Економіка підприємства (2002)

ТЕМА 1. ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА ВИРОБНИЦТВА

Структура виробництва в будь-якому суспільстві формується під впливом суспільного поділу праці. Цей поділ праці призводить до виділення окремих виробництв і формування галузей.

Загальний поділ праці призвів до виділення таких галузей народного господарства, як промисловість, сільське господарство, зв'язок, транспорт, будівництво. Розрізняють такі види поділу праці: її загальний + частковий одиничний Частковий поділ

праці спричинив виділення галузей всередині промисловості, сільського господарства і т. д.

Одиничний поділ праці має місце безпосередньо на підприємствах.

Структура промислового виробництва формується під впливом, звичайно, часткового поділу праці.

Промисловість є основною ланкою народногосподарського комплексу України і вона являє собою велику галузь народного господарства, яка здійснює переробку сировинних ресурсів та випуск готових виробів. Провідна роль промисловості пояснюється її значенням у впровадженні в життя досягнень науково-технічного прогресу, у визначенні економічного потенціалу країни.

Галузь промисловості — це якісно однорідна сукупність підприємств, об'єднань та інших господарських одиниць різних форм власності, що виконують однакові функції в системі суспільного поділу праці.

В практиці планування і управління використовують поняття господарської, чистої і комплексної галузі.

П Господарська галузь — це сукупність підприємств, установ з єдиним органом управління.

Чиста галузь — це сукупність підприємств, що випускають однакову продукцію, але знаходяться в підпорядкуванні різних відомств.

Комплексна галузь — це ряд галузей, що об'єднані однорідними ознаками.

Визначальним фактором формування галузей і становлення їх оптимального розміру є попит на продукцію.

При віднесенні підприємств до тієї чи іншої галузі, перш за все, враховується економічне призначення продукції. За цією ознакою промисловість ділиться на групу А і групу Б.

За характером впливу на предмет праці всі галузі промисловості поділяються на добувні і обробні; за структурою затрат на — трудомісткі, матеріаломісткі, фондомісткі, енерго- і паливомісткі; за часом роботи протягом року на — сезонні і несезонні. Є ряд інших ознак класифікації галузей.

Галузеву структуру промисловості характеризують кількісне співвідношення між окремими галузями і певні виробничі взаємозв'язки між ними.



В умовах становлення ринкової економіки вивчення галузевої структури необхідне для управління державною власністю в промисловості, якісного складання міжгалузевого балансу.

Критерієм прогресивності галузевої структури є таке співвідношення окремих галузей, при якому потреби народного господарства у певних видах продукції задовільняються з найменшими затратами суспільної праці і в найкоротший строк.

Для характеристики галузевої структури промисловості та аналізу зрушень у ній використовують ряд показників. Цими показниками можуть бути:

питома вага випуску продукції окремими галузями в загальному обсязі випуску продукції промисловістю;

зміна питомої ваги основних фондів галузі в загальній вартості основних фондів промисловості;

зміна чисельності працюючих в галузі відносно загальної чисельності працюючих в промисловості та ін.

Для аналізу зрушень у галузевій структурі користуються показниками:

1) темпи росту обсягу виробництва окремої галузі (Тгал) (або всієї промисловості)

2) галузеві коефіцієнти випередження (Кгші) характеризують зміни в галузевій структурі промисловості і

3) знаючи базову галузеву структуру промисловості та галузеві коефіцієнти випередження, можна розрахувати питому вагу окремої галузі в загальному обсязі виробництва промисловості в плановому періоді:

Важливо виділити основні фактори, що визначають галузеву структуру виробництва в будь-якій країні.

Одним із найбільш перевірених практикою методів аналізу і планування галузевої структури і міжгалузевих зв'язків є міжгалузевий баланс, тобто економічний документ, який містить систему економічних показників, що відображають конкретні пропорції виробництва і споживання кожного виду продукції.

Метою складання міжгалузевого балансу є не нав’язування виробникам обов’язкових рішень щодо виробництва і розподілу продукції, а врахування обґрунтованої доцільності певних пропорцій, визначення можливої державної допомоги різного роду ресурсами.

Міжгалузеві баланси є двох типів: у натуральному і вартісному виразах. Вони складаються територіальними органами управління на плановий або за звітний період на основі бізнес-планів підприємств, матеріальних балансів (тобто балансів розподілу окремих видів матеріальних ресурсів).