах з переміщенням сільськогосподарських машин і механізмів.

2) Специфічними засобами виробництва є живі організми — тварини і рослини, вирощування яких залежить від природних і біологічних факторів і триває часто кілька років.

Бухгалтерський облік повинен забезпечити облік змін у них — приплід, приріст живої маси тощо, що потребує специфічних методів і прийомів.

3) Вплив природних умов зумовлює сезонність сільськогосподарського виробництва, тому витрати на виробництво тут визначаються один раз на рік, на відміну від інших видів діяльності.

4) Тривалість виробничих циклів визначає необхідність розмежування витрат за виробничими циклами, які не збігаються з календарним роком — витрати попередніх років під врожай поточного року, витрати поточного року під урожай майбутніх років та ін.

5) Облік витрат ведеться за видами культур, за видами і віковими групами тварин, за виробничими підрозділами тощо.

6) Від однієї сільськогосподарської культури або одного виду худоби отримують кілька видів продукції, що потребує відповідного розмежування витрат.

7) Готова продукція в багатьох підгалузях сільського господарства, особливо в рослинництві, отримується одноразово в період дозрівання рослин, що висуває жорсткі вимоги до організації обліку виходу продукції, її збереження, переробки та реалізації.

8) Значна частина сільськогосподарської продукції використовується для власних потреб — корми, насіння тощо, що потребує чіткого відображення в обліку руху продукції на всіх стадіях внутрішньогосподарського обороту.

9) Вплив природних умов спричиняє те, що вихід готової продукції прямо не залежить від витрат на її виробництво.

Специфічні рахунки для обліку в сільському господарстві:

107 "Робоча і продуктивна худоба";

108 "Багаторічні насадження";

155 "Капітальні інвестиції на "Формування основного стада"; 208 "Матеріали сільськогосподарського призначення" (насіння, корми, отрутохімікати тощо);

21 "Тварини на вирощуванні та відгодівлі"; 23 "Виробництво", субрахунки:

231 "Витрати рослинництва";

232 "Витрати тваринництва";

233 "Витрати підсобних промислових виробництв";

234 "Витрати допоміжних виробництв";

27 "Продукція сільськогосподарського виробництва".