Облік видів економічної діяльності

Групування витрат на виробництво в сільському господарстві [8]

Сільськогосподарські підприємства ведуть групування і облік витрат згідно з П(С)БО 16.

Витрати операційної діяльності розраховують окремо в рослинництві, тваринництві, допоміжних промислових виробництвах на відповідних субрахунках рахунку 23.

Собівартість у сільському господарстві розраховується один раз на рік, у допоміжних виробництвах — один раз на місяць.

Елементи витрат у сільському господарстві такі самі, як і в інших галузях.

Витрати групують за центрами відповідальності та об'єктами обліку.

Центри відповідальності — внутрішньогосподарські підрозділи (ферми, бригади, цехи).

Комплексні витрати розподіляються між об'єктами обліку пропорційно до обсягів робіт (витрати на утримання лісозахисних смуг, утримання та експлуатацію сільськогосподарської техніки, витрати на запилення, на обробку посівів отрутохімікатами тощо).

Витрати підрозділу розподіляються між об'єктами обліку пропорційно до планових або нормативних витрат.

Витрати на заходи з підвищення родючості земель та інші витрати під урожай майбутніх років обліковуються як витрати майбутніх періодів.

Орієнтовний перелік статей витрат [8]:

— витрати на оплату праці;

— насіння та посадковий матеріал — в цю статтю не включаються витрати на підготовку насіння до посіву, його транспортування, вони відносяться на виробництво певної культури за відповідними статтями витрат;

— паливо і мастильні матеріали;

— добрива (вартість добрив без витрат на їх підготовку, транспортування тощо);

— засоби захисту рослин і тварин;

— корми;

— сировина та матеріали (без зворотних відходів): у млині — вартість зерна, у цехах з переробки овочів та фруктів — вартість овочів, фруктів;

— роботи та послуги (вартість послуг власних допоміжних виробництв і послуг, наданих сторонніми підприємствами, зокрема, вартість послуг транспорту, електро-, водо-, газо-, теплопостачання, плата за воду для зрошення тощо);

— витрати на ремонт необоротних активів;

— інші витрати на утримання необоротних активів (обліковуються на окремому субрахунку рахунку 91; відносяться на собівартість продукції окремих культур пропорційно до обсягу виконаних робіт, оброблених площ);

— інші витрати (вартість спецодягу та спецвзуття, підстилки для тварин, витрати на будівництво літніх таборів, загонів, навісів для тварин, страхування майна, тварин, врожаю, окремих категорій працівників);

— непродуктивні витрати (витрати від падежу (тварин), худоби (за винятком втрат від стихійного лиха, сум, віднесених на винних осіб, та вартості одержаної сировини), брак у виробництві тощо);

— загальновиробничі витрати.

Специфіка загальновиробничих витрат полягає в тому, що:

1) вони не поділяються на постійні та змінні;

2) вони розподіляються між основними галузями та об'єктами витрат пропорційно до суми прямих витрат, без витрат основних матеріалів (корми, насіння, сировина);

3) на окремому субрахунку рахунку 91 обліковуються витрати, що стосуються всіх напрямів діяльності господарства, зокрема витрати на:

— утримання основних засобів, складів для зберігання виробничих запасів, засобів природоохоронного призначення;

— рекультивацію земель, захоронения екологічно небезпечних відходів.

Калькулювання собівартості продукції сільського господарства

Об'єктами калькулювання є конкретні види продукції, робіт і послуг.

І. Рослинництво

1. Зернові та зернобобові культури (пшениця озима, яра, жито, ячмінь, просо, кукурудза тощо).

2. Технічні культури (соняшник, льон, буряки цукрові, тютюн, конопля тощо).

3. Картопля та овочеві культури.

4. Кормові культури (буряки, кукурудза, на силос, однорічні трави).

5. Багаторічні насадження (плодові, ягідні культури, виноградники).

6. Квітникарство (квітки, живці, насіння, саджанці).

7. Незавершене виробництво (витрати під урожай майбутнього року).

II. Тваринництво

1. Велика рогата худоба молочного напряму.

2. Велика рогата худоба м'ясного напряму.

3. Свині.

4. Вівці, кози.

5. Птиця.

6. Коні.

7. Кролі і звірі.

8. Рибництво, бджільництво.

III.Підсобні промислові виробництва

1. Виробництво комбікормів.

2. Переробка зерна. 3. Переробка овочів, фруктів, картоплі. 4. Переробка олійних культур.

5. Переробка молока.

6. Виноробне виробництво тощо.

IV. Допоміжні виробництва

1. Ремонтна майстерня.

2. Автомобільний транспорт.

3. Жива тяглова сила.

4. Електро-, водо-, тепло-, газопостачання.

Калькуляційні одиниці

У рослинництві —1 ц; саджанці, розсада — 1000 шт.; незавершене виробництво — 1 га.

У тваринництві — 1 голова, 1 центнер або 1 кормо-день; з приросту живої маси — 1 ц, 1 кг; у рибництві, бджільництві, крім іншого — 1000 піт., 1 шт.

Підсобні виробництва — 1 ц, 1 кг, 1 декалітр, 1000 умовних банок.

Собівартість продукції визначається у такій послідовності:

1) розраховуються прямі витрати за кожним об'єктом обліку;

2) розподіляються між об'єктами обліку витрати з утримання необоротних активів;

3) визначається собівартість робіт і послуг допоміжних виробництв;

4) розподіляються загальні витрати (на зрошення і осушення земель, вапнування та гіпсування ґрунтів);

5) списується частина витрат бджільництва на запилення сільськогосподарських культур;

6) розподіляються загальновиробничі витрати;

7) визначається загальна сума виробничих витрат за об'єктами обліку;

8) визначається собівартість продукції рослинництва, тваринництва тощо.

Облік витрат рослинництва ведеться на субрахунку 231.

За дебетом протягом року відображують витрати, за кредитом — вихід продукції за плановою собівартістю; в кінці року робиться коригування планової собівартості.

Аналітичний облік витрат і виходу продукції рослинництва ведеться за об'єктами обліку у Виробничому звіті з рослинництва.

Собівартість продукції рослинництва визначається франко-місце зберігання.

Усі наступні витрати обліковують як витрати на збут.

Витрати на обробку площ, де повністю загинув урожай внаслідок стихійного лиха, списуються як надзвичайні витрати.

Собівартість 1 ц продукції визначається діленням загальної суми витрат на вирощування і збирання даної культури на кількість продукції.

Бухгалтерські проведення:

1. Від ображено витрати:

Д-т 231 К-т 208, 661, 65,13, 631, 685, 372.

2. Списано продукцію: Д-т 271, 208 К-т 231.

Витрати тваринництва обліковують на рахунку 232.

На кінець року на цьому рахунку можуть залишитися витрати незавершеного виробництва (у бджільництві — вартість залишеного меду чи цукру для годування бджіл; в інкубації — вартість закладених яєць).

Аналітичний облік витрат тваринництва ведеться у Виробничому звіті з тваринництва.

Собівартість 1 кормо-дня розраховують діленням всієї суми витрат на утримання певного виду тварин на кількість кормо-днів.

Бухгалтерські проведення:

1. Нараховано витрати:

Д-т 232 К-т 208, 661, 65, 685,13.

2. Списано витрати: Д-т 272, 21, 208 К-т 232.