Податкова система та шляхи її реформування (2001)

2. 2. Адаптація податкового законодавства України до законодавства Європейського Союзу

Основні терміни та поняття: міжнародна угода, міжнародний договір, законодавство, норми та стандарти Європейського Союзу, Угода про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими співтовариствами та їх державами-членами, Національна рада з питань адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, адаптація законодавства, законопроекта робота, Гельсінський самміт Європейського Союзу, асоційоване членство, імплементація Угоди про партнерство і співробітництво, двосторонні стосунки, Світова Організація Торгівлі, зона вільної торгівлі, Програма інтеграції України до ЄС.

У зв'язку зі вступом України до Ради Європи було підписано низку міжнародних угод та договорів щодо узгодження законодавства України з нормами та стандартами Європейського Союзу. Зокрема, було підписано Угоду про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими співтовариствами та їх державами-членами, згідно з якою Україна взяла на себе зобов'язання щодо наближення чинного і майбутнього законодавства України до законодавства Європейського Союзу.

Для виконання зазначених функцій Президент України своїм Указом від 30.08.2000 р. № 1033/2000 «Про Національну Раду з питань адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» утворив Національну Раду з питань адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, основними завданнями якої є підготовка пропозицій щодо:

визначення пріоритетних напрямів розвитку законодавства України з урахуванням норм та стандартів ЄС;

забезпечення координації здійснення заходів щодо адаптації законодавства України до законодавства ЄС органами державної влади та сприяння їх взаємодії у цій сфері;

здійснення моніторингу адаптації законодавства України;

забезпечення аналізу та узгодження проектів нормативно-правових актів у пріоритетних сферах адаптації.

Основним завданням Ради є підготовка пропозицій із виконання зобов'язань України щодо наближення чинного та майбутнього законодавства України до законодавства ЄС.

Для виконання покладених на неї завдань Національна Рада має право:

одержувати необхідну для виконання своїх завдань інформацію, матеріали та документи;

заслуховувати інформацію керівників органів виконавчої влади про хід законопроектної роботи;

утворювати тимчасові робочі та експертні групи.

Звичайно, невиконання взятих Україною на себе зобов'язань перед ЄС неприпустимо.

Угода про партнерство та співробітництво між Україною та Європейським Союзом, яка в 1994 році була підписана і розроблена та прийнята в грудні 1999 року на Гельсінському саміті Європейського Союзу. Спільна стратегія Європейського Союзу стосовно України, яка передбачає основні шляхи співробітництва України та Європейського Союзу, спрямована на прискорення процесів інтеграції України до Європейського Союзу.

Цій же проблемі присвячені й прийнята Постанова Верховної Ради України від 2 липня 1993 року № 3360 «Про основні напрямки зовнішньої політики України» та Програма Кабінету Міністрів України, які передбачають один із пріоритетів — підготовку умов для набуття асоційованого членства України у Європейському Союзі.

Угода про партнерство і співробітництво, яка набула чинності 1 березня 1998 року, встановлює між Україною та Європейським співтовариством і його державами-членами стабільні політичні відносини, закріплюючи розширення зв'язків між Україною та Європейським Союзом і західним світом загалом.

Європейське Співтовариство підписало аналогічні угоди про партнерство і співробітництво з більшістю країн — колишніх республік СРСР. З усіма країнами Центральної і Східної Європи, які подали заяви на вступ до ЄС, Європейське Співтовариство уклало угоди на асоційоване членство, які схожі на угоди про партнерство і співробітництво.

Здійснення заходів у рамках Угоди про партнерство і співробітництво з ЄС створить можливість для обох сторін, як України, так і ЄС, узгодити і поєднати свої політичні та економічні плани.

Угода про партнерство і співробітництво в економічному аспекті є важливим кроком уперед до залучення України до правового поля єдиного європейського ринку та ГАТТ/COT. Сьогодні Україною розпочато переговори щодо приєднання до Світової Організації Торгівлі (СОТ). Положення Угоди про партнерство і співробітництво, що регулюють питання переміщення товарів, послуг, робочої сили та капіталів, значною мірою визначатимуть правове поле регулювання відповідних відносин, впливаючи на внутрішнє законодавство двох сторін, а особливо це стосується України, оскільки нормативні акти ЄС здебільшого відповідають усім нормам Угоди про партнерство і співробітництво.

Серед основних принципів побудови Угоди про партнерство і співробітництво особливе місце посідає принцип, що стосується ринкової економіки. Для того, щоб забезпечити ефективне функціонування ринку, необхідно створити систему таких «правил гри», які б сприяли розвитку економіки країни. Ця система включатиме офіційні норми права і правила поведінки. За допомогою Угоди про партнерство і співробітництво проводиться розробка орієнтованої на встановлення ринкових відносин економічної, торговельної та пов'язаної з торгівлею політики стосовно товарів, робіт та послуг, питань праці, поточних платежів, руху капіталу та прав інтелектуальної власності. І можливості, які надає Угода про партнерство і співробітництво Україні для її розвитку та зближення з ЄС, повинні бути використані нею повною мірою. Імплементація Угоди про партнерство і співробітництво та повне використання її потенціалу має стати пріоритетом у двосторонніх стосунках України та ЄС.

Угода про партнерство і співробітництво лише встановлює підвалини для двостороннього співробітництва, але сама Угода передбачає в подальшому перетворення її в інструмент, який набагато тісніше зблизить Україну з ЄС.

Стаття 4 частини 1 Угоди про партнерство і співробітництво окреслює можливий розвиток відносин у напрямку створення зони вільної торгівлі між сторонами в залежності, зокрема, від успішного просування ринкових реформ в Україні.

Повна імплементація Угоди про партнерство і співробітництво вимагатиме зусиль з адаптації внутрішнього законодавства в різних напрямках: як у політичній і економічній сферах, так і в питаннях вдосконалення адміністративного управління і судочинства.

Законодавство ЄС складається з:

Договору про заснування Європейського співтовариства вугілля і сталі 1951 року, Договору про заснування Європейського економічного співтовариства 1957 року і Договору про заснування Європейського співтовариства з атомної енергії 1957 року із внесеними змінами і доповненнями;

положень, директив та інших актів нормативного характеру, які приймаються компетентними органами Європейських співтовариств;

міжнародних угод, однією із сторін яких є Європейські співтовариства;

рішень Суду Європейських співтовариств, якими дається офіційне тлумачення відповідних правових норм.

Неабияких зусиль треба докласти, щоб здійснити заходи в напрямку реформування й реструктуризації економіки задля встановлення необхідної довіри між учасниками ринку, а також органами, що здійснюють нагляд за їх діяльністю.

Україна на практиці демонструє свою здатність належним чином виконувати Угоду про партнерство і співробітництво і доводить, що вона є надійним партнером у різних галузях співробітництва, визначених Угодою, і може за допомогою ЄС створити основу для швидкого розвитку та перетворення Угоди про партнерство і співробітництво на більш потужний і ефективний механізм зближення України та ЄС.

Для прискорення імплементації Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та Європейськими співтовариствами та їх державами-членами та реалізації Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу Президентом України 14 вересня 2000 року був підписаний Указ № 1072/2000 «Про Програму інтеграції України до Європейського Союзу», яким було схвалено підготовлену Кабінетом Міністрів України Програму інтеграції України до Європейського Союзу та дано доручення всім центральним органам виконавчої влади забезпечити неухильне її виконання.

Відповідно до Програми інтеграції України до ЄС пріоритетним напрямом в адаптації українського законодавства до директив ЄС на 2000 — 2001 роки визнано адаптацію законодавства з непрямого оподаткування. Ця робота сьогодні активно проводиться урядом.

Відповідно до доручення Президента України Кабінет Міністрів України зобов'язаний щорічно, починаючи з 2001 року, розробляти план дій щодо реалізації пріоритетних положень Програми інтеграції України до Європейського Союзу, складовою частиною якого має бути план роботи з адаптації законодавства України до законодавства ЄС взагалі та податкового законодавства зокрема.

Адаптація податкового законодавства України до законодавства Європейського Союзу (ЄС) є процесом наближення та поступового приведення українського законодавства з питань оподаткування у відповідність до законодавства ЄС.

Адаптація податкового законодавства проводиться з метою забезпечення відповідності законодавства з питань оподаткування України зобов'язанням, що випливають з Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та Європейськими співтовариствами та їх державами-членами від 14 червня 1994 року, інших міжнародних договорів, що стосуються співробітництва України з ЄС, а також для розвитку національного податкового законодавства в напрямі його зближення із аналогічним законодавством ЄС та забезпечення високого рівня підготовки в Україні законопроектів з питань оподаткування.

Слід мати на увазі, що оподаткування є основоположною прерогативою держав — членів ЄС. Кожна країна здійснює управління власною фіскальною системою, проте довгостроковою метою є формування економічного простору з ознаками єдиного ринку, а метою в економічній сфері є формування єдиного ринку, який передбачатиме вільний рух товарів, осіб, послуг і капіталу. Ці основні права зафіксовані у Договорі про ЄС та відображені в Угоді про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС.

Хоча пряме оподаткування залишається виключною компетенцією держав — членів ЄС, вони повинні забезпечити збалансованість між національними вимогами та загальними правилами, визначеними в Договорі про ЄС, щодо обмеження вільного руху товарів, послуг, громадян і капіталу. Ці правила були визначені державами — членами ЄС у Союзному договорі 1993 року, в якому був визначений принцип субсидіарності. Крім того, ці правила також відображені у положеннях Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС.

ЄС істотно вплинув на податкове законодавство своїх держав-членів.

Питання щодо приведення вітчизняного законодавства у відповідність із законодавством ЄС для України є актуальним. Ось чому сьогодні є нагальна потреба у прийнятті Програми гармонізації законодавства України з законодавством ЄС, яка б передбачала заходи у всіх пріоритетних напрямах діяльності законодавчої та виконавчої влади щодо вирішення питань адаптації законодавства України до законодавства ЄС, у тому числі й податкового. В даний час на розгляді Верховної Ради України знаходиться проект Постанови Верховної Ради України «Про гармонізацію законодавства України із законодавством Європейського Союзу», підготовлений групою народних депутатів України.

Прийняття Верховною Радою України зазначеного документу надасть можливість схвалити на законодавчому рівні механізм узгодження нормативно-правової бази України із законодавством Європейського Союзу, що сприятиме подальшій європейській інтеграції держави.

Сьогодні необхідно реалізувати наявний потенціал двостороннього співробітництва між Україною та ЄС.

15 вересня 2000 року в Парижі за участю Президента України Л.Д.Кучми відбувся Четвертий самміт «Україна — ЄС», на якому Україна підтвердила незмінність свого стратегічного курсу на інтеграцію до ЄС. '

Керівництво ЄС позитивно оцінило хід реалізації економічних реформ в Україні і це є свідченням довгострокової тенденції, яка з часом буде лише підсилюватись.

Подальша реалізація реформ має забезпечити стабільність в Україні, ставши в той же час запорукою стабільності в Європі.

Успішне здійснення реформ дозволить перейти до нового рівня співробітництва між Україною та ЄС, а також сприятиме успішній реалізації концепції зближення України з ЄС.

Європейські підприємці підтверджують інтерес західноєвропейських інвесторів до українського ринку і готові будуть прийти в Україну в разі отримання позитивного сигналу про стабільність і незворотність реформ.

Необхідно усунути ті перешкоди на шляху іноземних інвестицій, які сьогодні ще мають місце в Україні. Вирішення цих проблем та забезпечення повного виконання УПС дозволить Україні відкрити шлях до інвестицій і позитивна реакція інвесторів буде негайною.