library.if.ua

Облік видів економічної діяльності

12.2. Оподаткування рекламної діяльності

Податок з реклами передбачено ст. 15 Закону [2] як один із видів місцевих податків. Згідно із зазначеною статтею податок з реклами встановлюється сільськими, селищними та міськими радами в межах граничних ставок, передбачених Декретом [4]. Платниками податку з реклами є юридичні особи та громадяни. Органи місцевого самоврядування встановлюють також:

— порядок нарахування та сплати;

— надання відстрочки за сплатою;

— звільнення від сплати деяких категорій платників.

Об'єктом податку з реклами є вартість послуг за встановлення та розміщення реклами. Податок з реклами сплачується з усіх видів реклами. Податок з реклами сплачується під час оплати послуг за встановлення та розміщення реклами.

Відповідно до Декрету [4] у разі проведення рекламних заходів власними силами податок з реклами сплачувати не треба, але іноді місцеві органи влади перевищують свої повноваження і встановлюють необхідність сплати податку з реклами і при самостійному проведенні реклами.

Граничний розмір податку з реклами не повинен перевищувати 0,1 % вартості послуг за розміщення одноразової реклами та 0,5 % — за розміщення реклами на тривалий час (0,3 % для реклами на майні, товарах народного споживання та одязі).

До об'єкта оподаткування податком з реклами ПДВ не включається.

Порядок нарахування та сплати податку з реклами в різних регіонах може суттєво різнитися, тому принципи щодо цього податку розглядаються зокрема в місті Києві.

Відповідно до Положення [6] платники податку — це підприємства та організації незалежно від форм власності та відомчої підпорядкованості, а також фізичні особи, які рекламують свою продукцію (тобто рекламодавці). Отже, платником є рекламодавець, а рекламне агентство лише збирає та перераховує гроші до бюджету, тобто виступає посередником при сплаті податку з реклами (податок одержується рекламними агентствами при розрахунках із рекламодавцями і при оформленні розрахункових документів податок включається до них окремим рядком).

Бухгалтерський та податковий облік податку з реклами подано в табл. 12.1.

Таблиця 12.1





Пільги з податку з реклами встановлюють місцеві органи влади. Положенням [6] від оподаткування звільняються:

— реклама благодійних заходів;

— інформаційні вивіски, які розміщуються в приміщеннях, що використовуються для реалізації товарів, включаючи вітрини;

— об'яви та повідомлення про зміну місцезнаходження підприємства, номерів телефонів тощо;

— об'яви органів державної влади;

— попереджувальні таблички щодо обмеження виконання робіт.

Податок на прибуток

Відповідно до підпункту 5.4.4 Закону про прибуток у виробника реклами (рекламного агентства) сума, отримана на виготовлення, розміщення та/або розповсюдження реклами включається до валових доходів за першою подією, а у рекламодавця сума витрат на рекламу (проведення передпродажних та рекламних заходів) включається до валових витрат. Витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків включаються також до валових витрат, але не більше ніж 2 % від оподатковуваного прибутку за попередній звітний (податковий) квартал.

Податок на додану вартість

Продаж реклами або рекламних послуг є продажем послуг відповідно до ст. 1 Закону про ПДВ і є об'єктом оподаткування на загальних підставах. База оподаткування визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості з урахуванням загальнодержавних податків, зборів (платежів), які включаються до ціни реклами або послуги. Пільги з ПДВ чинним законодавством у рекламній діяльності не передбачені.

Замовники, виробники і розповсюджувачі реклами — резиденти України — сплачують ПДВ за ставкою 20 % .

Нульова ставка застосовується у разі експорту рекламних послуг.

Податок з реклами не включається до бази оподаткування ПДВ

Клас професійного ризику виробництва в рекламній діяльності — 2.