Облік видів економічної діяльності

7.5. Облік активів на автотранспортних підприємствах

Основні засоби на АТП обліковуються згідно з П(С)БО 7 "Основні засоби". До основних засобів АТП відносять:

1) рухомий склад (вантажні та легкові автомобілі, причепи, рухомі контейнери, крани, навантажувально-розвантажувальні машини);

2) адміністративні будівлі, гаражі, споруди;

3) виробничий і господарський інвентар.

У структурі ОЗ переважають машини — вони становлять близько 90 % всіх ОЗ. Метод нарахування амортизації за ними частіше обирається виробничий.

Облік надходження транспортних засобів на АТП

Автотранспортний засіб, придбаний для експлуатації на вулично-дорожній мережі, підлягає державній реєстрації. Юридичні і фізичні особи, що є власниками транспортних засобів, зобов'язані зареєструвати їх в органах ДАІ протягом 10 днів після їх придбання чи митного оформлення при ввезені на митну територію України, реєстрація відбувається лише за наявності затвердженого переліку документів і за умови сплати податків, передбачених чинним законодавством:

— внесення платежів за технічний огляд транспортних засобів;

— плати за реєстрацію: компенсація вартості бланків реєстраційних документів і номерних знаків, плати за проведення експертизи та ін.

При реєстрації легкового автомобіля покупець сплачує збір до Пенсійного фонду України за місцем реєстрації, який відображатиметься у складі первісної вартості автомобіля, а також податок з власників ТЗ [2].

Крім того, оплачується технічний огляд при видачі свідоцтва про реєстрацію — у розмірі 6 % суми неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (1 грн. 2 коп.). У бухгалтерському і податковому обліку такий платіж збільшуватиме первісну вартість придбаного автотранспортного засобу.

Крім перелічених вище податків і платежів, як правило, виникає потреба в оплаті послуги органів реєстрації (ДАІ), ці витрати включатимуться до складу первісної вартості автотранспортного засобу в бухгалтерському і в податковому обліку.

При укладанні договору, який передбачає перехід права власності на автотранспортний засіб (купівлі-продажу, безоплатної передачі та ін.), сторони можуть нотаріально засвідчити його. При цьому сплачується в бюджет державне мито у розмірі 5 % суми договору, але не вище від дійсної вартості автотранспортного засобу. Платником цього збору є одна зі сторін (покупець або продавець) за їхнім узгодженням.

Сума державного мита не включається у валові витрати підприємства; у бухгалтерському обліку сума цього збору, згідно з ПБО 7, включається у первісну вартість придбаного автотранспортного засобу.

Приклад відображення в обліку придбання автомобіля у вітчизняного постачальника подано в табл. 7.1.

У березні 2002 р. підприємство придбало легковий автомобіль.

Продавець — професійний торговець автомобілями, платник

пдв.

Покупець — юридична особа, платник ПДВ.

Вартість придбання легкового автомобіля, відображена в супровідних документах, — 18 000 грн., ПДВ 20 % — 3600 грн., усього — 21 600 грн.

Об'єм циліндрів двигуна — 1500 см3.

Вартість державної реєстрації в органах ДАІ та інших витрат, пов'язаних із придбанням автомобіля (умовна сума), — 190 грн.

Сума збору до Пенсійного фонду (18 000 • 3 %) — 540 грн.

Таблиця 7.1



Сума податку з власників транспортних засобів (4 грн. за 100 см3) — 60 грн. за рік (при реєстрації автомобіля буде сплачено 15 грн.).

Якщо придбаний автотранспортний засіб не передбачається використовувати в господарській діяльності, то сума ПДВ, сплачена продавцеві, відображається за дебетом субрахунку 105 "Транспортні засоби".

Облік вибуття основних засобів на АТП суттєво не відрізняється від інших підприємств, особливість полягає в обов'язковості експертної оцінки автомобілів при їх продажу для запобігання продажу за цінами, нижче від звичайних.

Особливості обліку запасів в АТП До основних запасів АТП відносять:

— паливо та мастильні матеріали (субрахунок 203);

— запасні частини (субрахунок 207);

— МШП (рахунок 22).

Особливістю обліку паливно-мастильних матеріалів (ПММ), запчастин та інших запасів на АТП є те, що їх вартість у податковому обліку повністю включається до складу витрат того звітного періоду, в якому вони виникли. Причому, спеціально розроблено норми витрачання таких матеріалів [10, 11], на основі яких ті чи інші матеріальні витрати можна включати до складу валових витрат.

Оцінка запасів при їх вибутті в бухгалтерському обліку здійснюється, як правило, за методом середньозваженої або ідентифікованої собівартості.

До ПММ належать бензин, керосин, дизельне паливо, газ, масла (моторне, спеціальне, трансмісійне), мастила, спеціальні рідини (гальмова, амортизаційна) тощо.

Паливо обліковується в літрах і кілограмах за такими статтями:

— паливо в баках автомашин;

— паливо в талонах;

— паливо на складі.

Аналітичний облік ПММ ведеться за їх видами, місцями зберігання та матеріально відповідальними особами.

Отримання ПММ на склад оформляється такими самими документами, як і надходження інших запасів; при цьому матеріально відповідальна особа заповнює журнал надходження ПММ із зазначенням дати, кількості, номерів цистерни, квитанції, ТТН.

Видача ПММ водіям відображається у відомості обліку видачі нафтопродуктів, де розписується в їх отриманні водій, і в подорожньому листі, де розписується матеріально відповідальна особа.

Для заправки автомобілів на сторонніх АЗС водію видаються під звіт талони; після заправки водій подає такі документи: подорожній лист, чек АЗС та авансовий звіт.

На підприємстві ведуться картки витрачання палива автомобілем (за кожним транспортним засобом) і картки водіїв. Дані в картки заносяться на основі подорожніх листів після звірки їх з підтверджуючими документами. В картках зазначається нормативне та фактичне витрачання палива, що є підставою для нарахування премій за економію або для утримання перевитрат.

У кінці місяця складається зведена відомість обліку витрат ПММ. На 1-ше число кожного місяця на АТП здійснюється інвентаризація залишків палива в баках.

Запасні частини — це окремі вузли, агрегати та деталі транспортних засобів, призначені для заміни зношених частин 03. Для обліку запасних частин відкриваються субрахунки:

— запчастини нові на складі;

— запчастини, які підлягають ремонту, але придатні для використання;

— запчастини, що були в експлуатації, не потребують ремонту і придатні для використання.

Згідно з чинним законодавством та вимогами ДПА України податковий облік шин та акумуляторів має певні особливості, тому вони обліковуються частіше на спеціальному субрахунку рахунку 207.

Якщо шини та інші запчастини встановлені на автомобілі й отримані разом з ним, вони обліковуються в складі вартості основних засобів — автомобілів. Шини, акумулятори тощо на складі не можуть виконувати самостійних функцій, тому обліковуються як запаси незалежно від вартості.

Списання запчастин на ремонт 03 здійснюється проведенням:

Д-т23 К-т207.

Особлива увага на АТП приділяється обліку автомобільних шин, бо за строк служби автомобіля на ньому кілька разів міняють шини внаслідок їх зносу. На кожну шину в експлуатації .ведеться Картка обліку роботи шини, де щомісячно зазначається фактичний пробіг автомобіля за спідометром. Списання шин повинно здійснюватись відповідно до норм пробігу [11]; норми (залежать від рівня досконалості конструкції шин та умов їх і експлуатації.

Заміна шини здійснюється за умови обов'язкового здавання \ зношеної шини на склад; ця шина може бути передана в ремонт, на відновлення або на утилізацію.