library.if.ua

Облік видів економічної діяльності

6.8. Порядок обліку в житлово-комунальних підприємств — платників єдиного податку

Указом 727 визначено суб'єкти малого підприємництва, які можуть переходити на спрощену систему обліку — обсяг виручки від реалізації за рік не перевищує 1 млн. грн., чисельність працюючих не більше 50 осіб на рік, крім банків, страхових компаній, довірчих товариств, а також підприємств, у статутному капіталі яких частка засновників, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищує 25 % .

Переходити на спрощену систему оподаткування та обліку можуть ті комунальні підприємства, які відповідають критеріям Указу 727 (це бюро технічної інвентаризації, частина ЖО та інші невеликі комунальні підприємства). При цьому вони не повинні мати податкової заборгованості (крім заборгованості із заробітної плати та відрахувань на соціальні заходи) та відмовитись від будь-яких розрахунків, крім грошових.

Інколи на місцях виникає проблема, пов'язана із 25 % в статутному капіталі, бо засновником державних комунальних підприємств є держава. В такому разі необхідно керуватись нормами п. 1 Указу 727 (в редакції Указу 746), де зазначено, що переходити до спрощеної форми обліку можуть підприємства "будь-якої організаційно-правової форми та форми власності". З цього приводу існують роз'яснення ДПА України, зокрема, лист від 29.03.2000 р. № 4408/7/15-1317.

Ще одна суттєва проблема у ЖКП — платників єдиного податку — це наявність транзитних платежів. Особливо це стосується житлових організацій, які одержують комунальні платежі від населення і перераховують їх відповідним комунальним підприємствам. Крім того, при здійсненні ремонтів житлові організації можуть виступати генеральними підрядниками і перераховувати частину отриманих на ремонт коштів субпідрядним організаціям. Транзитні надходження не включаються до бази оподаткування єдиним податком, бо вони не є виручкою від реалізації, а позареалізаційні доходи не є об'єктом оподаткування. З цього приводу існують роз'яснення, зокрема, Державного комітету з питань регуляторної політики і підприємництва (листи від 18.09.2000 р. № 5-513/3395, від 24.10.2001 р. № 1-221/6346).

Податкові органи погоджуються з неоподаткуванням транзитних надходжень, але не завжди визнають такими надходження генпідрядників. Зокрема, в листі від 02.08.2001р. № 5393/5/15-1316 ДПА України на користь такої думки посилається на П(С)БО 25, де зазначено, що в статті "Дохід" відображається загальний дохід від реалізації. На сьогодні цей аргумент уже недійсний, оскільки Міністерство фінансів України внесло зміни до порядку заповнення "Звіту про фінансові результати" в частині виключення зі статті "Інші вирахування з доходу" перерахувань субпідрядникам. Це пов'язано тим, що ці суми не включаються в дохід генпідрядника. В листах Мінфіну України від 04.10.2000 р. №053-39136 та від 06.12.2000 р. № 053-29168 (відповідь на лист Держбуду України), враховуючи лист ДПА України від 07.11.2000 р. № 14724/ 7/15-1317, прямо зазначено, що об'єктом оподаткування не є кошти, які передаються третім особам.

Ставку оподаткування житлово-комунальні підприємства обирають, як правило, 10 % , бо суми податкового кредиту у них незначні, і велика частина послуг надається кінцевому споживачу, якому не потрібна податкова накладна. Це доцільно, оскільки за сучасного трактування ДПА України об'єкта обкладання 6-відсотковим податком, він стає невигідним і недоцільним.

Бухгалтерський облік платники єдиного податку ведуть згідно із Положенням [13]. У пунктах 6 і 7 цього Положення є деяка невідповідність — обліковувати витрати на рахунках класу 8, а списувати на рахунок фінансових результатів з рахунку 23. Багато авторів це трактують таким чином, що витрати спочатку списуються в дебет рахунку 23. Це доцільно для підприємств, які виконують роботи, виготовляють продукцію, оскільки в них може бути незавершене виробництво. ЖКП, як і інші підприємства, що надають послуги, часто не мають незавершеного виробництва, тож для них можливе списання витрат в дебет рахунку 79 безпосередньо з рахунків класу 8.

Особливістю обліку доходів у ЖКП — платників єдиного податку є доцільність виконання зазначеного вище п. 16 П(С)БО 15: для максимального усунення розбіжностей між нарахованими

доходами і отриманими на рахунок у банку бухгалтерські проведення з нарахування дотацій і субсидій робити не треба. Цю заборгованість необхідно відображати тільки в аналітичному обліку; на невеликих підприємствах це не спричинить суттєвих незручностей. Щодо сплати єдиного податку з отриманих коштів, а не нарахованих доходів, вважаємо, що до методологічного вирішення цього питання ЖКП — платники єдиного податку можуть нараховувати податок згідно з Указом 727 без врахування різниць, що виникають при цьому.

Приклад відображення в обліку витрат і доходів житлово-комунального підприємства — платника єдиного податку подано в табл. 6.11. В дужках наведено рахунки, які може використовувати суб'єкт малого підприємства згідно зі скороченим планом рахунків і спрощеною формою обліку (без зазначення субрахунків).

Таблиця 6.11