library.if.ua

Облік видів економічної діяльності

7.2. Оподаткування автотранспортних підприємств

Оподаткування підприємств, які здійснюють перевезення автомобільним транспортом, здійснюється згідно із чинним законодавством.

Особливості оподаткування полягають у сплаті специфічних податків і зборів: податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, збір за забруднення навколишнього середовища, збір до Пенсійного фонду (ПФ) при купівлі автомобіля, митні збори.

Істотних відмінностей при обкладанні ПДВ і податком на прибуток вантажних перевезень, здійснюваних в Україні, від інших операцій немає. Відповідно до підпункту 3.1.1 Закону про ПДВ, послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом є об'єктом оподаткування податком на додану вартість. Від оподатковування звільнені тільки операції із перевезення пасажирів міським транспортом і автомобільним транспортом у межах району, тарифи на які регулюються у встановленому законом порядку, за винятком операцій із надання пасажирського транспорту в оренду (підпункт 5.1.13 Закону про ПДВ).

Слід мати на увазі, що згідно з п. 4.2 Закону про ПДВ, вартість послуг невиробничого призначення, витрати на які не відносяться до валових витрат виробництва, обкладається ПДВ виходячи з фактичної ціни операції, але не нижче звичайних цін. Витрати, пов'язані зі здійсненням перевезень вантажів у виробничих цілях, включаються до складу валових витрат відповідно до підпункту 5.2.1 Закону про прибуток. Клас професійного ризику виробництва для сплати збору на страхування від нещасних випадків — 33.

Податок із власників транспортних засобів

Порядок нарахування і сплати податку із власників транспортних засобів регулюється Законом [2]. Платники податків (юридичні особи) самостійно обчислюють суму зобов'язання по податку за ставками, зазначеними у ст. З Закону [2].

При придбанні автотранспортного засобу податок сплачується перед його державною реєстрацією за строками сплати, що не настали, починаючи з кварталу, у якому відбувається реєстрація. Тобто якщо автотранспортний засіб підлягає реєстрації в червні, то податок сплачується в повному обсязі за II квартал і, отже, наступні квартали звітного року. Протягом 10 днів із дня реєстрації автотранспортного засобу підприємство-власник зобов'язане подати Розрахунок податку затвердженої форми у податкові органи за місцезнаходженням підприємства і за місцем постійного базування автотранспортного засобу.

Ставки податку з власників транспортних засобів залежать від обсягу циліндра двигуна чи потужності електродвигуна і встановлені Законом [2]; цим самим Законом передбачено і пільги зі сплати транспортного податку.

Податок із власників транспортних засобів не є платежем, пов'язаним винятково з придбанням автомобіля, і має сплачуватися щорічно, тому сума сплаченого податку при придбанні автомобіля включається до складу витрат звітного періоду як у бухгалтерському, так і в податковому обліку.

Розрахунок податку складається на підставі бухгалтерських звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року і подається платником податків в орган державної податкової служби за місцезнаходженням і місцем постійного базування транспортних засобів у такі строки:

— для річного звітного періоду — у строк 60 календарних днів після останнього календарного дня звітного (податкового) року;

— за придбані протягом року транспортні засоби Розрахунок подається в орган державної податкової служби в 10-ден-ний строк після їхньої реєстрації у відповідних органах;

— за транспортні засоби, придбані протягом року, податок сплачується перед їхньою реєстрацією за термінами сплати (кварталами), що не настали, починаючи з кварталу, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

Платник податків може подати Розрахунок в орган державної податкової служби на паперовому носії чи в електронній формі.

На титульному листі Розрахунку платник податків вказує назву підприємства, установи, організації, місцезнаходження, телефон, поточний рахунок, ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України, назву органу державної податкової служби, куди подається цей Розрахунок.

Форма Розрахунку заповнюється в такому порядку: у графи вносяться:

— гр. 1 — порядковий номер;

— гр. 2 — код транспортного засобу за Гармонізованою системою опису і кодування товарів;

— гр. З і 4 — назва марки і модель транспортного засобу;

— гр. 5 — об'єм циліндрів двигуна в розрізі кожної марки і моделі транспортного засобу;

— гр. 6 — дані про кількість однорідних транспортних засобів у розрізі марок і моделей;

— гр.7 — ставка податку, застосовувана при розрахунку податку з кожних 100 см3 обсягу циліндрів двигуна;

— гр. 8 — сума нарахованого податку окремо за кожним транспортним засобом, обчислена за формулою



За транспортними засобами з електродвигуном податок нараховується множенням ставки податку на кількість кіловатів потужності електродвигуна;

— гр. 9 — код пільги (відповідно до довідника пільг), за якою цілком чи частково транспортний засіб звільняється від сплати податку;

— гр. 10 — сума пільг, наданих за транспортними засобами;

— гр. 11 — загальна сума податку, що підлягає сплаті за звітний рік при поданні загального чи уточненого Розрахунку (гр. 8 - гр. 10).

Сума податку, що підлягає сплаті (гр. 11), округляється (менше 50 коп. — відкидається, а 50 коп. і більше — округляється до 1 гривні і розбивається платником на чотири рівні частини, кожна по 25 відсотків від загальної суми податку підсумкового рядку) і відображається платником податків у Розрахунку за поквартальними строками сплати.

Розрахунок податку підписується керівником підприємства і головним бухгалтером (вказуються їхні прізвища, імена і по батькові, проставляються дата, місяць і рік складання Розрахунку), скріплюється печаткою і подається в орган державної податкової служби.

Збір за забруднення навколишнього природного середовища

Об'єктом нарахування цього збору для автотранспорту є обсяг фактично використаних видів пального, внаслідок спалю-» вання якого утворюються забруднюючі речовини. При Розрахунок суми збору до сплати здійснюється платниками; самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку; звітного року, виходячи з фактично використаного пального Ц його виду, на підставі нормативів збору і коригуючих коефіцієнтів, що враховують чисельність жителів населеного! пункту і його народногосподарське значення. При розрахунку суми збору використовується така одиниця! вимірювання, як тонна. Зазначимо, що механізм перерахунку! літрів у тонни ґрунтується на використанні показника щільності! конкретного виду бензину. Як правило, інформацію про коефіцієнти

Збір сплачується двома платіжними дорученнями: ЗО % від загальної суми спрямовується до Державного фонду охороні навколишнього середовища в складі державного бюджету, 70 % — до місцевих фондів охорони навколишнього середовища.

Розглянемо відображення в податковому і бухгалтерському обліку нарахування і сплати збору за забруднення навколишнього середовища на прикладі.

Протягом І кварталу 2002 р. підприємством було витрачено бензину неетилованого 500 кг і дизельного палива 1800 кг.

Підприємство зареєстроване і розташоване в м. Києві.

Вихідні дані:

норматив збору за дизельне паливо становить 3 грн.т;

норматив збору за бензин — 3 грн./т;

коефіцієнт, що встановлюється залежно від кількості жителів, — 1,8;

коефіцієнт, що встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту, — 1,25.

При розрахунку суми збору використовується формула



Таким чином,

Явп = ((0,5 • 3) + (1,8 • 3)) • 1,8 • 1,25 = 15,53 грн.

Бухгалтерські проведення:

1. Відображення нарахування збору до сплати:

Д-т 92 К-т 641 15,53 грн.

2. Сплата збору:

Д-т 641 К-т 311 15,53 грн.

Нарахований збір у повному обсязі включається до валових витрат підприємства.

Під час реєстрації легкового автомобіля покупець сплачує збір до Пенсійного фонду України за місцем реєстрації в розмірі З % вартості автомобіля, визначеної на підставі одного з документів:

— договору купівлі-продажу (без ПДВ);

— договору міни;

— довідки-рахунку торгової організації — продавця;

— довідки органів митної служби;

— акта експертної оцінки вартості автомобіля та інших документів, що підтверджують його вартість.

У податковому обліку, згідно із підпунктом 5.2.5 ст. 5 Закону про прибуток, цей збір включається до складу валових витрат відповідного звітного періоду.

При імпорті автотранспортного засобу на митну територію України необхідно сплатити такі митні платежі:

— митні збори;

— ввізне мито й акцизний збір;

— ПДВ — у розмірі 20 % митної вартості автотранспортного засобу, збільшеної на суму акцизного збору, мита, інших обов'язкових податків і зборів.

Крім того, можлива оплата послуг брокерів, митних та інших державних органів (наприклад, за експертну оцінку автомобіля з метою встановлення року його виробництва, за сертифікацію нових автотранспортних засобів, тобто раніше не використовуваних і не зареєстрованих в уповноважених органах країни, з якої вони ввозяться) тощо. У бухгалтерському і податковому обліку зазначені витрати включаються у первісну вартість автотранспортного засобу.