library.if.ua

Облік видів економічної діяльності

8.3. Особливості оподаткування грального бізнесу

Податок на прибуток

Податковий облік суб'єкти грального бізнесу ведуть відповідно до Закону про прибуток. При цьому порядок визначення оподатковуваного прибутку такий самий, як на інших підприємствах, і ставка податку становить 25 % . Але поряд із веденням обліку власних доходів і витрат на них покладено обов'язок з утримання і внесення до бюджету податку на прибуток від грального бізнесу з осіб, які виграли, згідно з п. 10.2 ст. 10 Закону про прибуток та п. 7.3. Закону про податок з доходів.

Оподаткування виграшів фізичних осіб

Відповідно до п. 1.29 ст. 1 Закону про прибуток податок на виплату виграшів є видом податку на прибуток і не вважається нововведеним податком, хоч він і стягується з особи, що виграла. Відповідно до вимог підпункту 10.2.2 ст. 10 Закону про прибуток особи, що здійснюють виплату виграшів у казино, бінго, інші ігри в гральних місцях (домах), зобов'язані вести податковий облік виграшів і витрат осіб, які виграли, і забезпечувати порядок звітності суб'єктів грального бізнесу у зв'язку з виплатою таких виграшів. Порядок такого обліку та звітності регулюється Порядком [9] та наказом [12] і розглядається далі. Відвідувачі гральних закладів зобов'язані пред'явити документ, що посвідчує особу, а гральні заклади повинні вести журнал персоніфікації фізичних осіб — відвідувачів гральних закладів [12].

При оподаткуванні виграшів у лотерею (крім виграшів у державні грошові лотереї) та інших видів ігор і розиграшів, які передбачають придбання громадянами права на участь у таких іграх чи розиграшах до їх проведення, платник податку на прибуток підприємств утримує і вносить до бюджету ЗО % від суми кожного виграшу.

Оподатковування виграшів у казино, бінго та інших гральних закладах здійснюється шляхом утримання і внесення до бюджету ЗО % від суми прибутку особи, яка виграла.

При видачі переможцю майнового призу ставка податку на виграш повинна застосовуватися "зовні". Наприклад, якщо ставка податку на виграш "зсередини" ЗО % , то ставка "зовні" становитиме 42,86 % (30 : (100 - 30) • 100 %). Отже, при видачі як виграш майнового призу вартістю 100 грн. податок 42,86 грн.

Іншими словами, заявляти суму виграшу необхідно більшу, ніж вартість призу, що видається. Причому співвідношення вартості призу і заявленого виграшу в грі має бути таким, щоб різниця відповідала сумі ЗО % податку з виграшу, яка необхідна для перерахування до бюджету. Так, якщо вартість призу А, то необхідно заявити виграш на суму (А : 0,7), а сума податку, що підлягає сплаті в бюджет, становитиме (А • 3 : 7).

Згідно з п. 16.13 ст. 16 Закону про прибуток перерахування ЗО % податку з виграшу учасника гри здійснюється протягом трьох банківських днів з моменту виплати виграшу.

Відповідно до п. 5 Порядку [9] по закінченні гри протягом робочого дня особи зобов'язані заявити про результати своєї гри. Дохід гравця за день підраховується визначенням різниці між його доходами і витратами за день. При цьому доходами вважаються всі фішки, які є в наявності в гравця на кінець дня, витратами — витрати, понесені за день на придбання фішок перед грою, що підтверджені з боку гравця квитанціями.

У разі позитивної різниці із суми прибутку особи утримується податок на виграш у розмірі ЗО %, а гравцю сплачується сума його доходу за вирахуванням податку на виграш. Якщо різниця має від'ємне значення, гравцю виплачується готівка, що дорівнює вартості фішок, які у нього залишились.

Виплата доходу гравцю здійснюється за касовим чи товарним чеком згідно з п. 6 Порядку [9].

На вимогу особи, яка виграла, адміністрація повинна видати довідку, що підтверджує отриманий ним виграш (дохід) і суму утриманого з нього податку за ставкою ЗО % . Така довідка складається відповідно до наказу [12] та додатка 1 до Порядку [9]. Для одержання такої довідки особа повинна пред'явити паспорт чи інший документ, що посвідчує особу.

По закінченні робочого дня оператор-касир зобов'язаний скласти реєстр про утриману суму податку за звітний день (додаток 2 до Порядку [10]) за своїм підписом і передати цей реєстр головному бухгалтеру для здійснення в 3-денний термін відповідних розрахунків з бюджетом.

Податок на додану вартість

У гральному бізнесі є операції, які оподатковуються ПДВ, а є неоподатковувані операції.

Згідно з підпунктом 3.2.4 ст. З Закону про ПДВ не єоб'єктом оподаткування операції:

— випуску, обігу і погашення квитків державних лотерей, випущених за ліцензією Міністерства фінансів України;

— виплати грошових виграшів, грошових призів і грошових винагород;

— прийняття ставок, у тому числі шляхом обміну коштів на жетони чи інші замінники гривні, призначені для використання в ігрових автоматах та іншому гральному устаткуванні.

Обкладаються ПДВ у гральному бізнесі:

— послуги, надані у сфері грального бізнесу на платній основі (плата за вхід, плата за користування гральним устаткуванням, плата за видовища та ін.), а також виграш, що видається в майновій формі;

— інші послуги, безпосередньо не пов'язані з організацією азартних ігор, наприклад, обслуговування відвідувачів у ресторані чи барі, послуги автостоянки тощо.

Оскільки здебільшого суб'єкти грального бізнесу здійснюють одночасно операції, оподатковувані і не оподатковувані ПДВ, то в суму податкового кредиту включать тільки ту частину суми ПДВ, сплачену (нараховану) при придбанні товарів, що відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних податком операціях звітного періоду (підпункт 7.4.2 Закону про ПДВ).

Зазначена частина суми ПДВ визначається розрахунково, пропорційно до обсягів реалізації оподатковуваних і не оподатковуваних операцій. Такий розрахунок здійснюється за підсумками звітного періоду (крім тих операцій, про які відразу відомо, що товари (матеріали) придбаваються для конкретних послуг, що є об'єктом оподаткування ПДВ). При цьому рекомендується використовувати таку схему:

1) визначити співвідношення доходу від реалізації товарів, не оподатковуваних ПДВ, і загальної суми доходів від реалізації;

2) різниця між загальною сумою ПДВ за товарами (роботами, послугами), що використовуються в оподатковуваних і в неоподатковуваних операціях, і частиною суми ПДВ, яку слід віднести до складу валових витрат (чи на збільшення балансової вартості основного засобу), становитиме частину суми ПДВ, що включається в податковий кредит.

У бухгалтерському обліку рекомендується вести облік доходів від реалізації за оподатковуваними і не оподатковуваними ПДВ операціями окремо на додатково відкритих субрахунках, наприклад:

— 703/1 "Дохід від реалізації робіт і послуг, оподатковуваних ПДВ";

— 703/2 "Дохід від реалізації робіт і послуг, не оподатковуваних ПДВ".

Єдиний податок

Згідно зі ст. 2 Закону про підтримку малого підприємництва підприємства грального бізнесу не можуть застосовувати спрощену систему оподаткування та обліку.

Місцеві податки і збори

Окремі підприємства грального бізнесу сплачують певні місцеві збори.

Збір за участь у бігах на іподромі згідно зі ст. 8 Декрету [5] стягується адміністрацією іподромів до початку змагань з юридичних осіб і громадян, що виставляють своїх коней на змагання комерційного характеру. Граничний розмір цього збору за кожного коня не повинен перевищувати трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Збір за виграш на бігах згідно зі ст. 9 Декрету [5] стягується адміністрацією іподромів з осіб, які виграли в грі на тоталізаторі на іподромі, під час видачі їм виграшу. Його граничний розмір не повинен перевищувати 6 % від суми виграшу.

Збір з осіб, що беруть участь у грі на тоталізаторі та на іподромі, згідно із ст. 10 Декрету [5] стягується адміністрацією іподромів з учасника гри під час придбання ним квитка на участь у грі у вигляді процентної надбавки до плати, визначеної за участь у грі. Його граничний розмір не повинен перевищувати 5 % від суми цієї плати.

Збір за право проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей стягується згідно зі ст. 14 Декрету [5] з юридичної особи і громадян, які мають дозвіл на проведення цих заходів. Цей збір стягується в розмірі не більш як 0,1 % вартості заявленого продажу товарів виходячи з їх початкової ціни чи від суми, на яку випускається лотерея. При цьому граничний розмір збору за право на проведення лотерей з кожного учасника не повинен перевищувати трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 грн.). Збір за право на проведення лотерей стягується під час одержання дозволу на випуск

лотереї. Згідно зі ст. 23 Декрету [5] він сплачується юридичними особами за рахунок прибутку, що залишається в їхньому розпорядженні, але не більш 10 % оподатковуваного прибутку. Клас професійного ризику виробництва для сплати збору на страхування від нещасних випадків — 9.