Облік видів економічної діяльності
10.3.1. Порядок обліку витрат в організаціях, які займаються всіма видами видавничої справи
Характер обліку витрат у видавничих організаціях залежить від масштабів підприємства, рівня організації виробництва, спеціалізації, асортименту продукції, яка випускається. Облік витрат на видавничому підприємстві, яке займається трьома видами видавничої справи, складається з ряду етапів:
1. Придбання і використання виробничих запасів, їх документування і відображення в обліку (облік витрат на папір, палітурні матеріали і поліграфічні роботи).
2. Використання персоналу видавництва (облік витрат на оплату праці — авторський гонорар, гонорар за художньо-графічні роботи тощо).
3. Групування загальновиробничих витрат видавництва та їх розподіл (редакційні витрати, витрати на художньо-графічне оформлення видань, що оплачуються стороннім організаціям).
4. Калькулювання собівартості в розрізі кожного конкретного видання.
5. Виробництво продукції (облік видань завершеного виробництва, облік незавершених здачею видань, доздавання видань).
6. Продаж готової продукції (облік витрат на збут, на рекламу і маркетингові дослідження, визначення фінансового результату від реалізації).
Сукупність зазначених операцій характеризує операційний цикл діяльності видавничої організації.
До витрат організацій, які займаються всіма видами видавничої справи, належать усі специфічні витрати видавництва і друкарні.
Для організації обліку витрат і калькулювання собівартості продукції велике значення мають розміри видавничого підприємства.
У книжково-журнальних і газетних видавництвах витрати на виробництво друкарської продукції доцільно враховувати позамовно. А редакціям, що займаються випуском тільки одного або двох видань, зручніше використовувати попроцесний облік витрат і списання запасів на основі методу ідентифікованої собівартості.
Видавництво має як витрати, характерні для будь-якого підприємства (адміністративні витрати, оренда, електроенергія, перевезення, зберігання, телефонні послуги та ін.), так і специфічні витрати (авторський гонорар, ціна паперу на видання, оплата праці і матеріалів друкарні, маркетингові і рекламні витрати). Для отримання інформації про реальні прибутки і збитки кожного конкретного видання в бухгалтеріях видавництв доцільно застосовувати так звану бухгалтерію заголовків — тобто підрахунок витрат і прибутків для кожного видання окремо.
У зв'язку з цим для обліку прямих витрат (авторський гонорар, вартість паперу, картону, палітурних матеріалів, витрати на виготовлення оригінал-макетів, поліграфічне виконання тощо) пропонується розробляти електронну картотеку або реєстраційний журнал, де кожна окрема картка є узагальненою інформацією за кожним виданням у розрізі калькуляційних статей.
На сьогодні у видавництвах здавання видання у друк здійснюється за оригінал-макетом, який дає значні техніко-економічні переваги: ліквідується коректурний обмін, скорочується обсяг виправлень.
Обліковець видавництва до рахунків друкарні прикладає проект акта непродуктивних витрат із зазначенням їх характеpy (авторське і видавниче виправлення, друкарські помилки тощо). Тут же вказується, з чиєї вини допущено непродуктивні витрати, в якій сумі підлягають утриманню з винних осіб і яка сума має бути віднесена на витрати з виготовлення продукції за статтею "Поліграфічні витрати". До витрат на друкарські роботи відносять також оплату видавництвами стороннім друкарням продукції, яка не ввійшла в тираж.
Виробничий процес під час роботи над рукописом у видавництві починається з технічного редагування, тобто з визначення формату набору видання, підбору шрифтів, визначення типу обкладинки, паперу тощо.
Видавництва можуть одночасно здійснювати кілька видів видавничої справи (займатися видавничою діяльністю, виробництвом видавничої продукції та її розповсюдження) і поряд з цим вести додаткову діяльність (надання замовникам друкарської інформації рекламних площ (тобто реалізація реклами), надання інформаційних і аналітичних послуг, виготовлення одноразових замовлень незначним тиражем тощо).
Розглянемо калькулювання собівартості видань і облік готової продукції.
Приклад 3. Видавництво займається виготовленням двох періодичних друкарських видань: журналу А — з періодичністю випуску один раз на місяць, і журналу Б — з періодичністю випуску один раз на квартал. Додатково видавництво надає рекламні площі для розміщення рекламної інформації, приймає одноразові замовлення на виготовлення друкарських видань незначним тиражем — плакатів, листівок тощо, а також надає інформаційно-аналітичні послуги зі збирання і розповсюдження масової інформації.
Облік витрат на виробництво журналу Б, рекламу, надання інформаційних послуг, а також на виробництво окремих замовлень ведеться аналогічно обліку витрат на виробництво журналу А з використанням таких субрахунків:
23.2 "Витрати на виробництво журналу Б";
23.3 "Витрати на виробництво реклами";
23.4 "Витрати на надання інформаційних послуг";
Кореспонденцію рахунків з виробництва журналу А подано в табл.10.4.
Таблиця 10.4
У книжково-журнальних виданнях при складанні річних і квартальних звітів продукція калькулюється за групами:
— видання, закінчені здаванням;
— видання з частковим здаванням;
— видання, вилучені в порядку доздавання, які ввійшли в звітний період.
Видання, вивезені на склад торгової організації або видавництва повним тиражем, і видання з незначним недодрукуванням (у межах 200 примірників) вважають закінченими здаванням. Собівартість закінчених здаванням видань визначається за статтями витрат, видами продукції і розділами літератури.
При визначенні собівартості видань, тиражі яких не повністю завершені, встановлюється собівартість частково виготовлених тиражів за статтями витрат пропорційно до зданої частини тиражу. Фактичну собівартість часткового здавання видань визначають у кінці кожного місяця або кварталу. До складання звітної калькуляції частково виготовлені тиражі враховуються в накопичувальних регістрах за оптовою і відпускною цінами. В міру визначення фактичної собівартості випущеної продукції роблять такі бухгалтерські записи:
Д-т 26 К-пг 23 на суму фактичної собівартості.
Також додатково на субрахунку "Відхилення від собівартості" рахунку 26 "Готова продукція" відображається відхилення виробничої собівартості від нормативу. Такий облік дає змогу відображати реальні і об'єктивні показники випуску і реалізації як прибуткових, так і збиткових видань. Показник реалізації збиткових видань видавничої продукції передбачений звітністю видавництв.
Собівартість доздавання видань визначається так само, як і закінчених здаванням. На доздавання (коли тираж повністю закінчений) відносять залишок витрат за цим виданням.
Незавершене виробництво у видавництвах — це літературний матеріал, що перебуває на тій або іншій стадії видавничої обробки і має назву видавничого портфеля. До незавершеного виробництва включають продукцію, яка не пройшла всіх передбачених технологічним процесом стадій обробки; закінчену виробником, але не повністю укомплектовану або не прийняту замовником продукцію; вироби, які не пройшли випробувань під час технічного приймання; залишки невиконаних замовлень у допоміжних і обслуговуючих виробництвах.
10.3.3. Калькулювання собівартості послуг на виготовлення видань і основної продукції у виготовлювача
Об'єктом витрат (а отже, і об'єктом калькулювання) в друкарні можуть бути як друкарські послуги, так і продукція, але тільки не видавнича.
Друкарня (виготовлювач видавничої продукції) займається виготовленням замовленого тиражу видання, а не виготовленням самого видання. Власником видавничої продукції завжди є видавець. Друкарською продукцією можуть бути папки, зошити, блокноти.
Для друкарні оптимальним методом обліку витрат і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) є позамовний з використанням елементів нормативного методу. На кожне замовлення друкарнею відкривається картка аналітичного обліку витрат, де зазначаються: замовник, найменування замовлення, строк його виконання, тираж, обсяг і формат друкарського видання, операції з його виготовлення, цехи-виконавці, планова собівартість тощо. Дані в картці повинні збігатися з даними первинних документів і відображатися на рахунку 23 "Виробництво" до закінчення робіт на це замовлення.
Прямі витрати на поліграфічні роботи включають: витрати на виготовлення друкарських форм, в тому числі ілюстративних, набір рукопису (у випадку коли це здійснює поліграфічне підприємство), витрати на друк (для всіх видів друку — офсетного, високого, глибокого тощо), витрати на брошурувально-палітурні й обробні роботи. До прямих матеріальних витрат відносять витрати на папір і палітурні матеріали. Для друкарні, де номенклатура матеріалів, що використовуються у виробництві, досить різноманітна, оптимальним методом оцінки матеріалів при їх витрачанні є метод середньозваженої собівартості.
Вартість поліграфічних робіт поділяється на дві основні групи витрат:
— тиражні витрати (залежать від тиражу) — друк, брошурування, виготовлення палітурок, упаковка тиражу.
Розрахунок витрат на поліграфічні роботи може бути здійснено трьома способами:
1) калькулюванням витрат за кожним окремим виданням;
2) на основі типових калькуляцій окремих груп (серій) видань;
3) коригуванням звітних даних за попередній період.
Витрати на поліграфічне виконання визначаються на основі договорів видавництва з друкарнею (у випадку, якщо видавнича організація користується послугами сторонньої організації — друкарні).
Такий договір повинен містити спеціальну інформацію, що повністю характеризує предмет договору, яким є поліграфічна (видавнича) продукція, а саме:
— формат;
— обсяг видання;
— тип обкладинки;
— вид паперу для основного блоку і для обкладинки;
— тираж;
— спосіб друку;
— кількість кольорів.
До договору мають бути додані документи, що дають право на визначення фактичної вартості послуг поліграфії (фактична калькуляція вартості поліграфічних робіт, заздалегідь узгоджена з видавництвом, протокол узгодження цін тощо); накладні на здавання тиражу.
Розглянемо облік витрат у друкарні.
Приклад 4. На основі договору з видавничою організацією друкарня відкрила замовлення № 1 на виготовлення журналу "Еверест" тиражем 1000 примірників, обсягом 64 сторінки.
Кореспонденцію рахунків з виробництва журналу "Еверест" подано в табл. 10.5.
Друкарня також отримала замовлення № 2 на виготовлення 1000 блокнотів за ціною 1,35 грн.
Облік господарських операцій з реалізації друкарнею замовлення № 1 і замовлення № 2 подано в табл. 10.6.
Таблиця 10.5
